Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Дієслово
§ 106. Безособові дієслова

Безособовим називають дієслово, що означає дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета).

Стихло раптом.

І спало.

І облягло.

Обкотилось.

Завіяло.

Дощ.

Дивний дощ

(Б. Олійник).

Надворі світало;

Пропало, пройшло, пролетіло,

Минулося, щезло, спливло.

Лишень головешками тліло.

Лишень попелищем цвіло.

Обвіялось, сном одіснилось,

Одмарилось, ген набулось,

Вкотилось і ген обкотилось,

Солоним риданням зайшлось.

І. Драч.

Безособові дієслова позначають:

✵ явища природи: світає, смеркає, розвидняється, вечоріє, мрячить, дощить, підмерзає, гримить, похолоднішало;

✵ стихійні явища: замело, залило, вигоріло, вимерзло, висушило;

✵ фізичний та психічний стан людини: трусить, морозить, нудить, пече, ріже, гнітить, тягне, кортить, віриться, не віриться, спиться, не спиться, не лежиться, не сидиться;

✵ існування або міру наявності (чи відсутності) предмета та явища: сталося, минулося, розійшлося, вистачає — не вистачає, бракує;

✵ випадковість явища, незалежність його від особи: щастить, таланить, не судилося;

Безособові дієслова вживаються у формі 3-ої особи однини або у формі середнього роду минулого часу. Вони можуть також мати форми умовного способу та інфінітива (світало б, вечоріти, почало смеркати).

Проте насправді значення особи, числа й роду безособові дієслова не мають, бо дії чи стан, які вони означають, відбуваються незалежно від нашої волі. Тому безособове дієслово ніколи не поєднується з підметом. У безособових односкладних реченнях воно виступає головним членом — присудком.

Вечоріє і темніє.

По землі лягає мла.

Я. Щоголів.

Добридень, ноче! Як тобі тут спиться у товаристві холоду і зірок? (А. Жикол).

Розрізняйте!

1. Безособові дієслова не треба плутати з незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений — зроблено, пошитий — пошито, засіяний — засіяно.

2. Деякі дієслова в одному значенні мають . граматичні форми (є особовими), а в іншому безособовими.

Особові:

Грім гримить — хліб буде родить (Нар. тв.)

Пахне м’ята вечорово... (В. Романюк).

Одшуміло літо... Одспівало жито, тільки вітер креше іскри по стерні (Д. Фальківський).

Безособові:

Гримить! Тайна дрож пронимає народи...(І. Франко).

Пахне сіном з Чумацького возу, що мені стивиною сія (М. Вінграновський).

Одшуміло. Стихло. Поизабилось.