Підручник Українська мова 7 клас - Єрмоленко С.Я. - Грамота - 2015 рік
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ДІЄПРИКМЕТНИК
Особливість цієї форми виявляється в тому, що вона має ознаки і дієслова, і прикметника, Ознака дієприкметника пов’язана з дією, що відбувається тепер або відбувалась у минулому.
Ви часто користуєтеся цією формою в дієприкметникових зворотах, які роблять вашу мову гнучкою, синтаксично виразною.
Вивчаючи дієприкметник і виконуючи відповідні вправи, ви поміркуєте над темою «Я і моя родина».
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ «ДІЄПРИКМЕТНИК»
✵ Активні дієприкметники (побілілий, сидячий)
✵ Пасивні дієприкметники (намальований, здійнятий)
✵ Час теперішній (сивіючий, радіючий)
✵ Час минулий (розквітлий, налаштований)
✵ Вид доконаний (написана, пошита)
✵ Вид недоконаний (писаний, шита)
✵ Відмінювання (сяючі очі, сяючих очей…)
✵ Рід (сказаний, сказана, сказане)
✵ Число (вимовлене слово, вимовлені слова)
✵ Дієприкметниковий зворот
Сімейні традиції, передані нам предками, потрібно зберігати.
§ 14 Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що поєднує ознаки дієслова й прикметника та відповідає на питання який? яка? яке? які?

На відміну від прикметників, що називають постійну ознаку предмета, дієприкметники вказують на ознаку предмета за дією.
Порівняйте:
прикметники |
дієприкметники |
сухий листок |
засохлий листок |
сива борода |
посивіла борода |
холодний сік |
охолоджений сік |
Дієприкметники можуть утрачати дієслівні й прикметникові ознаки й переходити в іменники. Тоді вони називають не ознаку предмета за дією, а сам предмет і в реченні виконують, як і іменники, синтаксичну роль підмета чи додатка: 1. Військовозобов’язані прибули на навчання вчасно. 2. Запорізькі козаки завжди по-людяному ставилися до полонених.

122
1. Прочитайте текст.
1. Мов могучою рукою шарпнений, зірвався Максим, аж забряжчали на ньому ланцюги. 2. Мирослава все ще стояла на місці, держачи руку гарного парубка у своїй руці й дивлячись у його хороше, сонцем опалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте щире лице. 3. Унизу розбивалася вода потоку об величезне, купами тут навалене каміння… 4. З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі. 5. То була молода, гарна дівчина, одягнена в полотняну, шовковими нитками перетикану одежу… 6. Шатри їхні, як Мирослава зблизька приглянулася, зроблені були з войлоку, розп’ятого на чотирьох жердках, зв’язаних угорі докупи, і накриті були зверху від дощу великими шапками з кінської шкури (За І. Франком).
2. Випишіть виділені дієприкметники із залежними словами. Визначте вид і час дієприкметників.
123
1. Прочитайте словосполучення. З кожного рядка випишіть словосполучення з дієприкметниками.
1. Тривожна звістка, стривоженим поглядом, тривожні думки.
2. Червона книга, у червоній сукні, почервоніле обличчя.
3. Цікаві статті, зацікавленим глядачем, цікаву доповідь.
4. Працьовиті люди, працездатний дід, спрацьований механізм.
2. Визначте рід, число, відмінок виписаних дієприкметників.
3. Складіть речення з виписаними словосполученнями.
124
Спишіть прислів’я. Визначте синтаксичну роль дієприкметників.
1. На необробленій землі лише бур’ян росте. 2. Згаяного часу й конем не здоженеш. 3. Листопад не лютий, проте спитає, чи ти вдягнений і взутий. 4. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить. 5. Що написано пером, те не виволочиш волом. 6. Хоч погано покраяний, та міцно зшитий. 7. Писаного сокирою не вирубаєш. 8. Носиться як дурень з писаною торбою. 9. Підстреленого сокола і ворона клює. 10. Пішов по шерсть, а повернувсясам острижений. 11. Дівка заплетена, а хата не метена. 12. Дарованому коневі в зуби не дивляться.
125
1. Спишіть текст, ставлячи слова в дужках у потрібну форму. Зверніть увагу, що слова в дужках узгоджуються з виділеними словами.
(Забутий) в буремні часи XX століття традиція складати родовідні дерева сьогодні поступово відроджується. У багатьох людей є (вимріяний) бажання пізнати свій родовід, відновити (втрачений) зв’язки поколінь.
Перші родовідні дерева в Україні (складений) ще за епохи Середньовіччя — Княжої доби. Родини були (зображений) у вигляді гілок, а члени цих родин — як галузки, листочки, плоди. Найчастіше на зображеннях (використаний) були лавр, пальма, дуб, кущ винограду чи троянди. Ці рослини цінували передусім за довговічність деревини, красу плодів і квітів. Символічно всі ці якості переносили на представників роду, (представлений) на зображенні.
Дбайливо («доглянутий*) родовідне дерево було в традиціях українців ще й тому, що від нього залежало спадкування майна та влади. Знання історії сім’ї свідчило про (закріплений) соціальний статус людини, його (доведений) право на володіння землею або іншим нерухомим майном (За Д. Степовиком).
2. З’ясуйте лексичне значення слова статус.
126
1. Прочитайте текст. Випишіть речення з дієприкметниками.
Уранці всі поспішають: часу обмаль. Ситуацій, щоб зірватися нестриманим словом, може виникнути безліч. Ось тут і стає перед людиною екзамен на істинну, непоказну вихованість: на вміння стримуватися, поступатися. Адже роздратування з якогось нікчемного приводу викликає ланцюгову реакцію зіпсованого на весь день настрою близьким і їй самій.
Добре вихована людина не зриватиме зла на близьких, не демонструватиме свого поганого настрою в колі сім’ї. Напевно, що ближча нам людина, то простіші з нею взаємини: до матері, батька, навіть до бабусі й дідуся ми звертаємося часто на «ти». Однак це аж ніяк не означає, що в родинних стосунках увічливість не обов’язкова. Навпаки.
Чи вмієте ви відчувати настрій рідних? Не просто гарний чи поганий, а його найменші нюанси: радість, що спалахнула в очах, притлумлену образу, приховану усмішку. Цього можна й потрібно навчитися (За М. Лемберською ).
2. Визначте вид, час, рід, число, відмінок дієприкметників у виписаних реченнях.
127
1. Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники.

Заборонені вислови в спілкуванні з рідними |
Бажані вислови в спілкуванні з рідними |
|
|
✵ Завжди ви із цими набридливими нотаціями! |
Ви для мене найрідніші. |
|
|
✵ Із задоволенням приймаю поради від людей, які люблять мене. |
||
✵ Відчепись від мене! |
||
✵ От уже й набурмосений! |
||
✵ Усі ваші проблеми надумані. |
✵ Радий бачити твою сяючу усмішку. Як минув день? |
|
✵ Я не зацікавлений у розмові з тобою. |
||
✵ Твої зауваження виїденого яйця не варті. |
✵ Лише ти можеш допомогти розібратися в цьому незрозумі лому питанні. |
|
|
✵ Порадь мені, адже ти в цьому краще розбираєшся. |
||
|
✵ Приємно, коли тебе зустрічають усміхнені обличчя близьких людей. |
||
2. Складіть власні бажані вислови, використовуючи подані дієприкметники. Запишіть ці вислови.
Очікуваний, задоволений, утомлений, налаштований.
Мудре слово
✵ Щасливий той, хто щасливий у себе вдома (Л. Толстой).
✵ Любити людство легше, ніж зробити добро рідній матері (Г. Сковорода).
✵ Хто батька-матір зневажає, той добра не має (Народна мудрість).
✵ До батьків стався так само, як ти б хотів, щоб твої власні діти ставилися до тебе (Сократ).
128
Прочитайте текст. Складіть речення зі словами зарозумілий — зрозумілий.
Слово зарозумі́лий — це прикметник, який означає «той, хто вважає себе вищим за інших, самовпевнений»: зарозуміла людина, зарозумілий учень. Синоніми до слова зарозумілий: гордовитий, пихатий, бундючний.
Слово зрозумі́лий — це дієприкметник, форма дієслова. Означає «доступний для сприйняття, дохідливий»: зрозуміла задача, зрозумілий вчинок, зрозуміле пояснення.
129
Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники, доберіть до них спільнокореневі слова.
Уся поляна, вкрита білим пухом, загорілась якимсь сяючим світлом. Пилипкові було так хороше.
На опушених інеєм гілках і на змарнілому обличчі Пилипка стрибало ясне проміння сонця. Кругом було тихо.
Та ось захитались заспані гілки на високому замерзлому дереві й почали струшувати із себе посинілий іній. Зігнута ліщина заворушилась, сухе листя її стало надиматися, деренчати (За Панасом Мирним).
Активні й пасивні дієприкметники.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.