Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Морфологічна норма

§27. Рід іменників

Рід — несловозмінна граматична категорія, що є визначальною морфо­логічною ознакою іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього.

Таблиця № 68

Запам’ятайте! Рід іменників розрізняють тільки в однині й визнача­ють за формою однини: хліб, мрія, поле. Якщо іменник вживається тіль­ки у множині, то він граматичного роду не має: жнива, вершки.

Особливості визначення роду окремих іменників:

— в іменах, прізвищах за статтю їх носія: Микола (чол.), Ганна (жін.), Олеся Іваненко (жін.), Олесь Іваненко (чол.);

— у назвах професій, звань зберігається форма чоловічого роду: інженер, юрист, директор;

— форма або чоловічого, або жіночого роду вживається для назв деяких тварин, птахів, риб: жайворонок, лисиця, щука;

— мають форми двох родів: чоловічого і середнього (вовчище), жіночого і середнього (ручище).

Запам’ятайте! Рід невідмінюваних іменників іншомовного походжен­ня — загальних назв визначають так:

✵ іменники, що називають осіб чоловічої статі, належать до чоловічого роду: аташе, маестро;

✵ іменники, що називають осіб жіночої статі, належать до жіночого роду: мадам, леді, фрау;

✵ іменники — назви неістот належать до середнього роду: метро, так­сі, фойє, бюро.

Рід власних назв визначають на основі відповідної загальної назви типу: місто, озеро, річка, країна, острів: Сочі (курорт — чоловічого роду), Перу (республіка — жіночого роду); Сан-Франциско (місто — середнього роду).

Таблиця № 69

Запам’ятайте! Частина незмінюваних іменників змінила родову на­лежність відповідно до родової ознаки:

✵ чоловічий рід: сироко, маестро, памперо, грего («різновиди вітрів»), су лугу ні («сир»), бефстроганов («страва»), шимі («танець»);

✵ жіночий рід: авеню («вулиця»), бере («груша»), кольрабі («капуста»), салямі («ковбаса»), бері-бері («хвороба»), страдиварі («скрипка»), альма-матер («мати-годувальниця»), цеце («муха»), івасі («риба»);

✵ жіночий і середній рід: есперанто («штучна мова»);

✵ жіночий і чоловічий рід: колібрі («пташка»);

✵ чоловічий і середній рід: статус-кво, бренді.

Рід іменників в офіційно-ділових документах

Офіційними назвами професій, посад, звань слугують іменники чолові­чого роду. У ділових документах їх уживають незалежно від статі особи: прем’єр-міністр провів, провела засідання-, секретар РНБО запізнився, за­пізнилася.

Це зумовлено тим, що зазвичай ці посади обіймали чоловіки.

Зі зміною тендерної політики офіційно-діловий стиль поповнюватимуть слоформи із суфіксами жіночого роду: прем’єрка, президентка, завідувач­ка, директорка, що ми вже спостерігаємо в публіцистичному, художньому та розмовно-побутовому мовленні: доповідачка, лікарка, редакторка.

Запам’ятайте! Ненормативними є утворення з оцінними суфіксами -ш(а), -их(а), -ис(а): генеральша, прокурориха, директриса.

Якщо іменник чоловічого роду вживають на позначення жінки, а імені її не називають, то узгоджене означення і присудок ставлять у формі чолові­чого роду: директор сьогодні відсутній. Словосполука на кшталт мер Вино­градова вимагає, щоби присудок мав форму жіночого роду, натомість озна­чення набуватиме форми чоловічого роду: щойно обраний мер Виноградова доповіла.

Порушення норм роду

Порушення норм роду найчастіше зумовлено впливом російської мови.

Запам’ятайте! Форма роду іменників в українській та російській мовах

Запам’ятайте!

До чоловічого роду належать: нежить, псалтир, рояль, розпач, тунель;

до жіночого — антресоль, бандероль, вермішель, мігрень, розкіш, ретуш;

у чоловічому і жіночому роді вживають: ґанж, дрож, купіль, фальш, жужіль, кужіль, харч.

Паралельні форми роду мають іменники:

Запам’ятайте! Ці слова не треба плутати з тими, де закінчення -а змі­нює лексичне значення слова: адрес «вітальна листівка» — адреса «місце проживання»; вольт — вольта «тканина»; девіз — девіза «вексель, чек»; кар’єр «місце добування копалин» — кар’єра «просування в діяль­ності»;

жовтобрюх «змія» — жовтобрюха «пташка»; криз «медичний тер­мін» — криза;

округ «територіальна одиниця» — округа «навколишня місцина»; рік —ріка.