Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О.В. Заболотний - Генеза 2018

ОРФОЕПІЧНА Й ОРФОГРАФІЧНА НОРМИ

§ 19. ВИМОВА ЗВУКІВ

Про особливості вимови ненаголошених звуків [е], [и], [о], а також про те, як один приголосний впливає на інший

ПРИГАДАЙМО. 1. Які є дзвінкі й глухі приголосні звуки? 2. Які приголосні не мають парних м’яких звуків?

(Ви можете скористатися інформацією на форзаці).

160. А. Зіставте написання й вимову слова футбол. Чому глухий звук [т] уподібнився до дзвінкого?

[футбол]

[фудбо́л]

Б. Простежте, у якій із колонок виділені глухі приголосні звучать чітко, виразно. Чому?

просьба, боротьба

просити, боротися

В. Зробіть висновок про особливості вимови глухих приголосних у таких позиціях: 1) перед дзвінкими; 2) перед голосними.

Звук

Звуки мовлення - це найбільш поширений (але не єдиний) матеріал існування мови, через що вона має назву звукової мови поряд, наприклад, із мовою жестів.

Основою нормативної, літературної вимови є вміння правильно вимовляти звуки, інтонувати звуковий потік і т. д.

Вимова приголосних

Приголосні, які стоять поруч, можуть впливати один на одного.

Наближення у звучанні одного приголосного звука до іншого називають уподібненням. Наприклад: пишемо футбол, а вимовляємо [фудбо́л], бо глухий [т] перед дзвінким [б] уподібнився до нього за дзвінкістю.

Вимова приголосних звуків

Глухі перед дзвінкими уподібнюються до парних дзвінких

боротьба [бород'ба́]

вокзал [воґза́л]

Дзвінкі приголосні переважно не оглушуються; їх вимовляємо чітко

казка [ка́зка]

ходьба [ход'ба́]

могти [могти́]

Дзвінкий [г] оглушується в словах нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю та похідних від них словах; його вимовляємо як [х]

легко [ле́хко]

Префікс з- перед глухими оглушується

зсунув [с:у́нув]

Кінцевий приголосний у префіксах роз-, без- перед глухим вимовляємо або дзвінко (у повільному темпі мовлення), або глухо (у швидкому темпі)

розписав [розпиеса́в] і [роспиеса́в]

Тверді приголосні перед м’якими уподібнюються до парних м’яких.

пісня [п’і́с'н'а]

Приголосні [з], [с], [ц], [дз] можуть уподібнюватися до парних м’яких ще й перед напівпом’якшеними звуками

світло [с'в’ітло]

Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] змінюються відповідно на [ж], [ч], [ш]

принісши [приен'іш:и]

зжати [ж:а́ти]

зшити [ш:и́ти]

Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з'], [ц'], [с'] змінюються відповідно на [з'], [ц'], [с']

книжці [кни́з'ц'і]

білочці [б’і́лоц':і]

посмішці [пос'м’іс'ц'і]

Особливості вимови деяких груп приголосних

Пишемо

Вимовляємо

Приклад

-ться

[ц':а]

пишуться [пи́шуц';а]

-шся

[с':а]

дивишся [ди́виес':а]

-тч-

[ч:]

вітчизна [в’іч:и́зна]

-тц-

[Ц:]

коритце [кори́ц'е]

Вимова голосних звуків

Усі наголошені голосні вимовляємо чітко й виразно. Голосні [а], [у], [і] вимовляємо чітко й у ненаголошених складах

малюнок [мал'у́нок]

меду [ме́ду]

Ненаголошений [е] вимовляємо з наближенням до [и];

зерно [зеирно́]

ненаголошений [и] вимовляємо з наближенням до [е]

(крім е, и в закінченнях та в суфіксі інфінітива -ти)

зима [зиема́]

Ненаголошений [о] перед складом із наголошеним [у] вимовляємо з наближенням до [у]

зозуля [зоузу́л'а]

161. Прочитайте вголос слова, користуючись транскрипцією. У яких словах приголосні звуки змінилися під час вимови? Чому?

берізка [беир'і́зка]

легкий [леихки́й]

доріжка [дор'і́жка]

баскетбол [баскеидбо́л]

рюкзак [р'уґза́к]

поріг [пор'іг]

танці [та́н’ц'і]

на флешці [фле́с'ц'і]

зсадити [с:ади́ти]

миряться [ми́р'ац':а]

162. Запишіть слова фонетичною транскрипцією та вимовте їх відповідно до орфоепічних норм. За потреби скористайтеся орфоепічним словником, поданим у додатках.

Зозуля, футболіст, берегти, нігтик, Великдень, низько, сніг, молотьба, стежка, у діжці, донечці, отже, грядка, дивуєшся, віднімається.

163. Випишіть слова, під час вимови яких відбувається уподібнення приголосних. Вимовте ці слова правильно.

1. На щастя, життя без несподіванок не обходиться (О. Забужко). 2. Пахне вітром і землею вогкий вітер-срібнокрил (М. Рильський). 3. На десятки верст ліси і ліси, мовчазні, насуплені, загадкові (І. Цюпа). 4. Квиток куплений, речі зібрані, прощальні гудки на вокзалі (М. Єщенко). 5. Намагаєшся ступати босими ногами по стежці (Є. Гуцало). 6. Гординя, жадність і лихослів’я - ці слабкості призводять до біди (Перське прислів’я).

Коло думок

164. І. Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати подані парами слова. Яких норм треба дотримуватися, щоб цього не сталося?

Садити - зсадити; казка - каска; мимохідь - мимохіть.

II. Поміркуйте, яких помилок треба уникати під час вимови слів досвід, поріг, вмиваєшся, людський.

165. Вимовте спочатку звук, який позначено виділеною літерою, а потім - виразно слово.

ПиріГ, заП’ясток, ВелиКдень, хоДьба, досвіД, Білгород-ДНістровський, ДЖерело, хоДьба, дьоГтьовий, ХаРків, допомоГти, оТЖе, веЗти.

166. Знайдіть помилки в передачі вимови слів. Запишіть ці слова фонетичною транскрипцією правильно.

Село [сило́], кожух [кужу́х], електрика [ел'е́ктриека], злість [зл'іст'], вогко [во́гко], просьба [про́с'ба], сережка [сиере́шка], відріж [в'ід'р'і́ш], учиться [у́чиет'с'а], ложці [ло́жц'і], водоспад [водоспа́т].

Попрацюйте в парах

167. Розподіліть між собою групи слів. Продиктуйте одне одному слова, дотримуючись норм вимови приголосних. Перевірте написане.

1. Легкий, айсберг, натхнення, підказка, довідка, боротьба, ліжко.

2. Вогкий, кігті, солодкий, просьба, смужка, ходьба, рідко.

168. Прочитайте вголос пари слів, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Якими звуками розрізняються слова в парах?

Грати - ґрати, гриб - грип, везти - вести, син - синь, гадка - гатка, лід - літ.

Зверніть увагу!

Напівпом’якшені приголосні є відтінками твердих звуків, а от м’які і тверді приголосні — це різні звуки. Тому не можна казати, що слова син і сіль починаються однаковим звуком, адже в першому слові маємо звук [с], а в другому — [с'].

Два - чотири - усі разом

169. Визначте, скільки разів ужито звук [д'] у поданій групі слів.

Гандбол, боротьба, дзиґа, діжка, дядько, дужка, дитинство, спересердя, міддю, бджоли, досвід.

Ситуація

170. Уявіть, що ви плануєте проведення спортивних заходів. Складіть і запишіть 2 речення, використавши щонайменше три подані назви. Прочитайте речення вголос, правильно вимовляючи ці назви.

171. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Зцідити, зшиток, вітчизна, квітці, шістдесят, подружці, дочці, лічба.

172. І. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Солодкий, кожух, легкий, пейнтбол, берег, боротьба, важко, вокзал, везти, рентген, кузня, просьба, швидко, (на) доріжці, зсунути, молишся.

II. З одним із поданих слів (на вибір) складіть безсполучникове складне речення.

173. Виконайте завдання одного з варіантів, дотримуючись норм вимови звуків.

А Уявіть, що під час спільних зборів учнів і батьків вашого класу виникла дискусія щодо того, яким має бути учень. Висловте свою думку з теми «Право кожного бути самим собою» (5-7 речень).

Б Уявіть, що вас запросили до участі в радіопередачі для старшої школи про здоров’я. Підготуйте невелике усне висловлення (5-7 речень) на одну з тем: «Загартування протягом року», «Гумор - антибіотик від туги й депресії», «Гігієна думок».

174. Виконайте тестові завдання.

1. Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку

А дужка [ду́шка]

Б алмаз [алма́с]

В вогко [во́гко]

Г будка [бу́дка]

Д швидко [шви́тко]

2. Підкреслені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка

А жук, важко, подружці

Б пошана, молишся, наш

В Бориспіль, сісти, веснянка

Г могти, кігті, поріг

3. Звук [д] є в кожному слові рядка

А дитина, молотьба, день

Б кладка, футболіст, Миргород

В Десна, десять, джерело

Г податок, дятел, звідти

4. Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

А [..]ернопіль, рі[..]кий, лауреа[..]

Б каш[..]ан, ган[..]бол, боро[..]ьба

В журя[..]ься, портре[..], [..]ихенький

Г лісниц[..]во, розпи[..]ати, а[..]мосфера