Підручник українська мова 6 клас - О.П. Глазова
ДОВІДКОВЕ БЮРО
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК
Бентежити — викликати хвилювання, тривожити
Бурштиновий — 1. Зроблений із бурштину. 2. Який має колір бурштину; прозоро-жовтий.
Ватра (діал.) — багаття, вогнище.
Версія (франц.) — одне з кількох тлумачень певного факту, події.
Верф (гол.) — сукупність споруд на березі річки або моря, де будують і ремонтують судна.
Вишуканість — витонченість, елегантність.
Вітраж (франц.) — візерунок із кольорового скла або малюнок на склі (на вікнах, дверях і т.ін.).
Газда (діал.) — господар.
Гармонійність (від грец.) — основаність на гармонії — узгодженості, поєднанні, взаємній відповідності якостей (предметів, явищ, частин цілого); злагодженість.
Груба — піч, яка слугує для опалювання приміщення.
Ґандж (діал.) — недолік, вада.
Джура (заст.) — в Україні XVI -XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.
Довкілля — навколишнє середовище.
Емоційний (від франц.) — 1. Який виражає або викликає емоції. 2. Який легко збуджується; нестриманий.
Запаска (заст.) — жіночий одяг у вигляді шматка тканини, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.
Експонат (лат.) — предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.
Жорна — плескуватий круглий камінь, призначений для розмелювання зерна.
Індивідуальний (від франц.)— властивий певній особі; створений окремою особою, окремий.
Інтелігентність (від лат.) — розумова розвинутість; освіченість, культурність.
Інтернет (від англ. internet, inter — між, net — павутина, сітка) — система об’єднаних між собою комп’ютерних мереж, що охоплює весь світ і дає можливість користуватися багатьма послугами мережі.
Кіновар — 1. Мінерал червоного кольору; сірчиста ртуть. 2. Червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.
Комин — передня (нижня) частина димоходу варистої печі; димар.
Корогва (заст.) — військовий бойовий прапор.
Курінь — 1. Легка будівля, сторожка (на городах, баштанах та ін.). 2. Окрема частина запорізького козацького війська. 3. Житло козаків, що складали таку частину війська.
Лампада — 1. Наповнена оливою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами. 2. заст. Світильник, лампа.
Леміш (заст.) — частина плуга, що підрізує шар землі знизу.
Милозвучність — приємність для слуху.
Мотовило (заст.) — знаряддя для змотування пряжі, ниток.
Нехворощ — одна з назв багаторічної трав’янистої рослини полину.
Обценьки — ручне металеве знаряддя у вигляді щипців із загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.
Ослін — переносна кімнатна лава для сидіння.
Осоння — незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.
Отоманка — широкий м’який диван із подушками замість спинки і з валиками на краях.
Очіпок (заст.) — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, ховаючи під ним волосся.
Палітра (франц.) — 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує й розтирає фарби. 2. перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для окремої картини, творчості художника та ін.
Перебендя (заст.) — 1. Людина, що вміє весело, дотепно щось розказати, проспівати та ін. 2. Вередлива, перебірлива людина; вередун.
Перука — штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик.
Плахта (заст.) — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно з картатої тканини.
Плюш (нім.) — тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.
Подушне (іст.) — податок поміщикові з кожної особи (душі).
Покуть — в українській хаті куток, розміщений по діагоналі від печі.
Прісно (заст.) — вічно, завжди.
Прядка — домашній верстат для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом.
Пюпітр (франц.) — підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки.
Рало (заст.) — примітивне знаряддя для оранки землі.
Рамено (заст.) — плече.
Ратище (заст.) — 1. Спис. 2. Древко прапора.
Символ (грец.) — умовне позначення предмета, поняття або явища.
Скриптура (заст.) — зошит.
Ступа — пристрій для лущення та подрібнення різних речовин.
Сюртук (заст.) — чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами.
Узвар — 1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот. 2. заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят Різдва і Хрещення як обрядова страва.
Хист — 1. Уміння щось робити; здібності. 2. Надзвичайний природний дар, обдарованість; талант.
Хмиз — невеликі тонкі гілки, відділені від дерева.
Шляхетний — 1. Аристократичного, дворянського походження. 2. Який відзначається високими моральними якостями; такий, що дістав добре виховання; благородний.
Яса (турец.) — 1. Сигнал, знак. 2. Вітання гарматними залпами; салют.
Яничар (турец.) — 1. У султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. 2. перен. Зрадник, відступник.
Ясир (заст.) — бранці, полонені, яких захоплювали вороги під час розбійницьких нападів на українські землі в XV—XVIIІ ст.
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.