Підручник з Права 10 клас
Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§17. Фінансове право
3. Податки в Україні.
В Україні, як і в більшості інших держав, основним джерелом надходжень до державного та й інших бюджетів є податки. Податок — це встановлений законодавчим органом обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету в розмірах та в строки, передбачені законом. Більшість податків сплачується регулярно — раз на рік. на квартал, на місяць. Усі податки надходять до бюджету певного рівня. їх сплата є обов’язковою, за ухилення від сплати податків винна особа може бути притягнута до відповідальності різного виду — аж до кримінальної. Важливою ознакою податку є також те, що, отримуючи його, держава не бере на себе зворотного зобов'язання надати платникові послуги, майно тощо на відповідну суму.
Законодавство України передбачає чимало різних податків, які сплачують як юридичні, так і фізичні особи.

Платниками податків з юридичних осіб є підприємства, організації, як правило, ті, які отримують прибуток від своєї підприємницької чи іншої господарської діяльності. Податком обкладаються і фізичні особи. Основним податком для громадян с податок на доходи фізичних осіб. А податок на землю, податок з власників транспортних засобів і деякі інші сплачують як фізичні, так і юридичні особи.
Частину податків людина безпосередньо віддає зі своїх доходів — отримуючи зарплату чи інший дохід, людина має віддати державі 15 % від нього — це податок на доходи, підприємство сплачує державі зі свого прибутку 25 %. Податки, які сплачує той. хто отримав прибуток або має своє майно, називають прямим податком - його сам платник безпосередньо («прямо») платить до бюджету. А коли в магазині ви купуєте товар, на фіскальному документі — чеку — ви бачите напис «20 % ПДВ» — це означає, що, крім ціни, ви сплатили ще й 20 % податку на додану вартість. Ці кошти продавець, отримавши від покупця, одразу перераховує державі. Такі податки називають непрямими — адже вони потрапляють до бюджету через посередника («не напряму»), до того ж вони «приховані» у ціні. Ще одним непрямим податком є акцизний збір, який сплачують ті, хто купує товари, які не є першою необхідністю, наприклад алкоголь, тютюнові чи ювелірні вироби тощо.
Висловіть думку, які з названих вище податків можна назвати податками на доходи, а які — податками на майно.
Податки є джерелом формування як бюджету України, так і місцевих бюджетів. Серед податків є такі, що встановлені Верховною Радою України для всієї держави — їх називають загальнодержавними. та ті, які для певної місцевості, населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування - місцеві податки.
Проаналізуйте наведений наприкінці параграфа витяг із Закону України «Про систему оподаткування», порівняйте місцеві й загальнодержавні податки та спробуйте обгрунтувати, чому певні податки визначено як загальнодержавні або місцеві.
Це цікаво
У середньовічній Німеччині існував податок на вбивство —чим більше вбивств не розкрила громада на своїй території за певний строк, тим вищою була сума податку.
Іспанці в тон же час сплачували податок «туфля королеви», збираючи кошти на весілля неодруженого короля.
У Великій Британії в 1797-1798 pp . усі власники годинників щорічно сплачували в казну 5 шилінгів.
Мешканці Великої Британії майже 300 років сплачували податок на утримання королівського замку Філлінгхем, який насправді ніколи не існував. Такий податок придумав Карл II.
Римський імператор Веспасіан (69- 79) запровадив податок на туалети (звідси походить відомий вираз «гроші не пахнуть»).
Правитель Галлії Ліциній Ліциан (308-324) розділив рік па 14 місяців, щоб кожного року отримувати два додаткових податки з підданих — податок сплачували щомісяця.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.