Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§14 ЗАСОБИ МИЛОЗВУЧНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Які мовні явища свідчать про милозвучність української мови?

100. ХТО швидше? Прочитайте сполучення слів. Поміркуйте, які з них важкі для вимови і чому. Випишіть сполучення слів, у яких порушено правила милозвучності української мови, виправляючи помилки.

Далеким й близьким родичам, став у пригоді, скрізь і всюди, очерет з ставу, один із семи, один за всіх, рушив в напрямку до міста, опинивсь тут, гукав всіх, був удома, апельсини і ананаси, так і робіть, щирість й відвертість, отуди ідіть, досягнення у сфері економіки, повернувсь з відрядження, ішов в магазин, прочитав у газеті, спізнивсь на урок, над все сподобалося, як в воду дивився.

Якщо ви правильно виконали завдання, із перших букв перших слів складеться початок вислову Дмитра Чередниченка: «…: більше хвилює початок, аніж кінець».

Зауважте!

ОДИН ІЗ засобів досягнення милозвучності української мови — уникнення збігів певних звуків у слові чи на межі слів. Цьому служить і чергування в певних випадках звуків [у] — [в], [і] — [й]; часток -ся, -сь; форм прийменників з — зі — із, над — наді, під — піді.

Українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім — приголосних, причому пауза сприймається як приголосний. Наприклад: місяць і зорі, сонце й місяць, час іде, знову йдемо.

Проте незалежно від того, на який звук закінчується слово, як правило, вживаємо:

у перед звуками [в], [ф] (і тими звукосполуками, у яких є ці звуки: [св], [зв], [дв], [тв], [хв], [гв], [сф]), наприклад: будівля у дворі, приїде у вівторок, написала у творі;

і перед звуком [й], який позначається буквами й, я, ю, є, ї, наприклад: мене і його, злагода і єдність.

Варіанти прийменника із, зі вживаємо, щоб уникнути збігу звука з з іншими приголосними: прилетів із вирію, вітер зі сходу.

101. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення, розкриваючи дужки, у дві колонки:

із вибраною буквою у;

із вибраною буквою в.

Відповідають (у,в)сім, святкував (у,в)чора, кличе (у,в) мандри, острів (у,в) морі, люди (у,в) поїзді, здивувала (у,в)сіх, недоліки (у,в) звіті, оселився (у,в) Одесі, працює (у,в) Львові, тьохкали (у,в) саду, скликали ,в)сіх, оцет (у,в) пляшці, переміг (у,в) двобої, небо (у,в) хмарах.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться закінчення вислову Бориса Олійника: «Вірю в пам’ять …».

102. ХТО швидше? Запишіть подані сполучення слів, розкриваючи дужки, у дві колонки:

із вибраною буквою і;

із вибраною буквою й.

Стілець (і,й) стіл, поле (і,й) ліс, здалеку (і,й)шов, уперед (і,й)шли, знаєш (і,й) відповідаєш, верби (і,й) тополі, як миші (і,й) кіт, річка (і,й) міст, ліс (і,й) степ, сорока (і,й) ворона, ланцюги (і,й) якір, цибулина (і,й) огірок, груші (і,й) яблука, парк (і,й) палац, права (і,й) обов’язки, Олександра (і,й) Юлія, знає (і,й) сам.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх слів складеться початок вислову Івана Франка: «…, як є, створила. Лиш в праці і для праці варто жить».

103. Розв’яжіть мовну задачу.

Уявіть себе вчителем. Перевіряючи зошит, ви натрапили на такі словосполучення: спитала в бабусі, перебував вдома, прочитала в газеті, в своїй шухляді. Які з них вимагають редагування й чому?

Збіг приголосних у середині слова порушує мелодійність мовлення. Для полегшення вимови окремих слів відбувається спрощення в групах приголосних -стн-, -стл-, -здн-, -ждн-, -слн-. Це спрощення передається і на письмі: якість — ЯКІСНИЙ, лестощі — улесливий, проїзд — проїзний, тиждень — тижневий, масло — масний.

Винятки: зап’ястний, кістлявий, надкістниця, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять.

У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, на письмі літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук не вимовляється: баласт — баластний, контраст — контрастний.

У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: бризки — бризнути. Але: випуск — випускний, виск — вискнути.

Орфограма. Спрощення в групах приголосних.

104. Прочитайте текст. Скажіть, чому спрощення в групах приголосних можна назвати історичним фонетичним явищем.

У зв’язку із занепадом зредукованих ъ і ь з’явилися нові сполуки приголосних. Кілька приголосних, опинившись поряд, стали важкими для вимови. Унаслідок цього відбулося спрощення: здн — поздьно — піздно — пізно; стл — мастьло — мастло — масло; ждн — кождънъй — кождный — кожний; лньц — сълнъце — солнце — сонце; рнъч — гърнъчаръ — горнчар — гончар; сткл — стъкло — сткло — скло; гъд — гъде — где — де (3 довідника).

105. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Прочитайте речення, поясніть правопис виділених слів.

1. Прокотився грім по небозводу, у землю вдарив — передвісник злив (М. Рильський). 2. Тих шістнадцять золотих світанків, ніби кущ троянди, зайнялись (Д. Луценко). 3. Брязне клинок об залізо кайданів — піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка). 4. Не щотижня велике свято, не щотижня весілля (П. Куліш). 5. Наше плем’я завзяте і вперте: ми таки просочились на волю між кістлявими пальцями смерті (І. Качуровський). 6. Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені — ваша розмова (Леся Українка).

106. «Я кону сказати своє слово». Чому, на вашу думку, між друзями виникають конфлікти? Як їх розв’язувати? Розгляньте фотоілюстрації. Складіть і запишіть уявний діалог між зображеними підлітками, щоб вони знайшли шлях до примирення. Правильно вживайте слова зі спрощенням у групах приголосних.

106. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:

без вставлених букв г, д, к;

зі вставленими буквами г, д, к.

Особистіс(т)ний, осві(д)читися, вп’я(т)десяте, блис(к)нути, щотиж(д)ня, арештантський, швидкіс(т)ний, заздріс(т)ний, зап’яс(т)ний, хвас(т)нути, дилетан(т)ський, смертонос(т)ний, впус(к)ний, жаліс(т)ний, ус(т)ний, шіс(т)надцять, зненавис(т)но, асфаль(т)ний, кількіс(т)ний, інтеліген(т)ський, наїз(д)ник, кіс(т)лявий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться прислів’я.

108. За 5 хвилин пригадайте і запишіть якомога більше прислів’їв, у яких є слова зі спрощенням у групах приголосних. Здійсніть взаємоперевірку робіт з однокласником (однокласницею).

109. Спишіть текст, розкриваючи дужки.

ОСІННЯ СИМФОНІЯ БАРВ

Гаї, заквітчані (у,в) жовті (і,й) багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе (і,й) синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи.

Час від часу набіжить вітер, (у,в)дарить тугою хвилею по верховіттях, (і,й) тоді (у,в)раз закружляє (у,в) повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що (і,й) не листя тріпоче, а жахтить живе полум’я, щоб за хвильку згаснути, розпрощавшися (з, із, зі) вітром (і,й) сонцем.

Терпкий запах опалого листя проникає (у,в) душу, переповнюючи її журливою бентегою. Ще (у,в)чора трепетне листя гойдалося на гіллі, пило росу (і,й) сонячну живицю (і,й) від того (у,в)зялося жовтизною, світилося прозорістю на тлі синього неба. Та (у,в)ночі непомітно підкрався приморозок, прихопив холодом ніжні колінця листочків, (і,й) ось тепер від повіву вітру зриваються вони з гілок, летять (у,в) жовтогарячий завій.

(У, В) розгіллі дерев (у,в) гайку дивна прозорість: берези, схожі на кришталеві келихи, налиті по вінця, (і,й) піниться, шумує (у,в) них на кореневищах осіннє вино. (У,В) тихій задумі, перейняті почуттям скороминувшини (і,й) вічності, стоять вони, охоплені осінньою пожежею, п’ють сонячну живицю, від якої люди стають мудрішими, бо зближення (з, із, зі) природою робить людей кращими, очищає їхні душі (За І. Цюпою).

«Уява охоплює весь світ». Чи любите ви спостерігати за змінами в природі? Складіть і запишіть невеликий опис «Краєвид із мого вікна».

Ваш конспект

Милозвучність української мови досягається чергуванням окремих голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, рухливим інтонуванням та наголошуванням, повнозвучним, неприглушеним кінцем слова, використанням паралельних форм слів