Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Фонетика. Графіка. Орфоепія
Графіка. Письмо
§ 11. Графічні скорочення
Графічні скорочення використовують для економного позначення слів на письмі. В усному ж мовленні, на відміну від абревіатур, слова не скорочують і вимовляють повністю.
Правила графічних скорочень
1. Скорочені написання повинні бути зрозумілими для читача: філос., філол. (а не філ.), прикм. (а не прик.), дієприсл. (а не дієпр., бо є ще дієприкметник).
2. Слова треба скорочувати на літеру, що позначає приголосний звук: див. (дивись), напр. (наприклад), пор. (порівняй).
3. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень метричних мір: м — метр, см — сантиметр, т — тонна, га — гектар) пишуться з крапками на місці скорочення.
4. У кінці скорочень, що складаються з подвоєної літери на позначення множини, ставиться одна крапка: вв., рр., тт.
5. Написання великих і малих літер, дефісів, які є в повній назві, зберігається: с. г. (сільське господарство), але: с.-г. (сільськогосподарський), півн,- сх. (північно-східний), Під. Зах. залізниця (Південно-Західна).
6. Ставиться дефіс у скороченнях з випущеною середньою частиною: вид-во (видавництво), ін-т (інститут ), р-н (район).
7. Частини скороченого словосполучення, рідше складного слова, розділяються навскісною рискою: п./с. (поштова скринька), об./хв. (обертів у хвилину ).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
акад. — академік,
вид. — видання,
гр. — громадянин,
див. — дивись,
доц. — доцент,
ім. — імені,
і т.д. — і так далі,
і т. ін. — і таке інше,
і под. — і подібне,
напр. — наприклад,
н. е. — нашої ери,
до н. е. — до нашої ери,
о. — острів,
обл. — область,
оз. — озеро,
п. — пан, пані,
пор. — порівняй,
проф. — професор,
р. — річка,
рр. — роки,
с. — село,
cm. — століття, станція,
т. — том,
тов. — товариш,
тт. — томи, товариші.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.