Підручник Трудове навчання 4 клас - Кліщ О.М. - Літера 2015

Пап'є-маше

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ПАП'Є-МАШЕ ЗА ГОТОВОЮ ФОРМОЮ

Для роботи з пап’є-маше спрощеним способом необхідні прості матеріали: папір — газетний, обгортковий, афішний, клеїльні речовини — крохмальний чи борошняний клейстери, шпалерний клей.

Виготовлення посуду за готовою моделлю технікою пап’є-маше

Виготовляючи виріб, папір рвуть на невеличкі шматочки та обклеюють ним виріб у кілька шарів.

Папір обов’язково рвуть пальцями, а не ріжуть, адже у рваного паперу краї ворсисті й добре склеюються на поверхні виробу.

Перший шар паперу змочують у воді (щоб не приклеївся до форми), а інші 6-8 шарів — у клею. Наклеєний папір має просохнути 5-6 днів. Коли висохне, його відділяють від моделі й оздоблюють.

Як основу можна використовувати пластилінові заготовки, виліплені власноруч.

Практична робота

ТАРІЛОЧКА З ПАП’Є-МАШЕ ЗА ГОТОВОЮ ФОРМОЮ

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці на с. 103, 105 (9).

Для роботи потрібні: папір, клей або клейстер, гуашеві фарби, пензлик, посудина з водою, серветки, ножиці.

Технологічна картка

Порви папір на шматочки

Поклади тарілочку, змочи її водою й наклади перший шар сухих або змочених у воді шматочків паперу

Наклей ще 6-8 шарів паперу. Щоб бачити, що весь шар заклеєний, краще візьми два типи паперу, наприклад, білий і газетний

Дай пап'є-маше висохнути. Зніми виріб і обріж шматочки паперу, які виступають за край тарілочки. Очисти пап’є-маше від шматочків паперу та покрий виріб з обох боків ґрунтом (гуаш + клей ПВА)

Внутрішній бік тарілочки розфарбуй, прикрашаючи орнаментом. Добре виглядає рослинний орнамент у техніці петриківського розпису





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.