Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Синтаксис. Пунктуація
§ 124. Основні поняття синтаксису
Синтаксис — душа мови.
М. Рильський
Синтаксис (від грецького sintaxis — поєднання, складання) — це розділ граматики, що вивчає будову словосполучень і речень, їхні значення та умови вживання у зв’язному мовленні.
Синтаксис пов’язаний з морфологією, адже він вивчає слова як компоненти словосполучень і речень. Кожна частина мови в реченні або виконує функцію якогось члена речення (самостійні слова), або виражає відношення між словами в простому реченні чи частинами складного речення (службові слова).
Синтаксичні одиниці
Словосполучення та речення з їхніми смисловими структурними ознаками:
|
Словосполучення |
Речення |
|
Роль (функція) в мовленні |
|
|
Номінативна одиниця — щось називає |
Одиниця спілкування (комунікативна одиниця) — повідомляє про щось, виражає думку |
|
Граматичне значення |
|
|
Зміст не співвіднесений з дійсністю, одиниця непредикативна |
Зміст співвіднесений з дійсністю (за допомогою значень способу і часу дієслова або дієслова-зв’язки). одиниця предикативна |
|
Граматична будова |
|
|
Складається з головного і залежного слів, отже, завжди двокомпонентне |
Мас граматичну основу — підмет і присудок як обов'язкові компоненти структури (структурний мінімум), може мати тільки присудок або тільки підмет, отже, буває однокомпонентним (містить одне слово) |
|
Синтаксичні зв'язки |
|
|
Підрядний (узгодження, керування, прилягання) |
Зв'язок між підметом і присудком (взаємозалежний, предикативний). Зв'язок між іншими компонентами — підрядний і сурядний |
|
Інтонація |
|
|
Не мас своєрідного інтонаційного оформлення |
Оформлене інтонаційно відповідно до комунікативного завдання |
Синтаксичні зв’язки
Предикативний. Взаємозалежність членів граматичної основи речення — підмета і присудка.
Гаї шумлять — я слухаю (П. Тичина).
Сурядний. Незалежність компонентів один від одного: книжки й зошити; втомлений, але щасливий; сходить сонце, і оживає природа.
Підрядний. Залежність одного компонента від іншого: щира усмішка, зігріває душу, стає радісно.
Я для пісні вікно розчинив,
Щоб вона залила мою душу весною
В. Сосюра.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.