Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення
§ 127. Класифікація словосполучень

Групи словосполучень за будовою

За будовою словосполучення бувають прості і складні.

Словосполучення, утворене поєднанням двох повнозначних слів, називають простим: розповідь про війну, радісне обличчя, перше враження, запросити додому.

Словосполучення, утворене поєднанням трьох і більше повнозначних слів, називають складним: цікава екскурсія по місту, навчальний заклад економічного профілю, написати твір про свій родовід, пробігти дистанцію дуже швидко.

Для синтаксичного аналізу складне словосполучення потрібно розкласти на прості: Пробігти (що?) дистанцію, пробігти (як?) швидко, дуже (як?) швидко.

Запам'ятайте!

Поєднання слів, які не є словосполученнями:

1. Неповнозначне слово (прийменник, частка) + повнозначне: з-за хмари, з-поміж книг, заради миру попід горою, незважаючи на дощ, принесіть же, розповіли б, таки написав.

2. Фразеологізми: байдики бити, дати березової каші, танцювати під чужу дудку, сім п'ятниць на тиждень.

3. Аналітичні (складні) форми слів: буду відпочивати — майбутній дієслова; найбільш цікавий — найвищий ступінь порівняння прикметників; буду спортсменом, стану відомим — сполучення іменних частин мови з дієслівними зв’язками (складені іменні присудки).

4. Однорідні члени речення (сурядний зв’язок): день і ніч; добрий і чесний; я або ти; не свобода, а рабство; вітряно й холодно; ні ми, ні вони.

5. Граматична основа речення (підмет + присудок):

Поле чорніє. Проходять хмари (М. Рильський).

Блакить мою душу обвіяла (П. Тичина).

Примітка. Щодо останніх двох груп у мовознавстві існують різні погляди.

Групи словосполучень за способом вираження головного компонента

Залежно від того, якою частиною мови є головне слово, словосполучення поділяються на:

✵ іменні (головне слово — іменник):

✵ прикметникові (головне слово — прикметник):

✵ числівникові (головне слово — числівник):

✵ займенникові (головне слово — займенник):

✵ дієслівні (головне слово — дієслово: інфінітив, особова форма, дієприкметник, дієприслівник, безособові дієслова, форми на -но, -то):

✵ прислівникові (головне слово — прислівник):

Примітка. У мові є словосполучення, різні за граматичною будовою, але однакові чи близькі за лексичним значенням.

Їх називають синонімічними: Шевченкові твори — твори Шевченка; материна пісня — пісня матері; книжкова полиця — полиця для книжок; готовий працювати — готовий до праці; поїхати додому — поїздка до дому.