Підручник Українська мова 7 клас - Єрмоленко С.Я. - Грамота - 2015 рік

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ПРИСЛІВНИК

Прислівник — незмінна частина мови. Він завжди вживається при словах, що називають дію, стан або ознаку, тому й називається прислівником. Прислівники виражають різні значення: спосіб дії, ступінь вияву ознаки, обставини, за яких відбувається дія.

Вправи до цього розділу об’єднано темою «Я і мої друзі».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ «ПРИСЛІВНИК»

✵ Якісно-означальні (повільно, весело)

✵ Кількісно-означальні (досить, особливо)

✵ Способу дії (верхи, по-різному)

✵ Обставинні прислівники Часу (зранку, потім) Місця (надворі, угорі)

Причини (спросоння, зопалу)

Мети (ненавмисне, на щастя)

✵ Ступені порівняння

Вищий (вище, більш/менш зручно)

Найвищий (найтихіше, найбільш/найменш якісно)

§ 24 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників

! Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо?

202

Спишіть речення. Визначте синтаксичну роль прислівників і відповідно до неї підкресліть їх.

1. Надворі холоднішає, і зима вже зовсім скоро. 2. Сіроманець уже не котився — його котив вітер. Вночі подув такий степовий надлиманський вітер, що захилиталися навіть скирти (М. Вінграновський). 3. Без радісних співів і викриків, сумно, повагом ішли тухольці — старі й молоді, повні важких дум (І. Франко). 4. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). 5. Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні (Л. Костенко). 6. Сухомлин, спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати про своє життя (О. Гончар).

У прислівниках, утворених від прикметників, наголос часто переноситься на перший склад: гірки́й — гі́рко, смачни́й — сма́чно, холо́дний — холо́дно, соло́дкий — со́лодко, боязки́й — бо́язко, чепурни́й — че́пурно, дороги́й — до́рого, голосни́й — го́лосно, глибо́кий — гли́боко, висо́кий — ви́соко, широ́кий — ши́роко, зеле́ний — зе́лено, поро́жній — по́рожньо, хоро́ший — хо́роше.

У прислівниках на -ома наголошується кінцевий голосний: крадькома́, тайкома́.

У прислівниках на -ма наголос може припадати або на останній склад (дарма́), або на перший (ни́цьма, си́дьма).

Подвійний наголос мають такі прислівники: ба́йдуже́, водно́ча́с, га́ря́че, спо́вна́, на́двоє́, на́голо́.

У складних прислівниках здебільшого наголошуються середні склади: босо́ніж, ліво́руч, право́руч, нато́мість, позаторі́к, поза́очі.

203

Прочитайте слова. Випишіть прислівники, позначаючи наголос. Напишіть питання, на яке відповідають прислівники.

Солодко, тричі, вночі, пурпурний, треба, поспішати, сіно, навшпиньки, вже, горілиць, вперше, кричи, тебе, нагадує, по-твоєму, туди, закурликати, по-чесному, чесно, дуже, подужав, завтра, завтрашній, спросоння, соня, сонний, дивитися, дивно, мовчки, оси, там, курликати, неодмінно, заодно, морозно, вітряно, вітерець, вочевидь, морозиво, мережка, мереживо.

204

1. Утворіть і запишіть від поданих слів прислівники. Поставте в них наголос.

Осінь, весна, коло, слизький, малий, четверо, стояти, інший, синій, сонячний, тихий, швидкий.

2. Складіть і запишіть речення з утвореними прислівниками (п’ять- сім прислівників на вибір).

Під час перерви Сергійко каже Лесі:

— Давай гратися в зоопарк!

— А як це буде?

— Ну, наприклад, я буду мавпою, а ти годуватимеш мене бананами.

205

Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прислівниками. Яку частину мови найчастіше характеризують прислівники в цьому тексті?

Толі зробилося страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзнули по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати. Але він і те боявся зробити. Тільки стояв і тихенько став плакати. А ззаду на нього сунула величезна скеля льоду.

Федько продерся крізь юрбу, вибрав крижину і стрибнув.

— Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! (За В. Винниченком).

Є група прислівників, які утворилися давно і спосіб творення яких пояснити неможливо. їх називають первинними: тут, там, тоді, як, де, сюди, куди, досі, доки, поки, скрізь.

206

Утворіть і запишіть питальні речення з первинними прислівниками, готуючись до твору на тему «Мої справжні друзі».

207

1. Спишіть речення. Зверніть увагу нате, яку синтаксичну роль у них виконують прислівники, яку частину мови вони пояснюють.

2. Складіть і запишіть речення, у яких прислівник виконує роль означення або присудка.

Мудре слово

✵ Друг — це єдиний, перед ким я можу думати вголос (Р. Емерсон).

✵ Дружба має різні прояви, але закон у неї один — вірність (М. Коцюбинський).

208

Порівняйте словосполучення. Якими частинами мови є в них виділені слова? Складіть і запишіть речення з прислівниками.

одягнений по-літньому

дивитися по-вовчому

жити по-сусідському

повернув убік

іти назустріч

гуляти по літньому саду

по вовчому сліду

по сусідському звичаю

кольнуло в бік

на зустріч із друзями

209

Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення зі словами вірно, правильно.

Помилково вживають слово ві́рно в значенні «правильно»: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно пояснив. Українською літературною мовою треба говорити: правильно сказав, правильно розв’язав, правильно пояснив. Так само й підтвердження, згоду з висловленим передаємо словом пра́вильно.

Слово вірно вживається в сполученні з дієсловом кохати: вірно кохати, порівняйте: вірне кохання.