Українська мова 2 клас - Н.В. Гавриш - 2012 рік

Урок 56. Друзі наші менші

Прочитай і перекажи текст.

МУРАШ

Вийшов малий Сергійко на прогулянку і побачив кота. Кіт сидів на лавочці й мружився на сонечко. Гарний, пухнастий, з довгими білими вусами й зеленими очима.

- Як тебе звуть? - спитав Сергійко і погладив кота-пухнастика.

- Мр-мр, - муркнув кіт. - Мене звуть просто кіт. У мене немає імені.

- Як це - немає? - здивувався Сергійко. - Негарно, коли в кота немає імені. Хочеш, я тобі подарую ім’я Мураш? Візьми його собі, я щойно його вигадав, коли ти так гарно муркотів.

- Мур-мур! Гарне ім’я Мураш, - заспівав кіт, - тільки без хазяїна воно загубиться.

Обов’язково потрібно, щоб хтось кожен день кликав мене: «Мураш!». Тоді всі будуть знати, що Мураш - це моє ім’я, і я прибігатиму щоразу, коли покличуть. А в мене немає хазяїна. - І кіт сумно подивився на хлопчика.

- Сергійку, Сергійку! Ходи-но обідати, - покликала мама. Хлопчик вагався, жаль було розлучатися з новим знайомим.

- Ходімо разом, Мураше, - запросив кота Сергійко, - у мене дуже добра мама.

Мама налила котові молока і погладила. Сподобалось йому в Сергійка, і він лишився у них жити. От якого друга знайшов хлопчик.

    -   Що незвичайного в історії про хлопчика і кота? Розкажи, як познайомився хлопчик з котом. Яке ім’я придумав Сергійко для кота? Чим сподобався кіт Сергійкові? Що запропонував хлопчик Мурашеві? Перекажи історію за планом.

1. Зустріч.

2. Розмова між хлопчиком і котом.

3. Пропозиція Сергійка.

Кіт, пес, вірний, пухнастий. З добрим дружись, а лихих стережись.

Запам’ятай!