Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Лексикологія
§ 30. Предмет лексикології, її розділи

Мово рідна! Ти ж як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

С. Плачинда

Лексикологія (від грецьких lexikos - пов’язаний зі словом і logos — учення) — це розділ науки про мову, який вивчає лексику, тобто словниковий склад мови й слово як його основну одиницю.

Терміном «лексика» також прийнято позначати всю сукупність слів у мові та всю сукупність значень, які закріпились за словами в процесі багатовікового користування мовою.

Лексикологія розглядає словниковий склад мови в таких аспектах:

✵ лексика споконвічна і лексика запозичена;

✵ загальновживана і професійна;

✵ нейтральна і стилістично забарвлена;

✵ активна і пасивна;

✵ нова і застаріла тощо.

У лексикології вивчаються однозначні й багатозначні слова, омоніми, пароніми, синоніми, антоніми, діалектизми й жаргонізми.

Лексикологія поділяється на такі розділи:

1. Семасіологію — учення про семантику (лексичне значення)слів.

2. Етимологію — учення про походження слів.

3. Ономастику — учення про власні назви людей та географічні назви (топоніми).

4. Термінологію — учення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки, мистецтва).

З лексикологією тісно пов’язані суміжні лінгвістичні дисципліни:

Фразеологія — наука, що вивчає фразеологізми.

Лексикографія — наука про способи укладання й види словників.

Діалектологія — наука, що вивчає територіальні говірки, зокрема словниковий склад діалектів.

Лексикологія також покликана встановити загальну кількість слів у мові. Скільки ж слів у сучасній українській літературній мові? Їх можна підрахувати тільки приблизно, бо мова — це явище, що постійно розвивається й змінюється.

Отже, їх сотні тисяч, а разом із термінами — словами і сполученнями слів на означення наукових понять (хімічні, філософські, технічні, медичні) — кілька мільйонів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.