Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Іменник
§ 52. Іменники конкретні та абстрактні

Конкретні іменники

Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища дійсності, що пізнаються безпосередньо за допомогою органів чуття людини. Ця група охоплює іменники з різним значенням.

Одиничні предмети — назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу, речовини, матеріалу, власні назви: моряк, чайка, галявина, гриб, ліс, дощ, звук, квітка, день, століття, літак, ущелина, вершина, мармур, глина, вата, Свигпязь, Говерла.

При цьому не обов’язково, щоб вони були реальними. Достатньо, щоб мовець уявив їх собі, як відчутні: русалка, домовик, марево, дірка. Конкретні іменники змінюються за числами: місто — міста, вулиці — вулиць. будинок — будинки. Вони піддаються рахунку, тому сполучаються з власне кількісними числівниками: два міста, сім будинків, декілька вулиць.

Деякі конкретні іменники не змінюються за числами: до них належать незмінні (метро, кіно, бюро) та власні назви, що вживаються лише в однині або множині (Вінниця, Луцьк, Чернівці. Черкаси).

Абстрактні іменники

Слова із значенням назв процесів, ознак, властивостей, які не належать до конкретних предметів і мисляться поза зв’язком з ними, називають абстрактними. Вони називають узагальнені поняття, що не сприймаються безпосередньо органами чуття людини.

Більшість іменників з абстрактним значенням — це слова з похідними основами прикметникового або дієслівного походження із суфіксами ість, -анн(я), -енн(я), -інн(я), ств(о), зmв(o), -цтв(о), -изм, -ізм, -ощ(і) тощо: ввічливість, щедрість, читання, бажання, мислення, натхнення, видіння, сумління; суспільство, мистецтво, убозтво, козацтво, туризм, романтизм, соціалізм, архаїзм, прикрощі, хитрощі.

Меншу групу іменників з абстрактним значенням становлять слова з непохідними основами: воля, ідея, сила, дух, мир, честь.

Граматичні ознаки абстрактних іменників

✵ Нездатність утворювати форми обох чисел (більшість уживається тільки в однині): політика, праця, розум, доброта, терпіння, щастя, боротьба, блакить, ніжність; лише деякі вживані в однині і в множині: функція — функції, швидкість — швидкості.

✵ Несполучуваність з власне кількісними числівниками (лише деякі з них можуть поєднуватися з неозначено-кількісними — багато щастя, чимало праці, мало терпіння).

✵ Частина цих іменників уживається тільки в множині: фінанси, дебати, кошти, вибори, лестощі, лінощі.

Розрізняйте!

Іменники з конкретним значенням можуть набувати абстрактного значення і навпаки. Це пов’язано з властивістю слова мати пряме і переносне значення. Так, іменник крила в словосполученні крила чайки має конкретне значення, а в словосполученні крила мрії — абстрактне.

Аналогічно:

дороге золото — золото душі;

кам’яна сіль — сіль виступу;

полум'я багаття — полум'я пристрасті.