Підручник Українська мова 7 клас - Єрмоленко С.Я. - Грамота - 2015 рік
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ПРИСЛІВНИК
Прислівник — незмінна частина мови. Він завжди вживається при словах, що називають дію, стан або ознаку, тому й називається прислівником. Прислівники виражають різні значення: спосіб дії, ступінь вияву ознаки, обставини, за яких відбувається дія.
Вправи до цього розділу об’єднано темою «Я і мої друзі».
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ «ПРИСЛІВНИК»
✵ Якісно-означальні (повільно, весело)
✵ Кількісно-означальні (досить, особливо)
✵ Способу дії (верхи, по-різному)
✵ Обставинні прислівники Часу (зранку, потім) Місця (надворі, угорі)
Причини (спросоння, зопалу)
Мети (ненавмисне, на щастя)
✵ Ступені порівняння
Вищий (вище, більш/менш зручно)
Найвищий (найтихіше, найбільш/найменш якісно)
§ 24 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників
! Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо?

202
Спишіть речення. Визначте синтаксичну роль прислівників і відповідно до неї підкресліть їх.
1. Надворі холоднішає, і зима вже зовсім скоро. 2. Сіроманець уже не котився — його котив вітер. Вночі подув такий степовий надлиманський вітер, що захилиталися навіть скирти (М. Вінграновський). 3. Без радісних співів і викриків, сумно, повагом ішли тухольці — старі й молоді, повні важких дум (І. Франко). 4. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). 5. Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні (Л. Костенко). 6. Сухомлин, спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати про своє життя (О. Гончар).
У прислівниках, утворених від прикметників, наголос часто переноситься на перший склад: гірки́й — гі́рко, смачни́й — сма́чно, холо́дний — холо́дно, соло́дкий — со́лодко, боязки́й — бо́язко, чепурни́й — че́пурно, дороги́й — до́рого, голосни́й — го́лосно, глибо́кий — гли́боко, висо́кий — ви́соко, широ́кий — ши́роко, зеле́ний — зе́лено, поро́жній — по́рожньо, хоро́ший — хо́роше.
У прислівниках на -ома наголошується кінцевий голосний: крадькома́, тайкома́.
У прислівниках на -ма наголос може припадати або на останній склад (дарма́), або на перший (ни́цьма, си́дьма).
Подвійний наголос мають такі прислівники: ба́йдуже́, водно́ча́с, га́ря́че, спо́вна́, на́двоє́, на́голо́.
У складних прислівниках здебільшого наголошуються середні склади: босо́ніж, ліво́руч, право́руч, нато́мість, позаторі́к, поза́очі.
203
Прочитайте слова. Випишіть прислівники, позначаючи наголос. Напишіть питання, на яке відповідають прислівники.
Солодко, тричі, вночі, пурпурний, треба, поспішати, сіно, навшпиньки, вже, горілиць, вперше, кричи, тебе, нагадує, по-твоєму, туди, закурликати, по-чесному, чесно, дуже, подужав, завтра, завтрашній, спросоння, соня, сонний, дивитися, дивно, мовчки, оси, там, курликати, неодмінно, заодно, морозно, вітряно, вітерець, вочевидь, морозиво, мережка, мереживо.
|
Прислівники утворюються |
|
від іменників |
зима узимку, день — щодня, круг — кругом |
від прикметників |
останній — востаннє, братський — по-братськи, високий — звисока |
від числівників |
троє — утроє, друге — по-друге, один — поодинці |
від займенників |
твій — по-твоєму, наш — по-нашому, що — нащо |
від дієслів |
не хотіти — нехотя, лежати — лежма |
від прислівників |
коли — відколи, завтра — післязавтра, багато — забагато |
складанням основ повнозначних слів |
права рука — праворуч, сила і міць — силоміць |
204
1. Утворіть і запишіть від поданих слів прислівники. Поставте в них наголос.
Осінь, весна, коло, слизький, малий, четверо, стояти, інший, синій, сонячний, тихий, швидкий.
2. Складіть і запишіть речення з утвореними прислівниками (п’ять- сім прислівників на вибір).
Під час перерви Сергійко каже Лесі:
— Давай гратися в зоопарк!
— А як це буде?
— Ну, наприклад, я буду мавпою, а ти годуватимеш мене бананами.
205
Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прислівниками. Яку частину мови найчастіше характеризують прислівники в цьому тексті?
Толі зробилося страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзнули по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати. Але він і те боявся зробити. Тільки стояв і тихенько став плакати. А ззаду на нього сунула величезна скеля льоду.
Федько продерся крізь юрбу, вибрав крижину і стрибнув.
— Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! (За В. Винниченком).
Є група прислівників, які утворилися давно і спосіб творення яких пояснити неможливо. їх називають первинними: тут, там, тоді, як, де, сюди, куди, досі, доки, поки, скрізь.
206
Утворіть і запишіть питальні речення з первинними прислівниками, готуючись до твору на тему «Мої справжні друзі».
207
1. Спишіть речення. Зверніть увагу нате, яку синтаксичну роль у них виконують прислівники, яку частину мови вони пояснюють.
1. Праворуч стоять мовчки зелені Карпати. |
Обставина (пояснює дієслово) |
2. Шлях праворуч був найкоротший. |
Означення (пояснює іменник) |
3. Зовсім зелене листя виблискувало на сонці. |
Обставина (пояснює прикметник) |
4. На серці легко і спокійно. |
Виконує роль присудка |
2. Складіть і запишіть речення, у яких прислівник виконує роль означення або присудка.
Мудре слово
✵ Друг — це єдиний, перед ким я можу думати вголос (Р. Емерсон).
✵ Дружба має різні прояви, але закон у неї один — вірність (М. Коцюбинський).
208
Порівняйте словосполучення. Якими частинами мови є в них виділені слова? Складіть і запишіть речення з прислівниками.
одягнений по-літньому
дивитися по-вовчому
жити по-сусідському
повернув убік
іти назустріч
гуляти по літньому саду
по вовчому сліду
по сусідському звичаю
кольнуло в бік
на зустріч із друзями
209
Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення зі словами вірно, правильно.
Помилково вживають слово ві́рно в значенні «правильно»: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно пояснив. Українською літературною мовою треба говорити: правильно сказав, правильно розв’язав, правильно пояснив. Так само й підтвердження, згоду з висловленим передаємо словом пра́вильно.
Слово вірно вживається в сполученні з дієсловом кохати: вірно кохати, порівняйте: вірне кохання.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.