Підручник Я у світі 4 клас - H. М. Бібік - Основа 2015 рік
ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ
ШКОЛА ВИХОВАНОСТІ
Бажання здійснити свої мрії, стати шанованою людиною інколи ускладнюється тим, що людина не вміє поводитися з іншими, не знає елементарних правил культури. важливо з дитинства додержуватися норм поведінки без примусу й нагадування.
вихованість і справді відчиняє двері й серця. Вона підкаже людині, як не бути нудотно лагідною або, навпаки, черствою в спілкуванні з близькими, навчить не турбувати інших через дрібниці, а ще — не скупитися на подяку чи похвалу.
Приймаючи чиїсь послуги, допомогу, вихована людина платить ввічливістю і люб’язністю, а в разі потреби — і піклуванням.
Кажуть, що добре виховану людину можна пізнати з того, як вона слухає. Уміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до кінця, навіть якщо ви не згодні з ним, — це одна з головних ознак тактовності. До речі, слово «такт» походить з латинської мови, у якій воно мало два значення: «дотик» і «почуття». Тактовність починається з уміння поводитися з кожним залежно від його душевного стану; зі здатності відчути людину, ніби доторкнувшись до неї душею.

Невміння спілкуватися з людьми, поважати одне одного призводить до конфліктів, розчарувань, втрати бажання вчитись і працювати, досягати успіхів.
вихована людина намагається запобігти ситуаціям, які створюють незручності. Вона не пихата і не байдужа, поводиться скромно й привітно і не виявляє неприязні до інших.
Тож учімося бути вихованими!
1. Яку людину можна назвати вихованою? Що про це сказано в тексті? 2. Додай свої міркування.
Доведіть правильність думки, що виховану людину можна пізнати з того, як вона слухає.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.