Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ
§ 42. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І СПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ'ЯЗКОМ
565. Прочитайте речення мовчки, визначте в кожному граматичну основу. Прочитайте вголос лише ті речення, які мають дві і більше граматичних основ. Зі скількох простих речень складається кожне таке речення?
1. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 2. Шабля ранить тіло, а слово калічить душу. 3. Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі, руки без бажання безсилі. 4. Бідна душа не має гроша.5.Як ти не маєш душі, то не поможуть і книші (Народна творчість).
* Як називають речення з однією граматичною основою? З двома і більше граматичними основами?
За будовою речення бувають прості та складні.
Просте речення має одну граматичну основу.
Наприклад: Мати вийшла на ґанок (Б. Олійник). Чорнобривців насіяла мати (М. Сингаївський).
Складним реченням називають речення, яке складається з двох або кількох простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.
Наприклад: Мати сіяла сон під моїм вікном, а зійшов соняшник (Б. Олійник). Де мати посіє, там сходить добро (В. Крищенко).
Прості речення у складному об’єднані між собою за змістом та за інтонацією.
Між простими реченнями у складному робиться невелика пауза.
У кінці кожного простого речення, крім останнього, інтонація підвищується. Наприкінці складного речення інтонація понижується.
Частини складного речення можуть поєднуватися сполучниками і, та, але, а, що, як, щоб, бо, тому що або сполучними словами який, що, коли, де.
Наприклад: Зустрічають мене чорнобривці, і сміється батьківська земля (В. Беля). Айстри вранці сумували, що дощі на них не впали (В. Кравчук).
Частини складного речення можуть поєднуватися без сполучників.
Наприклад: Гримить Дніпро, шумить Сула, озвались голосом Карпати (М. Рильський).
566. Перепишіть складні речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи.
1. Душа душу чує, а серце серцю вість подає. 2. Око бачить далеко, серце чує глибоко. 3. Ти дорогу показав, якщо ти прислів’я сказав. 4. Коли чистий будинок, і душа чистішає. 5. Серце співає, душа радіє (Народна творчість).
* Прочитайте записані речення, дотримуючи правильної інтонації.
* Частини яких складних речень поєднано сполучниками? Прочитайте ці речення та назвіть сполучники.
* Прочитайте речення, частини яких поєднано без сполучників, лише інтонацією.
* Поясніть вислів: Прислів’я — скарбниця народної душі.
На письмі між простими реченнями у складному ставлять кому.
Кому ставлять і тоді, коли прості речення в складному з’єднуються сполучниками або сполучними словами.
567. Перепишіть прислів’я, замість крапок додаючи дібране з довідки завершення. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Правда і з дна моря виринає, а… . 2. Язик діє, та… .3. Недруг підтакує, а… . 4. Праця додає здоров’я, а… .
ДОВІДКА
… друг сперечається. … неправда потопає. … лінь добавляє хвороб. … рука не вміє.
568. Перепишіть, розставляючи пропущені коми. Визначте та підкресліть у реченнях граматичні основи. Поясніть наявність і відсутність коми перед сполучником і.
1. Дуби гойдались, і тремтіли клени (М. Вінграновський). 2. Несу в душі цвіт вишні і калини (Т. Севернюк). 3. Грім гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М. Коцюбинський). 4. Люблю я день і поклоняюсь грому (А. Малишко). 5. Срібен дощик проливається іскристо, і веселка обіймає небокрай (П. Перебийніс). 6. Веселка весельця в ставок опустила і сонячні скельця в ставку намочила. (В. Кравчук).
* Позначте у словах вивчені орфограми.
* Роздивіться фотоілюстрацію. Розкажіть про побачене, уживаючи складні речення.
569. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичні основи. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Пишається калинонька, явір молодіє, кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Шевченко). 2. Прийшла весна весела, верба зазеленіла, вишні цвітом укрилися (Б. Грінченко). 3. Красно гріє весняне сонце, весело стрибає його проміння в повітрі, теплий вітер віє над землею (За Панасом Мирним). 4. Одцвіли задумливі каштани, поскидали пух легкий тополі (О. Іваненко). 5. Надходив вечір, тьохкав соловейко, цвіла груша, одцвітали вишні (Остап Вишня).

* Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
570. Подані пари простих речень об’єднайте у складні — за допомогою сполучників або без них. Утворені складні речення запишіть, поясніть уживання розділових знаків.
1. Ніч минула швидко. Настав сонячний весняний ранок.
2. Першими прокинулися птахи. Вони зацвірінькали, засвистіли, заспівали.
3. Люди заворушилися. На них чекав довгий і відповідальний трудовий день.
* Чи утворюють записані речення текст? Свою думку поясніть.
571. Накресліть схеми поданих речень.
ЗРАЗОК
Вітер віє і не знає, що погоду він міняє (Народна творчість).
![]()
1. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т. Шевченко). 2. Грім креснув, і дощ полився (Л. Боровиковський). 3. Дніпро реве, тремтить підмита круча (Б. Грінченко).
* Поясніть уживання розділових знаків.
572. Перепишіть, підкресліть у реченнях граматичні основи. Розставте пропущені розділові знаки.
Ми йдемо і темніє над нами небо. Дзвенить земля а я слухаю. Слухаю небо слухаю землю і слухаю дідові слова. У серце моє вливається якась незрима сила що на віки вічні прив’яже вона мене до цієї землі до співучої тихої мови.
Чим більше дід любив мене тим більше і щедріше розкривав він свою душевну скарбницю (За В. Симоненком).
* Поясніть, як ви розумієте вислів душевна скарбниця? Чи в кожної людини вона є? Що б ви хотіли мати у своїй душевній скарбниці? Обговоріть.
573. У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір поданих складних речень (усно та письмово).
1. Пісня до правди доводить, а правда до пісні горнеться (Народна творчість). 2. Пісню ту візьму собі на спомин, пісня буде поміж нас (Б. Івасюк). 3. У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли десь наша рідна пісня розіллється (За Д. Луценком). 4. Вилив душу в пісні український народ, і живе мій народ у пісенному слові! (Б. Василашко). 5. Допоки слово житиме в мені, тобі я даруватиму пісні, мій краю рідний (Б. Мозговий).
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Визначте вид речення за метою висловлювання.
2. Визначте вид речення за інтонацією.
3. Укажіть прості речення в складному. Визначте граматичну основу кожного з них.
4. З’ясуйте, якими частинами мови виражені головні члени речення.
5. Визначте другорядні члени речення в кожній частині складного речення.
6. У складному реченні вкажіть прості речення, ускладнені однорідними членами речення, звертанням або вставним словом (якщо такі є).
ЗРАЗОК УСНОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
Я іду у парку золотому, і прощально листя шелестить (В. Сосюра).
Речення розповідне, неокличне.
Складається з двох простих речень.
У першому реченні граматична основа я іду (підмет виражений займенником, присудок — дієсловом); у другому — листя шелестить (підмет виражений іменником, присудок — дієсловом).
В обох простих реченнях є другорядні члени речення: у першому — обставина у парку та означення золотому, у другому — обставина прощально.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

574. У вказаній послідовності зробіть письмовий синтаксичний розбір поданих речень.
1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою! (Т. Шевченко). 2. Скоро, може, побачу я степ той широкий (Б. Грінченко). 3. В Україні ростуть широколисті дерева: дуб, липа, в’яз, береза (3 підручника). 4. Дрімучі ліси, птахи, змії, комахи — усе милувалося сонцем (3 журналу).
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І ВІДПОВІДАЮ!
* Які речення називають складними? Наведіть приклади.
* Як об’єднуються між собою прості речення у складному?
* Як інтонуються складні речення? Наведіть приклади.
* Якими сполучниками (сполучними словами) можуть з’єднуватися прості речення у складному?
* Які розділові знаки ставлять між частинами складного речення?

Виконайте тестові завдання онлайн
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.