Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Іменник
§ 50. Іменники — назви істот і неістот

У системі лексико-граматичних категорій іменника виділяють назви істот і неістот.

Назви істот

Іменники, що відповідають на питання хто?, об’єднуються в семантичну групу назв істот.

Сюди належать:

✵ назви людей: батько, мати, брат, бабуся, учитель, журналіст, програміст, економіст, першокласник, студент, друг; Геннадій, Олеся, Мирончук, Павличенко;

✵ назви тварин: собака, корова, ведмідь, чапля, півень, гуска, синиця, снігур, бджола, комар, ґедзь, муха;

✵ назви міфологічних істот: лісовик, водяник, домовик, русалка, відьма, змій, Нептун, Берегиня;

✵ назви померлих людей: мрець, небіжчик, покійник;

✵ назви карт, шахових фігур: валет, король, ферзь, кінь, пішак.

Решта іменників відповідає на питання що? й становить групу назв неістот. Сюди відносять назви неживих предметів, явищ природи, рослинного світу, опредмечені дії чи ознаки, абстрактні поняття: комп'ютер, завод, місто, ім’я, злива, сніг, вітер, береза, тюльпан, відповідь, хода, темнота, порядність, буддизм, мрія, майбутнє.

Увага!

Граматичне значення істоти/неістоти не цілком збігається з поняттям живого/неживого в природі.

Так, назви сукупності людей, тварин чи птахів (народ, клас, гурт, загін, натовп, студентство, отара, табун, зграя, рій) і назви мікроорганізмів (вірус, бактерія, мікроб, бацила) відносять до неістот.

Розмежування іменників на ці дві групи має формальне вираження.

В іменниках — назвах істот — форма знахідного відмінка однини чоловічого роду і множини збігається з формою родового відмінка, а неістот — з формами називного відмінка: бачу (кого?) директора, директорів; знаю (кого?) актора, акторів; шукаю (кого?) майстра, майстрів; але: бачу (що?) стіл, столи; знаю (що?) вірш, вірші; шукаю (що?) щоденник, щоденники.

Для іменників жіночого і середнього роду така диференціація характерна тільки для форми знахідного відмінка множини: бачу (кого?) подруг, зайченят; але: бачу (що?) картини, вікна.