Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ


§ 19. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

 

203. Прочитайте речення. Дайте відповіді на подані запитання.

1. «Вітю! Ти справді хочеш зі мною дружити?» — запитав Павлик. 2. Павлик запитав Вітю, чи той справді хоче з ним дружити.

1. Якими частинами відрізняються перше і друге речення?

2.      У якому реченні думку мовця передано від його імені?

Пряма мова (рос. прямая речь) це висловлювання будь-якої особи, передане від її імені дослівно, без змін.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують. кому належить пряма мова.

Наприклад:

І пряма мова, і слова автора інтонуються як окремі речення. Між прямою мовою і словами автора робиться вичікувальна пауза. Наприклад: 1. «Мамо, / чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» // — в неньки спитала дитина (Леся Українка). 2. Тарас Шевченко вірив: // «І оживе добра слава, / слава України».

204.  Прочитайте. Знайдіть речення з прямою мовою і словами автора.

Олена пильно дивилась межи дерева; їй все здавалося, що вона бачить то сани, то свитку Василька, то кінські ноги…

«Коли б хоч їхав хто, — обізвався Яким, — розпитали б, чи не бачив чого в лісі».

Зустріли якогось чоловіка з однією конячкою. Яким розповів йому своє горе та почав розпитувать.

«Я бачив зламані сани, а на них ялинку, — сказав чоловік. — Подавайтесь лісом у праворуч». «Ой нема вже мого Василька, нема моєї дитини!» — заголосила Олена. Той крик серця болісною луною розлігся в Якимовому серці (За М. Коцюбинським).

 Прямо мова береться в лапки і починається з великої букви. Коли пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться двокрапка, а в кінці ставиться потрібніш розділовий знак. Наприклад: Батько оглянув пораненого птаха і сказав: «Треба його погодувати!» (Л. Смілянський).

Коли пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться або кома, або знак питання, або знак оклику і після будь-якого з цих знаків тире. Слова автора починаються малої букви. Наприклад: «До булави треба голови!» — казали між собою запорожці стару приказку (О. Іваненко).

Пунктограма Розділові знаки при прямій мові

205.  Прочитайте речення. Поясніть пунктограму «Розділові знаки при прямій мові».

1.       Батько промовив: «Дорога далека, сідай швиденько» (М. Чабанівський). 2. «Чи є щось золота дорожче на землі?» — у мудреця спитали люди. 3. Подумав трохи й відповів мудрець: «Дорожча дружба є і буде!» (За М. Познанською).

206.  Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки.

1. Вологи, вологи! шепочуть прив’ялі діброви (М. Рильський). 2. Ти не турбуйся кажу я мамі (Р. Гамзатов).

3. Тихо й смутно забринів старечий голос Ти прийшла кохана доню? (Леся Українка). 4. Підождіть Іванихо! зупинив її батько (В. Винниченко). 5. Гриць подумав Чому вони його до школи не давали? (І. Франко).

4  Речення з прямою мовою можна зобразити схематично. При цьому користуються такими умовними позначками: А — слова автора з великої букви; а — слова автора з малої букви; П — пряма мова.

207.  Складіть речення за схемами.

1.           «П?» — а.

2.           А: «П!»

3.           «П», — а.

208.  Замініть подані речення реченнями з прямою мовою.

1.           Максим відказав, що життя в неволі нічого не варте.

2.       Дівчинка запитала в матері, чи всі птахи відлітають у вирій. 3. Директор оголосив, що до школи приїдуть іноземні гості. 4. Учителька запитала Василька, чому він не виконав домашнього завдання. 5. Екскурсовод повідомив, що цей експонат дуже цінний.

209. Допишіть речення, ставлячи замість крапок пряму мову і потрібні розділові знаки. Накресліть схеми речень.

1.           … — радісно вигукнула Оленка, побачивши подругу.

2.       Учитель нас попередив: … ? 3. … — відповів я дідусеві.

4.       Контролер запитав: … ?






Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.