Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Прикметник
§ 74. Відмінювання прикметників

Повні прикметники змінюються за родами, числами і відмінками. Ці морфологічні ознаки є словозмінними і несамостійними, бо прикметник набуває тієї форми роду, числа та відмінка, якої вимагає від нього іменник чи займенник, з якими цей прикметник узгоджується.

Залежно від того, на який приголосний закінчується основа, прикметники поділяють на дві групи відмінювання — тверду і м'яку.

До твердої групи належать прикметники якісні та відносні, основа яких закінчується на твердий приголосний: степовий, золотий, міський, тотожний, комп’ютерний, дідів, материн, Юріїв, рад, повен, ясен.

До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний, а також присвійні прикметники із суфіксами -ів- (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення:

✵ з основою на м’який -н-: літній, осінній, могутній, вечірній, давній, крайній, ранній, середній, майбутній тощо (їх небагато);

✵ з основою на -й: довговіїй, довгошиїй, безкраїй (їх ще менше);

✵ прикметники на -шній, -жній, утворені від прислівників: завтрашній (завтра), учорашній (учора), торішній (торік).

Розрізняйте!

дружний (колектив) дружній (погляд, потиск руки, допомога)

самітний самотній

цьогорічний торішній

придорожний дорожній

але:

природний — тверда група в усіх значеннях

Відмінювання прикметників твердої групи

Відмінювання прикметників м'якої групи

Відмінювання прикметників м’якої групи (з основою на -j)

Відмінювання прикметників із складовою частиною -лиций

Окремий тип відмінювання мають прикметники із складовою частиною -лиций (блідолиций, повнолиций, круглолиций):

Правопис

1. У прикметниках м’якої групи в непрямих відмінках (крім знахідного й орудного) виступають ті самі закінчення, але після попереднього м’якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком (пор. чорного і синього, чорною і синьою). Якщо основа прикметника закінчується на -j, то м'який знак не ставиться, а графічно цей звук основи передається разом з голосним закінчення буквами я, ю є, ї: безкраїй, безкрає (пор. у фонетичній транскрипції у швидкому темпі мовлення: [бe^иcкṕjii ], [бе^искра́jе]).

2. У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного (неістота) або родового (істота) відмінка: бачу малий кущ і малого хлопчика.

3. Прикметники м’якої і твердої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають паралельні закінчення -ому та -ім: на темному і темнім; на світлому і світлім.

4. Тверда і м’яка група прикметників жіночого роду мають однакову систему закінчень, причому закінчення -я, -ю в називному і знахідному відмінках м’якої групи відповідають закінченням -а, -у твердої групи.

5. Якщо іменник стоїть у кличному відмінку, залежний від нього прикметник має форму називного: широкий Дніпре, рідна матусю.

6. Прикметники із складовою частиною на -лиций мають закінчення, властиві як твердій, так і м’якій групам.

7. Субстантивовані прикметники типу черговий, майбутнє, минуле відмінюються, як прикметники твердої чи м’якої групи. При цьому одні з них змінюються за родами й числом (хворий, хвора, хворе, хворі), інші — за відмінками лише в межах певного роду (майбутнє, майбутнього, майбутньому...).