Підручник Трудове навчання 4 клас - Кліщ О.М. - Літера 2015

Вишивання

ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ВИШИВКОЮ

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Андрій Малишко

Вишивання як вид мистецтва в Україні існує з давніх часів. Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий, чоловічий та дитячий одяг. Особливої уваги надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини.

Вишивка — орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Найуживаніші кольори — чорний і червоний, або чорний, червоногарячий і теплий жовтий, іноді додають зелений і синій. Багатство барв зростає з півночі на південь України.

1. Які вироби з вишивкою ви бачили?

2. Для чого використовують вишивку?

Практична робота

КРІПЛЕННЯ НИТКИ. ПРОСТІ ШВИ

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці на с. 103, 104 (5, 6).

Для роботи потрібні: нитки, голка, тканина.

Спробуй правильно закріплювати нитку без вузликів двома способами за малюнками.

«у нитку» (одна нитка)

«у петлю» (дві нитки)

Виконай шви «уперед голка» та «назад голка» за малюнками.

Шов «уперед голка»

Шов «назад голка»

Намалюй контур квітки та, використовуючи шов «уперед голка» або «назад голка», виший зображення.

Зразки виробів, виконаних простими швами

Практична робота

СЕРВЕТКА

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці на с. 103, 104 (5, 6).

Для роботи потрібні: кольорові нитки, голка, ножиці, шпильки, тканина.

Виготов серветку в такій послідовності:

1. Шаблон прикріпи до тканини за допомогою шпильок, ножицями обріж тканину за шаблоном.

2. Відступивши від краю серветки 1-2 см, витягни нитку; через 0,5 см витягни ще одну нитку.

3. Місця, де витягнуто нитку, проший кольоровою ниткою (шов «уперед голка»).





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.