Фізика 7 клас

РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА

 

§24. СИЛА СВІТЛА Й ОСВІТЛЕНІСТЬ

3. ЯК ЗАЛЕЖИТЬ ОСВІТЛЕНІСТЬ ВІД КУТА ПАДІННЯ СВІТЛА?

 

Освітленість поверхні залежить не тільки від сили світла джерела та відстані до нього: вона ще залежить від кута падіння світла. І дуже істотно: саме цим, як ми зараз побачимо, зумовлено, наприклад, зміну пори року!

У разі збільшення кута падіння світла на поверхню її освітленість зменшується. Зрозуміло, що завдяки цьому

зменшується й енергія, що попадає на одиницю площі поверхні. Схема, наведена на рис. 24.3, пояснює, чому це відбувається.

У разі збільшення кута падіння площа поверхні, яку освітлює паралельний пучок світла, збільшується. А це означає, що енергія, яка припадає на одиницю площі, тобто освітленість поверхні, зменшується.

ЧОМУ ВЗИМКУ СОНЦЕ СВІТИТЬ, АЛЕ НЕ ГРІЄ?

Як ви вже знаєте з курсу природознавства, вісь добового обертання Землі нахилена до площини орбіти обертання Землі навколо Сонця. Через це опівдні в Північній півкулі влітку сонячний диск розташовано вище над обрієм, ніж узимку. Унаслідок цього освітленість земної поверхні влітку більша, ніж узимку. До того ж тривалість світлового дня влітку збільшується порівняно із зимою.

Ось чому влітку сонце пекуче, а взимку сонячні промені, що косо падають на поверхню Землі, та ще й протягом короткого зимового дня, світять, але майже не гріють. Наприклад, червневого полудня у Києві освітленість приблизно в три рази більша, ніж грудневого.