Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Речення
Речення

Реченням називають граматично й інтонаційно оформлену синтаксичну одиницю, що виражає закінчену думку.

Основні ознаки речення

1. Речення є одиницею спілкування. Саме у реченні формується й виражається думка, передаються повідомлення, питання, накази, прохання, почуття та волевиявлення. На відміну від словосполучення, воно є одиницею вищого рівня мови — комунікативною.

2. Речення має смислову й інтонаційну завершеність. Змістова закінченість в усному мовленні передбачає інтонаційне оформлення, яке робить речення цілісним для сприйняття на слух, а на письмі позначається відповідними розділовими знаками.

3. Речення має певну граматичну організацію: будову і граматичне вираження членів речення.

У реченні виділяють граматичну основу (центр, ядро). Її утворюють головні члени речення — підмет і присудок або тільки один головний член речення. Відношення між підметом і присудком, а також їхнє спільне відношення до того, що вони виражають в дійсності, і формує найважливішу ознаку речення — предикативність. Отже, предикативність — це віднесеність повідомлюваного до дійсності, тобто відповідність сказаного фактам реальної дійсності. Предикативність властива всім реченням і виражається категоріями способу, часу, особи.

Будова речення визначається кількістю граматичних основ. Речення з одним предикативним центром — просте, з двома або більше — складне.

До граматичного оформлення речень відносяться способи вираження його членів та синтаксичних відношень між частинами складного речення.

На відміну від словосполучень, речення має не тільки підрядний, а и сурядний і безсполучниковий зв’язки.

1. У простих реченнях:

Звичайно, можна прожити і без собору, і без пісні, і без Рафаеля… Можна «Анну Кареніну» читати в екстракті, на півтори сторінки тексту. Але чи залишились би ми тоді в повному розумінні слова людьми? Чи не стали б просто юшкоїдами, пожирачами шашликів? Тяглом історії? (О. Гончар).

2, У складних реченнях:

✵ підрядний зв’язок —

Тому я мрію так життя прожити,

Щоб у плодах мої хилились віти.

Щоб розроставсь в глибинах корінь мій.

М. Стельмах.

✵ сурядний зв’язок — Будь сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає (Н. Забіла );

✵ безсполучниковий зв’язок —

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.

В. Симоненко.