Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018
Практична риторика
§31. Мовленнєва ситуація
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Будь-яке передання думок за допомоги слів є мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.
Таблиця № 84
Мовленнєва ситуація — це сукупність різних чинників, що впливають на особливості мовної поведінки комунікантів, тобто конкретні обставини спілкування.
Таблиця № 85
«Людина може стати рабом ситуації, а вся ідея риторики полягає в тому, щоб зробити людину господарем ситуації…»
Таблиця № 86
Мовленнєва поведінка у процесі спілкування переслідує певну мету. Комунікативна мета (ціль) — це результат, якого хоче досягти адресант (мовець).
Таблиця № 87
Кожен учасник мовленнєвої події повинен чітко уявляти свою мовленнєву роль і мовленнєві ролі своїх співрозмовників.
Таблиця № 88
Для досягнення мети суб’єкти спілкування користуються певними способами, що їх називають стратегією і тактикою мовленнєвої поведінки.
Комунікативна стратегія — це комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети.
Комунікативна тактика — це підпорядкований комунікативній стратегії конкретний спосіб досягнення мети: відбір мовних ресурсів і адаптація їх до конкретної ситуації спілкування. Основою комунікативної тактики є обґрунтування будь-якого положення, судження. Вона співвідноситься з комунікативним наміром.
Комунікативний намір — це тактичний хід, що є практичним засобом руху до відповідної комунікативної мети.
Таблиця № 89
Запам’ятайте! Справедливість, чемність, коректність, толерантність, повага до співрозмовника — предикати вихованої людини. Подбайте про те, щоб ці моральні настанови набули певних приписів, дотримання яких втілюється у відповідних учинках.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
218. І. Прочитайте уважно поданий текст, визначте основні елементи мовленнєвої ситуації (скористайтесь теоретичним матеріалом на с. 170).
Комунікативна ситуація
Параметри ситуації в основному визначають такими її складовими: ХТО-КОМУ-ЩО-ПРО ЩО-ДЛЯ ЧОГО-ДЕ-КОЛИ.
ХТО і КОМУ — це учасники спілкувального акту, тобто спілкувальники.
Хто — той, хто говорить (пише, вживає невербальні знаки). Його називають по-різному: адресант, перша особа, надавач інформації, відправник.
Кому — той, до кого говорять (пишуть, сигналізують невербальними знаками). Він теж має низку назв: адресат, друга особа, сприймай, отримувач, реципієнт.
Для комунікативної ситуації суттєвою є наявність чи відсутність третьої особи (осіб, аудиторії), яка(-і) не бере(-уть) участі у діалозі, але від присутності якої(-их) залежить спілкувальна поведінка першої (адресанта) та другої (адресата) осіб.
Що — це те, що сказано (написано, виражено невербальними знаками), тобто повідомлення, текст.
Про що — це змістова сторона тексту.
Чому — це спричиненість мовлення, його мотивація.
Для чого — це цільова обумовленість мовлення. Залежно від мети, яку ставить перед собою адресант: поінформувати, переконати, створити настрій, вивести із рівноваги, згаяти час тощо — він організовує своє мовлення, добирає відповідні виражальні засоби, способи побудови тексту, дотримується певної стратегії й тактики у своїй комунікативній поведінці.
Де — це місце спілкування. Воно так само виявляє вплив на спілкувальну поведінку комунікантів.
Коли — це час спілкування. Наприклад, телефонувати до когось без виняткової потреби чи попередньої домовленості рано-вранці чи пізно ввечері, а, тим паче, вночі не прийнято.
Спілкувальники вирізняються своїми постійними і змінними ознаками. До постійних ознак належать: стать, вік, національність, віросповідання, соціальне становище, рівень і характер освіти, місце роботи (навчання) тощо. Постійні ознаки визначають комунікативний статус мовця.
Змінні, або ситуативні, ознаки мовця — це ті ролі, що їх людині доводиться «грати» в різних спілкувальних ситуаціях упродовж дня: «пішохід», «пасажир», «гість», «господар», «сусід у черзі», «черговий», «клієнт», «пацієнт», «учень» тощо.
Від того, який у людини статус і яку вона грає роль, залежить її комунікативна поведінка (Я. Радевич-Винницький).
Взірець виконання. Хто — кому —учасники спілкувального акту та їх кількість.
II. 1. Перекажіть текст.
2. Дайте відповідь на запитання:
✵ Що таке комунікативний статус мовця?
✵ Які ще назви мають адресант і адресат?
3. Опишіть комунікативний статус своїх батьків, дідуся і бабусі чи інших родичів.
4. Розкажіть, які комунікативні ролі ви вже «грали» сьогодні або «гратимете» до кінця дня.
5. Побудуйте діалог з: а) однокласником; б) учителем; в) водієм автобуса.
219. Обґрунтуйте справедливість тверджень.
1. Вміння спілкуватися, товариськість, комунікабельність — це риси людини, що їх цінують найбільше.
2. Уміння бути співрозмовником високо поціновувалося в минулому, цінується воно і нині.
3. Ніяке інше вміння, яким може володіти людина, не дасть їй можливості з такою швидкістю зробити кар’єру і домогтися визнання, як уміння добре говорити (Чонсі М. Деп’ю).
Кроки до успішного спілкування
220. І. Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок. Запишіть текст, перебудовуючи питальні речення на спонукальні так, щоби вийшли поради спілкувальникам, скориставшись теоретичним матеріалом на с. 172—173.
Чи легко ви знаходите спільну мову з іншими людьми? Чи вмієте поводити себе люб'язно з людьми, які не викликають у вас симпатії? Чи можете пройнятися чужими турботами, вислухати людей? Чи вмієте приховувати роздратування або кепський настрій? Чи вмієте переконати людей у своїй безпомилковості?
Всі ці якості необхідні працівникам тих професій, які потребують постійного спілкування з людьми (юристу, лікарю, медсестрі, вчителю, журналісту, психологу, соціологу, економісту, службовцю, менеджеру, працівникові торгівлі та ін.).
Чи вмієте ви зосередитися на одній справі? Чи можете самі знайти основну лінію, читаючи книжку чи статтю? Чи вмієте написати логічний план до певного твору? Чи вмієте робити вмотивовані висновки? Чи можете просидіти декілька годин за столом?
Ці якості необхідні кожному, хто мріє про наукову роботу.
Чи швидкий у вас рефлекс? Чи вмієте блискавично ухвалити рішення? Чи є у вас такі якості, як точність, терпеливість, витривалість, стриманість? Чи вправні у вас руки? Чи ви цілком здорові?
Без цих якостей не обійтися людині, яка планує пов’язати своє життя з технікою (шоферу, диспетчеру, кранівникові, пекарю тощо) (За М.Даньковською).
II. 1. Допишіть поради шоферу, диспечерові… .
2. Доберіть прислів’я, що відображають ці поради, наприклад:
Ласкаве слово — як день ясний.
221. І. Прочитайте уважно тексти. Доберіть до них заголовки, випишіть із кожного чільні слова і фрази.
1. Люди, які говорять надто легко, дуже часто говорять надміру багато, а часом і необачно. Балакуни нерідко не викликають довіри у слухачів. Тим часом мовчун, який озивається тільки в тих випадках, коли справді є щось сказати, непогано почуває себе в колі знайомих, дарма що небагато додає до веселощів дружньої вечірки. У спілкуванні, яків більшості інших випадків, найкращою є золота середина. Не будьте ні надто мовчазними, ні надміру балакучими. Знайте, коли треба вислухати інших, але знайте також, коли слід самому підтримати розмову (Е. Поуст).
2. Якщо ви поставили собі мету навчитися гарно говорити, то мусите дбати про упорядкування своєї мови незалежно від того, чи йдеться про дискусію, чи про обговорення важливих справ, чи про товариську бесіду. Навряд чи зможе захопити слухача той, хто викладає свої думки безладно, хто не розмежовує першорядних і другорядних понять, хто часто перескакує з однієї теми на іншу, в кого кінець розповіді не має нічого спільного з її початком (І. Томан).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. На основі кожного з текстів складіть 2—3 правила для адресанта й адресата.
2. Доберіть 2—3 прислів’я до першого речення першого тексту.
222. Прочитайте рубрику «Запам’ятайте!» на с. 170 і поясніть, як ви розумієте це твердження.
223. Прочитайте рубрику «Запам’ятайте!» на с. 173. Розкажіть, чи дотримуєтеся ви цих настанов; якщо так, то в яких учинках ви їх втілюєте?
Позбуваймося мовник «динозаврів»
1. Зредагуйте, правильні варіанти запишіть, а) Виступаючи з докладом, приступаєм до обговорення, на цьому питанні зупинюсь більш конкретніше, саме основне питання, скажу ще пару слів, дискусія була плодотворною, розробити слідуючі міроприємства, справляти вплив, обобщити питання, піднімати питання, в заключения скажу.
б) Це являється прикладом, розкажу другим разом, вискажи свою думку, треба воплотити це в життя, багаточисленні випадки, зрозуміли по інтонації, це лишній раз доказує, не дивлячись на обставини, маса цікавих питань, все якраз наоборот, це визиває заперечення, написано слідуюче, визвати реакцію, вирішувати проблему, включити питання.
2. З’ясуйте, яких неточностей припустилися спілкувальники. Запишіть правильні варіанти.
а) — Пане професор! Чи не могли б Ви дати добро на виступ перед учнями? — спитав організатор конференції.
— Вибачаюсь, ні! — відповідає посміхаючись професор. — Свого добра я не віддам.
б) Доповідаючий:
— Ми постійно співставляємо результати успішності і бачимо: результати погіршилися.
Із зали:
— Дозвольте Вам задати питання: «Чи приймали Ви участь в обговорюванні «Концепції мовної освіти в Україні?»».
— Я не знайомий з концепцією.
Мовний проект
224. 1. Підготуйте презентацію «Невербальні засоби спілкування», скориставшись поданою схемою та епіграфом «Звук голосу, очі та весь вигляд промовця містить не менше красномовності, аніж його слова» (Франсуа де Ларош-фуко).
Таблиця № 90
Частина і елементи обличчя |
Емоційні стани |
||||||
гнів |
презирство страждання |
страх подив |
радість |
||||
Положення рота |
Рот розкритий |
Рот закритий |
Рот закритий |
Рот звичайно закритий |
|||
Губи |
Кутики губ опущені |
Кутики губ трохи підняті |
|||||
Форма очей |
Очі відтулені або звужені |
Очі звужені |
Очі широко розтулені |
Очі примружені або розтулені |
|||
Яскравість очей |
Очі блищать |
Очі тьмяні |
Блиск очей не виражений |
Очі блищать |
|||
Положення брів |
Брови зсунуті до перенісся |
Брови підняті вверх |
|||||
Кутики брів |
Зовнішні кутики брів підняті вверх |
Брови підняті вверх |
|||||
Чоло |
Вертикальні зморшки на чолі та переніссі |
Горизонтальні зморшки на чолі |
|||||
Рухомість обличчя і його частин |
Обличчя динамічне |
Обличчя нерухоме |
Обличчя динамічне |
||||
Невербальна комунікація
225. Згадайте всі вірші, що їх ви вчили напам’ять, продекламуйте їх без слів, передаючи всю експресію жестами, мімікою, рухами, поглядом. Спершу потренуйтеся вдома, далі перед класом.
Практикум словесної кмітливості
Вправи на вміння словесно імпровізувати
226. Об’єднайтеся в пари; один учень починає фразу, а інший продовжує, римуючи її. Швидко добирайте слова, схожі за звучанням. Наприклад. Стоїть у полі млин веселий — Щодня пшеницю й жито меле.
Класифікація об’єктів
227. Зрозумійте навколишні предмети у деталях. Поставте запитання своєму однокласникові, а він має відповісти. Наприклад. Які бувають дошки? Відповідь: різного кольору, різного розміру, за чистотою, а ще вони можуть класифікуватися за країною-виробником, за кількістю користувачів, за розташуванням від підлоги, за швидкістю стирання крейди, за наявністю магнітиків, за кількістю подряпин, за ринковою ціною тощо.
Норматив школярів — 21 класифікація за 2 хвилини.
Розшифрування абревіатур
228. Придумайте, як розшифрувати абревіатури: ММД, ПРУНТ, ВХРС, КПЦНР. Вигадайте свої. Не шукайте справжніх значень, придумайте свої (попрацюйте в парах).
50 відповідей на банальні питання
229 Дайте відповіді у 50 способів на запитання, що їх ми чуємо щодня:
— Як справи?
— Що робиш?
— Як настрій?
Можете записати свої відповіді — й ви здивуєтеся: є вельми багато оригінальних відповідей, якими ми нехтуємо.
Вправа з цифрами
230. Назвіть цифру, а решта учнів почережно описують, що з цією цифрою пов’язане (розвиває нестандартне мислення).
Наприклад: «16».
— Нещодавно мені виповнилось 16 років.
— Мені холодно за температури 16 °С.
— У мене на холодильнику 16 магнітиків з різних країн світу.
— Я їжджу до школи 16-м тролейбусом.
—16 жовтня я йду на концерт групи…
— Якщо переділити наш клас навпіл, то буде 16 учнів.
Анастасія Андріївна
231. Двоє учнів почережно називають жіноче ім’я і по батькові, не повторюючись ані в одному, ані в другому параметрі. Інші учні фіксують, щоби не було повторень. Перемагає той, хто більше
назве імен і по батькові.
Продовжіть історію
232. Хтось із учнів починає історію, наприклад, про книжку, яка лежить на столі вчителя. Каже декілька речень, а потім несподівано передає продовження іншому учневі, кого називає. Той після своєї частини передає далі. Це простий спосіб вибудовування складних сюжетів.