Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Речення
§ 132. Речення за емоційним забарвленням

Окличні речення

Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть бути емоційно забарвленими. Тоді вони вимовляються з почуттям радості, захоплення, здивування, обурення, страху тощо. Такі речення називають окличними.

Не треба слів! Хай буде тільки діло! (О. Теліга ).

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

В океані рідного народу відкривай духовні острови!

(3 т. В. Симоненка).

У кінці окличного речення ставимо знак оклику, а якщо воно ще й питальне — то знак питання й знак оклику:

Хто в небі сонця світ погасить? Хто згасить промінь той, що вік в душі ховає чоловік?! (М. Чернявський).

Граматичне оформлення

1. Оклична інтонація (вищий порівняно з неокличними реченнями тон з виділенням слова, яке виражає емоції):

Яка між нами райдуга стояла!

Яка між нами прірва пролягла!

Л. Костенко.

2. Наявність вигуків:

Ах, скільки струн в душі дзвенить!

Ах, скільки срібних мрій літає!

В які слова людські їх влить?!

Олександр Олесь.

3. Наявність окличних часток вигукового, займенникового, прислівникового походження:

Нехай не гасне світ науки! (П. Куліш).

Увага!

Не плутайте типи речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) і за емоційним забарвленням (неокличні, окличні).

Неокличні:

Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

Пісню колискову я складаю знову.

(З тв. В. Сосюри)

О слово рідне, хто без тебе я? (Д Павличко)

Чуєте, скільки вогню в нашій мові, в жаркому, гарячому, гарному слові? (Л. Первомайський)

Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).

Шануйте коми кожної пір’їну (Д. Павличко).

Окличні:

Уклін чолом народу, що рідну мову нам зберіг!

Рідна мова в рідній школі! (З тв. О. Олеся)

Чому, коли шукаєш слово, чому одне бринить — сльоза?! (І. Драч)

Ну, що ти знов мені розкажеш, о красномовний друже мій?! (Є. Плужник).

Любіть красу своє ї мови, звучання слів і запах слів! (Т. Масєнко)

О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! (Олександр Олесь)