Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ
§ 35. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ: РОЗПОВІДНІ, ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ
481. Розгляньте таблицю. Що впливає на вибір виду речення за метою висловлення при спілкуванні? З якою інтонацією вимовляють речення кожного виду?
|
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ |
||
Розповідні |
Містять повідомлення про факт дійсності, явище, подію. Інтонація понижується в кінці речення |
Українська мова є єдиною державною мовою України (3 Вікіпедії). |
Питальні |
Містять питання. Інтонація підвищується на слові, у якому зосереджено зміст запитання |
Як не любити рідну мову? (В. Сосюра). |
Спонукальні |
Містять наказ, прохання, пораду, вимогу, заклик, побажання. Інтонація розповідна або оклична |
Дорожи українською мовою! (Д. Білоус). |
482. Прочитайте речення мовчки, визначте вид кожного за метою висловлення.
1. Від нерозумних суперечок ухиляйся! Вони породжують сварки (3 Біблії). 2. Шануйте друга. Де ж без хиб ви друга на землі знайти могли б? (М. Рильський). 3. Тихіше! Батько з сином розмовляє (М. Фодчук). 4. Даруйте людям радості тепло. Від доброти душа тепліє (В. Франків). 5. Що ж то за голос? Що за слова? (П. Мовчан). 6. Не піддавайтеся журбі! (В. Базилевськии).
* Прочитайте речення вголос, дотримуючи правильної інтонації.
Інтонацією називаємо мелодійний лад вимови.
Інтонація враховує силу звучання голосу (гучність), зміну висоти тону, темп (швидкість) мовлення, паузи (зупинки).
Окличну або питальну інтонацію речення визначають розділові знаки в кінці речення. На паузи між реченнями так само вказують розділові знаки. Розділові знаки в середині речення також визначають інтонацію та позначають паузи.
483. Прочитайте кожне питальне речення кілька разів, щоразу виділяючи більшою силою голосу інше слово.
1. Чи одержали ви завдання з математики? 2. Де ваші щоденники? 3. Коли ми зустрінемося наступного разу? 4. О котрій годині почнеться концерт? 5. Що вам — чаю, кави, молока? 6. Чи пам’ятаєте ви мене? 7. Як вас звуть? 8. Коли можна до вас звернутися?
* Складіть три питальні речення зі словами як, коли, куди. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
* Складіть три питальні речення на тему «Український Інтернет». Зверніть увагу на правильність їхнього інтонування.
* Познайомтеся з котиком Інжиром — персонажем коміксів. Якою мовою, на вашу думку, найкраще користуватися в Інтернеті? Складіть про це речення, прочитайте його, виділяючи більшою силою голосу різні слова.
Питальні речення вживають передовсім у діалогах. Питання найчастіше виражаються за допомогою слів як, чому, коли, де, навіщо та інших, а також за допомогою питальної інтонації.
У художній літературі, текстах виступів трапляються питальні речення, не розраховані на одержання відповіді. Мета таких речень — спонукати до роздумів над відповіддю або ж привернути увагу до якогось явища.
Запитання, не розраховане на відповідь, називають риторичним.

484. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Визначте вид кожного речення за метою висловлення. Чи є ці питання риторичними? Свою думку поясніть.
1. Хто наш народ? Яка у нього доля? Куди його коріння проросло? (В. Симоненко). 2, Хто може випити Дніпро? (М. Рильський). 3. Чиї це долини? Чиї це луги? Чию це калину гойдають вітри? (Л. Пилип'юк).
485. Кожне зі спонукальних речень прочитайте кілька разів, почергово передаючи інтонацією наказ, прохання, пораду.
1. Горіть і боріться! (В. Сосюра). 2. Не попадайся в сіть брехні (В. Черепков). 3. Віддай людині крихітку себе (Л. Костенко). 4. Стань під прапор синьо-жовтий, стяг відважних прабатьків! Доторкнися позолоти запорозьких козаків! (Н. Поклад). 5. Творіть! Не заздріть! Справжньому радійте! Талант шануйте. Даром володійте (Б. Мельников).
* Як ви розумієте зміст останніх речень? Що автор називає справжнім?
486. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ
Складіть текст інформації для шкільного веб-сайта або шкільної газети про цікавий випадок із життя класу. Використайте різні за метою висловлення речення.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.