Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Лексикологія
§ 30. Предмет лексикології, її розділи
Мово рідна! Ти ж як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.
С. Плачинда
Лексикологія (від грецьких lexikos - пов’язаний зі словом і logos — учення) — це розділ науки про мову, який вивчає лексику, тобто словниковий склад мови й слово як його основну одиницю.
Терміном «лексика» також прийнято позначати всю сукупність слів у мові та всю сукупність значень, які закріпились за словами в процесі багатовікового користування мовою.
Лексикологія розглядає словниковий склад мови в таких аспектах:
✵ лексика споконвічна і лексика запозичена;
✵ загальновживана і професійна;
✵ нейтральна і стилістично забарвлена;
✵ активна і пасивна;
✵ нова і застаріла тощо.
У лексикології вивчаються однозначні й багатозначні слова, омоніми, пароніми, синоніми, антоніми, діалектизми й жаргонізми.
Лексикологія поділяється на такі розділи:
1. Семасіологію — учення про семантику (лексичне значення)слів.
2. Етимологію — учення про походження слів.
3. Ономастику — учення про власні назви людей та географічні назви (топоніми).
4. Термінологію — учення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки, мистецтва).
З лексикологією тісно пов’язані суміжні лінгвістичні дисципліни:
✵ Фразеологія — наука, що вивчає фразеологізми.
✵ Лексикографія — наука про способи укладання й види словників.
✵ Діалектологія — наука, що вивчає територіальні говірки, зокрема словниковий склад діалектів.
Лексикологія також покликана встановити загальну кількість слів у мові. Скільки ж слів у сучасній українській літературній мові? Їх можна підрахувати тільки приблизно, бо мова — це явище, що постійно розвивається й змінюється.
Отже, їх сотні тисяч, а разом із термінами — словами і сполученнями слів на означення наукових понять (хімічні, філософські, технічні, медичні) — кілька мільйонів.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.