Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Лексикологія
§ 34. Синоніми

Синоніми (від грецького synonymos — однойменний) — це слова, що мають близьке чи однакове лексичне значення, але різний звуковий склад. Наприклад, слова сміливий, хоробрий, відважний, безстрашний, відчайдушний, доблесний, героїчний різні за звучанням, проте об’єднані спільним значенням — «небоязкий, готовий здійснити визначний учинок, подвиг». Разом з тим кожен з цих прикметників уносить новий відтінок в основне значення.

Порівняйте!

Неначе птахи в чорнім гаї,

Козацтво сміливе літає.

Т. Шевченко.

Хай славлять поети своїми піснями

Героїв відважних твоїх!

В. Сосюра.

Вічна слава безсмертю хоробрих.

Які кличуть на подвиг живих!

І. Нехода.

Тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Рильський).

Йдуть, обнявшися з віків,

Пісні мужніх мореходів

І пісні степовиків.

М. Нагнибіда.

На лихо, небезпечний хлопець. Відчайдушний (К. Гордієнко).

Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої ріки (О. Гончар).

Ще дужчі з бою вийшли ми, ми світ відстояли грудьми —

Вітчизни доблесні сини.

Л. Дмитерко.

Слова-синоніми за своїм спільним лексичним значенням об’єднуються в одну групу, яку називають синонімічним рядом, або синонімічним гніздом. Ряд має стрижневе слово, яке є стилістично нейтральним (тобто емоційно не забарвленим), найбільш уживаним. У словниках синонімів воно подається першим. Таке слово називають ще домінантою (від латинського dominans — панівний).

Так, у синонімічному ряду на означення різних виявів процесу мовлення нейтральним виступає дієслово говорити. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: казати, мовити, розмовляти, гомоніти, балакати, бормотати, мурмотіти, бубоніти, булькотіти, шептати, шимкати, ивенькати, базікати, бовкати, теревенити, торочити, патякати, варнякати та ін.

До одного синонімічного ряду звичайно входять слова однієї частини мови. Тому виділяють синоніми:

✵ іменникові: друг, брат, друзяка, побратим, приятель, дружок, кум, товариш; майстер, віртуоз, мистець, чаклун. бог. маг, чарівник, чародій, чудотворець, універсал; боєць, воїн, вояк, войовник, звитяжець, витязь, ратник, ратоборець, рубака, зборонець;

• прикметникові: гарний, красивий, чарівний, чудовий, хороший, гожий, вродливий, приємний на вигляд; ввічливий, чемний, гречний, шанобливий, привітний, люб'язний, вихований, коректний, делікатний, учтивий, галантний, обачний, поштивий, лицарський;

✵ дієслівні: захотіти, забажати, забагнути, зволити, благоволити, зажадати, запрагнути; лицемірити, кривити душею, фальшивити, фарисействувати, лукавити, хитрувати, двоїти; насміхатися, глузувати, кепкувати, висміювати, зубоскалити, хихикати, жартувати, глумитися, іронізувати, єхидствувати, потішатися;

• прислівникові: обов’язково, неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевне, безсумнівно; зрозуміло, доступно, приступно, дохідливо, ясно, прозоро, популярно; назавжди, навіки, навічно, навіки- віків, на віки вічні, назовсім, безповоротно, без вороття;

• прийменникові: біля, коло, побіля, близько, обабіч, край.

Багатозначне слово може входити до складу різних синонімічних рядів. Наприклад: спів тихий — неголосний, слабкий, приглушений, ледве чутний; чоловік тихий — неголосний, слухняний, лагідний, спокійний, мовчазний, покірний;

сон тихий — спокійний, безтурботний, мирний, солодкий, легкий; хід (хода) тихий — безшумний, повільний, неквапливий, нечутний тощо.

Синоніміка — це сукупність синонімів, наявних у мові.

Групи синонімів

Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні.

Лексичні синоніми — це подібні чи тотожні за значенням слова. Як правило, вони відрізняються одне від одного чи семантичними (значеннєвими), чи стилістичними відтінками. У зв’язку з цим серед лексичних синонімів виділяють семантичні, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні синоніми, або ідеографічні (від грецького idea — поняття) відрізняються один від одного відтінками в значенні. Наприклад, слово давній має такі синоніми: старий, колишній, древній, стародавній, старовинний, старосвітський, старожитній. Ці слова дуже близькі за значенням, але не тотожні, кожне з них має свій смисловий відтінок. Тому можна сказати давній друг, але старий друг; колишні товариш, але старосвітська родина; старовинні ікони, але старожитні греки.

Ще приклади семантичних (ідеографічних) синонімів:

• дорога, шлях, путь, узвіз, тракт, бетонка, шосе, траса, магістраль, автострада;

• горизонт, обрій, небосхил, крайнебо, небокрай, круговид, видноколо, овид, виднокруг;

• розумний, недурний, толковий, голуватий, мізкуватий, кебетливий, мудрий, хитромудрий;

Стилістичні синоніми не мають відмінностей у смислових відтінках, але відрізняються емоційно-експресивним забарвленням і сферою використання.

Так, до слова сміятися можна підібрати такі синоніми: реготати, хихикати, скалити (шкірити) зуби. Сміятися — стилістично нейтральне; реготати, хихикати — розмовні; скалити (шкірити) зуби — зневажливе.

Слово очі не має якихось особливих стилістичних відтінків, а вирла — його розмовний, згрубілий синонімічний відповідник («випуклі, витріщені очі»), балухи, баньки — вульгаризми, а очеса — архаїзм, що має згрубіло-іронічний відтінок. Говорити — базікати, патякати; ходити — швендяти, човгати; їсти — глитати, жерти.

Слова обличчя, лик і пика — теж синоніми, бо означають одне й те ж поняття, але обличчя — нейтральне, лик — піднесено-урочисте, а пика — згрубіле, просторічне.

Стилістичні синоніми можуть розрізнятися за різними ознаками:

✵ стильова належність:

говорити, але на зборах — виступати;

розбір, але в науковому стилі — аналіз;

прохання, але в офіційно-діловому стилі — заява;

повідомити, але возвістити — книжний, художньо-публіцистичний стиль;

✵ сучасне — застаріле слово (архаїзм): палець — перст, зозуля — зигзиця, щоки — ланіти, скарга — супліка;

✵ загальномовне — діалектне: юнак — легінь, сковорода — пательня, півень — когут, гарний — файний;

✵ власне українське — запозичене: побачення — рандеву, іспит — екзамен, оплески — аплодисменти, байдужість — апатія, відтінок — нюанс;

✵ загальномовне — термін: запалення легень — пневмонія, нарив — абсцес, отруйний — токсичний, окислення — оксидація, описовий — дескриптивний.

Семантико-стилістичні синоніми відрізняються як семантичними відтінками, так і стилістичним забарвленням:

✵ поганий, гидкий, бридкий, кепський, осоружний, паскудний, мерзенний;

• шибеник, пустун, бешкетник, урвиголова, забіяка, задерій, заводій, зачепа, задира, півень.

• кричати, репетувати, горлати, гвалтувати, лементувати, голосити, верещати, йойкати, ячати.

Виділяють також абсолютні синоніми. Це синоніми, які не відрізняються ні семантичними, ні стилістичними відтінками, тобто цілком однакові не тільки за значенням, але й за вживанням слова. їхня кількість у мові незначна: гасло — лозунг, майдан — площа, алфавіт —абетка, буква — літера, лінгвістика — мовознавство, доказ — аргумент, укол — ін'єкція, вітрило — парус, водограй — фонтан, лаштунки — куліси, всесвіт — космос.

З часом між абсолютними синонімами розвивається семантична та стилістична диференціація і один з них поступово переходить до пасивної лексики. Так, слова аероплан і літак були абсолютними синонімами, тепер же словом аероплан називають тільки літаки старої конструкції, у той час як слово літак застосовується й до найновіших літальних апаратів.

У парі архітектор і зодчий друге слово має відтінок урочистості; лексема біографія характерна для ділового стилю, а життєпис частіше використовують у публіцистиці; літератори, художники віддають перевагу слову пейзаж, географи — ландшафт тощо.

Лексичні синоніми можуть бути загальномовними й контекстуальними.

Загальномовними називають ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність сприймається поза ним (наведені вище). Контекстуальні — це ті слова (словосполучення), які стають синонімами тільки в контексті. Наприклад: чешу (йду) до хати; сива (давня) історія, заливатися (сміятися) без причини.

Прикметники повний, мертвий, глибокий, абсолютний стають синонімами тільки зі словом тиша.

Серед контекстуальних синонімів виділяють перифразу, або парафразу — описовий зворот мови, а в поезії — стилістичний прийом, троп, за допомогою якого предмети, явища або власні імена називають не прямо, а через їхні характерні ознаки: чорне золото замість кам’яне вугілля; люди в білих халатах — медичні працівники; вічний сон — смерть; благородні птахи — лебеді; Тарас Шевченко — великий письменник, народний поет, співець жіночої долі, національний пророк, син українського народу. Кобзар: Київ — столиця України, стольний град, місто-красень над Дніпром. Стилістична роль перифраз різноманітна:

✵ можуть використовуватися в піднесеному врочистому мовленні: Цар всесвітній! цар волі, цар, штемпом увінчаний! — (Т. Шевченко про засланого на каторгу в Сибір революціонера);

✵ можуть виступати як засіб іронічної чи сатиричної оцінки: жовтий диявол — золото, коричнева чума — фашизм.

У функції контекстуальних синонімів використовуються ще т. зв. евфемізми (від грецького euphemismos — той, що добре звучить).

Евфемістичні синоніми замінюють собою інші слова, які вважаються непристойними, нетактовними, грубими або забороненими (мають назву табу).

Примітка. У наших далеких пращурів в основі табу лежала віра в різні потойбічні сили. До заборонених слів належали, наприклад, назви духів, хвороб. Евфемізмами виступали або просто займенники (той, він), або іменники (тітка замість лихоманка) та прикметники (лихий, нечистий замість чорт).

У сучасному суспільстві причиною табу можуть бути цензура, бажання зберегти військову чи дипломатичну таємницю або ж прагнення позбутися грубих непристойних виразів. Ось чому назви підприємств, військових частин замінюються буквами, цифрами, описовими зворотами: п/с № 127, дипломатичний представник, сусідня держава. Лікарі використовують латинські назви хвороб, щоб не травмувати хворого (mibece (+bс) — сухоти), вихована людина замість слова брехати скаже помилятися, говорити неправду, відходити від істини.

Морфологічні синоніми — це варіанти граматичних форм слів на позначення того самого поняття: співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба. Обидва компоненти цих синонімічних пар нейтральні з погляду літературної нормативності, але другий — з обмеженим діапазоном вживання (поезія, розмовна мова).

Наведемо ще кілька прикладів морфологічних синонімів:

а) повні — короткі, стягнені — нестягнені форми якісних прикметників: зелен — зелений, ясен — ясний; зелена — зеленая, ясні — яснії;

б) проста і складена форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників: добріший — більш добрий; найдобріший — найбільш добрий;

в) форми дієслів недоконаного виду майбутнього часу (проста й аналітична):

писатиму — буду писати; малюватиму — буду малювати;

г) відмінкові форми іменників, прикметників, займенників, числівників: давальний і місцевий відмінки: батьку — батькові, учителю — учителеві; на батьку — на батькові, на учителі — на учителеві; на синьому — на синім, на великому — на великім; орудний відмінок: іменем — ім’ям, воротами — ворітьми, тією — тою, п'ятьома — п’ятьма тощо.

Синтаксичні синоніми — це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Такими можна вважати:

а) сполучникові та безсполучникові речення: Рада б зірка зійти, та чорна хмара заступає (Нар. тв.) — Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.

б) складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами: На обрії устали ліси, занурені в небо по пахви, обсипані пилом роси (М. Луків). — На обрії устали ліси, що були занурені в небо по пахви й обсипані пилом роси.

в) пряма й непряма мова: Старі люди кажуть: «Два хитрих мудрого не переважать». — Старі люди кажуть, що два хитрих мудрого не переважать. Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, писав: «Караюсь, мучуся, але не каюсь». — Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, писав, що він карається, мучиться, але не кається.

г) словосполучення і речення: зошит учня — учнівський зошит; високоросла людина — людина високого зросту; Я не сплю. — Мені не спиться. Іде дощ. — Дощить.

Окремий різновид синонімів становлять фразеологічні синоніми — варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття: говорити — плескати язиком, ляпати язиком, молотити язиком, плести нісенітницю; мовчати — тримати язик за зубами, води в рот набрати, ні пари з уст, закрити рота, рот на замок, мовчати як риба, уста закусити.

Наявність багатої системи синонімів створює великі можливості для вибору їх у мовленні. Використання синонімів урізноманітнює нашу мову, робить її гнучкою, яскравою, образною, допомагає оригінально оформити думку, уникнути повторень.

Багатство синоніміки в мові — одна з основ розвитку її високої культури.