Фізика 11 клас
МЕХАНІЧНІ І ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ
Розділ 3 Коливання і хвилі
§ 29. ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ, ДОВЖИНА, ЧАСТОТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ХВИЛІ. ШКАЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ
За теорією Максвелла, швидкість поширення електромагнітних хвиль — величина скінченна, вона визначається електричними і магнітними властивостями середовища, в якому поширюється електромагнітна хвиля:

де ε0 і μ0 — електрична і магнітна сталі; ε і μ — відносні діелектрична і магнітна проникності середовища. Якщо електромагнітна хвиля поширюється у вакуумі, то ε = 1, μ =1.
Обчислимо швидкість поширення електромагнітної хвилі у вакуумі:

Швидкість поширення електромагнітних хвиль у вакуумі дорівнює швидкості світла у вакуумі: с = 3 • 108 м/с.
Відстань, на яку переміщується електромагнітна хвиля за час, що дорівнює одному періоду коливання, називають довжиною хвилі.
Якщо v — швидкість поширення електромагнітної хвилі в однорідному
середовищі, Т — її період, v — частота, а λ — довжина, то λ = vT, або
![]()
Для вакууму λ = сТ, або ![]()
Оскільки швидкість хвилі залежить від є і м середовища, тоді, якщо хвиля переходить з одного середовища в інше, то змінюються v і λ, а частота коливань залишається тією самою.
Якщо хвиля переходить з вакууму в середовище з діелектричною є і магнітною U проникностями середовища, то довжина хвилі зменшується:

де λ0 — довжина хвилі у вакуумі.
Електромагнітні хвилі, які мають досить широкий діапазон частот (або довжин хвиль λ = сТ, де с — швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі), відрізняються одна від одної за способами їх генерації і реєстрації, а також за своїми властивостями. Тому електромагнітні хвилі поділяються на кілька видів: радіохвилі, світлові хвилі, рентгенівське і у-випромінювання (табл. 1). Слід зазначити, що межі між різними видами електромагнітних хвиль досить умовні.
Таблиця 1
Види електромагнітних хвиль
Випромінювання |
Довжина хвилі, м |
Частота, Гц |
Джерело випромінювання |
Радіохвилі |
103 — 10-4 |
3 · 105-З·1012 |
Коливальний контур, |
Світлові хвилі: інфрачервоне випромінювання |
5·10-4-8·10-7 |
6·1011—3,7·1014 |
вібратор Герца, ламповий генератор Лампи, нагріті тіла |
видиме світло |
8·10-7—4·10-7 |
3,7·1014—7,5· 1014 |
Лазери |
ультрафіолетове |
|
|
|
випромінювання |
4 ·10-7—10- 9 |
7,5·10143·1017 |
Лампи, Сонце |
Рентгенівське випромінювання |
2 10-9—6 -10-12 |
1,5·1017-5·1019 |
Рентгенівські трубки |
Гаммавипромінювання |
<6· 10- 12 |
>5·1019 |
Космічне випромінювання |
Радіохвилі поділяють за довжиною хвилі на довгі (понад 10 км), середні (сотні метрів), короткі (десятки метрів). Усі вони переважно використовуються у радіозв'язку. Ультракороткі радіохвилі поділяють на метрові, дециметрові та міліметрові. Перші використовують у телебаченні, другі і треті — у радіолокації. Діапазон радіохвиль частково перекривається з інфрачервоними променями, які широко застосовують у техніці. У цьому діапазоні працюють лазери.
Ультрафіолетові промені використовують для знезаражування приміщень у лікарнях, стимуляції хімічних реакцій, утворення потрібних генних мутацій та ін. Поверхня Землі захищена від шкідливих складових ультрафіолетових променів Сонця озоновим шаром. Його збереження — це одна з важливих екологічних проблем.
Рентгенівське випромінювання отримують під час гальмування електронів, які прискорюються напругою в десятки кіловольт. На відміну від світлового проміння видимого спектра й ультрафіолетового проміння, воно має значно меншу довжину хвиль. Причому довжина хвилі рентгенівського проміння є тим меншою, чим більша енергія електронів, які бомбардують перешкоду.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.