Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§21. Правопис службових частин мови

Таблиця № 52

Таблиця № 53

Примітка. Ці сполучники треба відрізняти від однозвучних сполучень повнозначного слова з прийменником або часткою:

зате — за те, проте — про те.

Примітка. Сполучники з частками б, би, ж, же треба відрізняти від одно­звучних сполучень: щоб — що б, якби — як би.

Запам’ятайте!

✵ Сполучник та може вживатись у значенні і. Він поєд­нує «близькоспоріднені поняття, стани та явища, одне з яких випливає з іншого або зумовлюється іншим»: батько та мати, пише та читає (Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.— К.: Либідь, 1991.— С. 170).

✵ У мовленні неправильно вживаємо низку похідних складених сполучників.

Таблиця № 54

Примітка. Частки пишуть окремо від слів, якщо їх розділено іншими частками або прийменниками: іди ж бо, тому ж то, будь із ким, казна в чому.

Таблиця № 55

Таблиця № 56

Таблиця №57

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

152. Знімаючи вертикальну риску, запишіть слова групами: разом, через дефіс, окремо; поясніть правопис двох-трьох слів з кожної групи. Скористайтесь теоретичним блоком.

а) іменники:

право/слав’я, добро/чинність, пів/острів, аеро/фото/знімання, динамо/машина, батько/мати, людино/день, трудо/день, норд/ост, псевдо/ патріот, хлібо/здача, життє/утвердження, мати/й/мачуха, екс/чемпіон, спів/звуччя, восьми/сот/річчя, мецо/сопрано, штабс/капітан, грязе/глино/торфо/лікування, диско/вечір, пів/Полтави, сон/дрімота, аеро/іонізатор, відео/сигнал, віце/прем’єр/міністр, супер/команда, міні/спідниця, пів/ящика, всюди/хід, турбо/реактор;

б) прикметники:

всесвітньо/історичний, дизель/моторний, народно/визвольний, велико/мученицький, димчасто/сірий, кисло/молочний, хіміко/бактеріологічний, солодко/кислий, швидко/плинний, вертикально/розташований, взаємо/вигідний, психологічно/складний, паровозо/вагоно/ремонтний, дев’яти/сот/п’ят/десяти/річний, життєво/необхідний, північно/східний, північно/слов’янський, гіркувато/солоний, військово/інженерний, військово/зобов’язаний, прямо/протилежний, взаємно/зворотний, червоно/ гарячий, сліпучо/білий, напів/відчинений, сніжно/білий, біло/сніжний;

в) прислівники:

в/смак, до/не/давна, без/пуття, до/сита, до/пари, за/в/більшки, геть/ то, гидко/бридко, на/добридень, кріпко/на/кріпко, по/вік/віки, по/щирості, по/нашому, світ/за/очі, на/пів/дорозі, на/при/кінці, сяк/так, на/ око, сам/на/сам, на/одинці, за/даремно, без/устанку, без/сліду, в/три/до- рога, за/довго, на/завтра, раз/по/раз, на/в/по/чіпки, до/не/давна, після/ завтра;

г) займенники:

ні/який, аби/чий, ні/в/що, будь/скільки, котрий/небудь, аби/з/чим, ні/до/чого, бозна/котрий, хтозна/що, хтозна/до/кого, казна/при/чому, ні/ котрий, хтозна/в/котрого, де/який, де/з/чим, будь/до/кого, хтозна/скільки, де/з/ким, з/ким/небудь, ні/в/яких, ні/в/чиїх;

д) службові слова:

за/для, за/ради, по/переду, по/над, з/над, з/під, по/між, з/про/між, з/по/під, не/зважаючи/на, не/наче, тому/що, через/те/що, не/мов, не/ мов/би, не/наче/б/то, поки/що, подібно/до/того/як, за/тим/що, перед/ тим/як, як/тільки, тим/часом/як, так/що, а/ні/ж, справді/бо, запиши/но, все/таки, все/ж/таки, знаєте/ж, значило/б, як/то, як/от, тільки/но, тим/ то, просто/таки, не/аби/який, хоч/би/ж, не/дуже/то, ото/ж/то, порадь/ но, прийшов/таки, таки/зробив.

153. Утворіть від поданих слів складні іменники, записуючи їх група­ми — утворені за допомоги єднальних звуків та без них.

Лоза, плести; перекотити поле; тисяча, літа; інтернет, клуб; турбі­на, сушити; радіо, слухати; лорд, канцлер; міні, маркет; м’ясо, комбінат; генерал, лейтенант; супер, кубок; максі, мода; пів, яблуко; напів, жарт; ін­тернет, видання; п’ять, тонна; чорний, земля; життя, писати; світло, вода, лікувати; сам, висувати; земля, впорядковувати; гірничий, проходити; хліб, збирати; купити, продати; перший, основа; овоч, сховати; доля, доленька; плоский, гора; кіно, режисер; марш, маневр; мега, ват; мегават, година.

154.1. Перепишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи пропуще­ні літери, замість крапок допишіть нові слова (за зразком), які широко вживають у мовленні.

22 січня 2009 року на (3, з)асіданні (П, п)огоджувальної комісії з проблемних питань українс…кого словотворе…я та написа…я слів (І, і)нституту (У, у)країнської мови НАН України присутні ухвалили писати разом:

— нові слова — мішані абревіатури, утворе…і внаслідок поєдна…я (з, с)коро­че…ої прикметникової основи і цілого слова. До них належат…:

поп — (від популярний), пор.:

популярний гурт — попгурт; популярна музика — …

інтернет — (від інтернетівський, інтернетний), пор.:

інтернетівське видання — інтернетвидання; інтернетний зв’язок — …

піар — (від …), пор.:

еліт — (від …), пор.:

компакт — (від …), пор.:

хіт — (від хітовий), пор.:

штрих — (від штриховий), пор.:

— нові слова, перші компоненти яких приєднуються до цілого слова як префікси іншомовного походження:

топ —: топмодель, …

бліц —: …

віп —:…

шоу —: …

— нові слова, перший компонент яких не вживається в українській мові як самостійна лексична одиниця:

арт —: артмісія,…

біг—: бігмак,…

веб —:…

кіндер —:…

прес —:…

фейс —:…

II. Дайте відповіді на запитання:

1. До якого стилю належить цей документ?

2. Про який документ йдеться в тексті?

III. 1. Перекажіть текст.

2. До запозичення бліц- в українській мові є низка українських сино­німів, за допомоги яких передавали найтонші відтінки значення, що три­ває недовго. Серед них короткий, недовгий… Продовжіть цей ряд, замініть бліц-синонімами.

155. Від поданих слів утворіть складні прикметники, запишіть їх гру­пами за правописом — разом, через дефіс, окремі слова. Кожний поєд­найте з іменником за змістом.

Судовий, психологічний; Південний Крим; військовий, цивільний; проектний, розвідувальний; воєнний, економічний; протезний, ортопе­дичний; жовтий, зелений; малий, досліджений; психологічний, складний; ідейний, теоретичний; природний, кліматичний: широкий, масштабний; матеріальний, забезпечений; контрольний, сортувальний; державний, пра­вовий; навчальний, виховний; внутрішній, галузевий; південний, захід­ний; світлий, синій; гіркуватий, солоний; східний, український; північний, східний; продовгуватий, еліптичний; кілька, день, двадцять, рік; спортив­ний, масовий.

156. Запишіть складні та складені числівники відповідно до правопис­них норм, поясніть правопис, наведіть аналогічні приклади.

1. У невеличкому городі всього півтора/ста князівських дружинників-гриднів. 2. Морози того року досягали три/десяти градусів (В. Малик). 3. Доберемося за три годиночки за сто/на/дцять верст до родиночки (Л. Кос­тенко). 4. Чотири/ста мільярдів тонн органічних речовин щороку — така загальна продукція рослинного світу планети (І. Цюпа). 5. В узголов’ї гра­нітна стела. На ній рівними рядочками викарбувано сорок/три прізвища односельців із тих п’ят/десяти/семи, які наклали тут головами в березні сорок/третього (В. Козаченко). 6. На Тернопільщині є сто/три/дцять лип віком від ста/п’ят/десяти до п’яти/сот років, сто/десять дубів, що від­святкували своє століття (3 газети). 7. Два/надцять орлів, п’ят/десят/дві галки, три/ста/шіст/десят/п’ять шпаків в одне гніздо залізли (Народна творчість). 8. Невисока олива на березі Середземного моря доживає до пів/ тори/тисячі років. 9. До двох/сот років живе індійська смоківниця, яку ще називають інжиром, або фіговим деревом. 10. Одній із сріблястих тополь у чеченському селі Рошнічу сто/шіст/десят років (Газета). 11. А хіба мало архітектурних пам’яток з вісім/на/дцятого сторіччя? (О. Гончар).

Екологія мови

157. Прочитайте рубрику «Запам’ятайте!» на с. 111 і зредагуйте подані речення, правильні ва­ріанти запишіть.

1. Жоден з навчальних закладів України не потрапив до топ-50 кращих навчальних закладів Європи (3 газети). 2. З Європи до топ-10 міст потрапи­ли лише Відень та Гельсінки (3 газети). 3. Оприлюднили топ-20 найбагатших людей України.

158. Запишіть речення, вживаючи займенник, поданий у дужках, у потрібному відмінку й числі з прийменником між компонентом чи без нього. Обґрунтуйте вибраний варіант правопису.

1. І тільки на людях, мабуть, дерева шумлять від жаху, бо кращих із них повезуть (ніщо, за) (ніщо, про) на плаху. 2. Бо навіщо знущатись? Вони ж не (який, небудь) вбивці. 3. А скільки в нас поезій випадкових з (ніщо) й (ніщо, для) виника! (Л. Костенко). 4. Так хочеться не бідкатись (ніщо). 5. Не видно (ніхто) ні в лісі, ні в полі (М. Луків). 6. Я хочу бути вільною, (ніхто, від) незалежною людиною (В. Малик). 7. Олег знав, що на таких не можна (ніщо, в) покладатись. 8. Пекло те, що він (ніхто, від) не має співчут­тя і доброти. (Ніхто) немає в нього. 9. Великі сірі очі наче зсередини підсві­чувались (якийсь) сяянням (Р. Іванченко). 10. Або, може, молодеє, чи не по­любило (хто, небудь)? Ні, (ніхто) (Т. Шевченко). 11. Щоб ви знали, (ніякий, на) іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднялася рука. 12. Отож лізе таке в голову. Не спогади, а (що, казна) {О. Довженко).

159. Прочитайте на с. 112 рубрику «Запам’ятайте!» і поясніть, як ви розумієте вислів В. Сухомлинського.

160. Запишіть текст, з’ясуйте правопис слів, наведіть приклади інших прислівників з такими самими орфограмами (ортограмами). Підкрес­літь вжиті в тексті прислівники, що їх треба писати за фонетичним принципом правопису.

Добриня повернувся на майдан, сів на лаву і ніби (не, на, роком), (дві, чі) сіп­нув за вірьовку. Протяжно, басовито загув дзвін.

Люди оглянулися (на, всі, біч), підвели голови (в, гору), але (в, сюди) було (з, с) покійно. Страж дрімав собі… І кожен поспішив (по, своєму) ділу.

Та (не, забаром) загула земля — і (з, долини) (на, гору), де кінчалося передміс­тя, виринув загін вершників. Він мчав (що, духу) — і перехожі сипонули (в, розтіч) з-поперед кінських копит. А гул наростає, наближається…

Тоді Добриня схопився з лави і скочив у сідло. Приєднався до галичан.

— Шлях вільний, князю! (В, перед)!

Вони (без, перешкод) промчали Білгородські, Іудейські, Софійські ворота і ввірвалися на Бабин торжок — оточили великокнязівський двір. Дружинники смо­ленського князя не вчинили ніякого опору — здалися (від, разу).

(Не, в, довзі) вивели на майдан переляканого князя Ростислава, і він покірно схилив голову перед переможцем.

За В. Маликом

Екологія мови

161. Прочитавши на с. 113 рубрику «Запам’я­тайте!», зредагуйте подані речення, правильні ва­ріанти запишіть.

1. Ми чуть-чуть запізнилися на урок математики. 2. Скоріше всього сьогодні буде заняття з біології. 3. Виконайте, будь ласка, це завдання як можна швидше. 4. Я не зміг виконати цю вправу по другому. 5. Кінець кін­цем ви вивчите цей вірш напам’ять. 6. Уроків фізики більше ніж досить. 7. У більшості випадків учні завжди виконують домашні завдання. 8. У ди­тинстві я любив слухати музику.

162. Запишіть речення, знявши риску, поясніть написання. Поряд за­пишіть самостійно складене речення, в якому слово, однозвучне з контрольним, пишемо по-іншому.

1. У сі ліси, у /день такі привітні, схрестилися в/ночі із небом на шаблях. 2. Йдемо у/двох під вечір по стежині. 3. І він ходив у цих полях в/останнє. 4. Я по/волі випростуюсь. 5. Але при/чому все-таки тут сніг? (Л. Костенко). 6. Чи збираються ще й досі веселії гості погуляти у старої, погуляти просто, по/давньому, по/старому од світу до світу. 7. Як оступлять тебе, доле, діточки-дівчата й защебечуть по/своєму доброму звичаю, може, й мене ненаро­ком діточки згадають (Т. Шевченко). 8. — А не будеш мене більше кидати? — Не буду до/віку вічного (Народна творчість). 9. Тим часом у Новгород-Сіверському події розгорталися по/іншому (В. Малик). 10. Це не він кинув сніжку, але ні/за/що в світі він не став би виправдовуватись (В. Нестайко). 11. Світ — не без добрих людей, раз розділився на/двоє (Г. Чубай). 12. Лю­дина ціниться по/тому, чи вона зробила, що/могла (М. Луків). 13. І кожен поспішив по/своєму ділу (В. Малик). 14. Злетіти хоче неборак — піднятися не/сила (М. Луків).

163. Складіть чи доберіть із художньої літератури по двоє речень із кожним поданим словом — таких, у яких воно буде писатися по- різному: разом чи окремо, через дефіс чи окремо.

3/боку, у/трьох, по/їхньому, в/середині, по/материнському, з/рештою.

164. Запишіть речення, знімаючи риски. Визначте, до якої частини мови належать контрольні слова, поясніть їх правопис.

1.1. І пугач пуга, і сова з/під стріхи вилітає (Т. Шевченко). 2. 3/по/між багатьох голосів вирізнявся голос Славути (В. Малик). 3. По/над безмов’ям села треті півні проспівали (М. Луків). 4. Лиш другі півні піють з/за ріки (Л. Костенко). 5. Того ж дня Свенельд викотився зі своєю дружиною на/ в/з/догін болгарським повозам. 6. По/переду саней мчали на конях верхівці-осторожники із варязької дружини. 7. По/ряд із саньми бігли зграї псів-вовкодавів. 8. Гордовито поглянув у/бік свого двору воєвода. 9. Пастух Окомир… простує у/з/довж очеретів до того берега Трубежа. 10. Су/проти долі своєї не буду ходити. 11. Олег широко розкриває на/зустріч їм свої обійми. 12. По/під стінами зашаруділи якісь тіні (І. Іванченко).

II. 1. Я хочу вірші написати (про, те), як вітер гілочку колише (Л. Кос­тенко). 2. А мій сусід безвиїзно прожив у рідному селі. (За, те) він знає, як опівночі сади із зорями шепочуться (М. Луків). 3. (Хоч, би, як) лютувала зима, а кінець їй настане (Народна творчість). 4. Князю Добромиру намос­тили з трави та бур’яну м’яку постелю, (що, б) було видно високу могилу (В. Малик). 5. День видався гарний, теплий, (дарма, що) осінній (Д. Міщенко). 6. Хоч голий (за, те) в поясі. 7. (Як, би) на кропиву не мороз, вона би всіх людей пожалила (Народна творчість). 8. Стомилися від полоття, (про, те) задоволені. 9. (Як, що) на вістрі крихта бруду, всю зброю пожере іржа (Д. Павличко). 10. У море виходили, як водиться, вдосвіта, (то, ж) не погля­дали на небо (Д. Міщенко).

III. 1. Добрі жнива колись/то будуть. 2. Степаночку, голубчику! Чого/б ти плачеш? Усміхнися/бо до мене (Т. Шевченко). 3. А тепереньки вже ско­ро, видимо, геть/чисто все повисихає й зведеться ні/на/що (О. Довженко). 4. Любава йшла хто/зна/куди — аби подалі від душогубів-кочовиків. 5. Вля­глися перші враження досить/таки несподіваної перемоги. 6. Чи вигадав/ би я бозна/що про місце та обставини мого поранення? (В. Малик). 7. Він замовкав, дивився кудись вдалеч і не/мов/би уже бачив ті щасливі часи. 8. Хто/ж винен, що випустив золоту пташечку із своїх рук? (Р. Іванченко). 9. Як все/таки понівечили її, як спустошили! (Д. Міщенко). 10. Де/ж/таки бачено, що/б усе те за день зробити (Народна творчість). 11. Він (Богомо­лець) пам’ятав як/раз те, що варто було пам’ятати, найвищі миті свого жит­тя (М. Драй-Хмара).

IV. 1. А вовчик вліз зовсім у санки, та тільки сів, а санки трісь/трісь/ трісь! Так і розсипалися (Народна творчість). 2. В саду дзвінко били сини­ці: тінь/тінь/тінь, і долітав голос Раї (Ю. Мушкетик). 3. Тут дмухнув віте­рець, і знову почувся барабанний дріб: тук/тук/тук (М. Приходько). 4. При­летів малий горобчик: «Ців/цвірінь! Пожалій мене, дитино, крихту кинь!». 5. Відчинилося віконце — стук/дінь/дінь! І посипалися крихти… 6.Заві­рюха крутить, виє: «Гу/гу/гу/гу! Гу/гу/гу/гу!». 7. «Кру! Кру! Курли!». То журавлі линуть від нас в теплі краї. 8. Закричали три ворони: «Кра! Кра! Кра!». 9. Вийшла гусочка із річки… Свіжу травку вибирає, «Ґе/ґе/ґе», — собі співає (К. Перелісна).

Ваша творчість

165. Письмово обґрунтуйте своє міркування на тему «Чи може зашкодити неграмотне письмо», вживаючи складні слова.

166. Запишіть речення, знявши у словах риску. До кожного контроль­ного слова запишіть самостійно дібране, що ілюструє це саме ортографічне правило.

1. Мовчав. He/плакав ні/від/чого. 2. Не/сказане лишилось не/сказанним. 3. Нажився він і не/другів нажив. 4. Сни у нього ще не/чорно/білі. 5. Мені не/стерпно душно, передгрозово. 6.І не/повторність кожної хвили­ни шукає шлях від болю до перлини. 7. Хіба це мало — не/забуття мить. 8. Великий сон душі, не/втілений у слові. 9. Я не/люблю не/волі. 10. І я прийду в життя твоє, тебе, не/знаного, впізнаю. 11. Верблюд високий — не/ доскочиш (Л. Костенко). 12. І скажи їй: у світ широкий Іди, не/знаючи про спокій, І, согрішивши, не/гріши (М. Рильський). 13.І душу спомином стис­кає — Hi/що не/вернеться назад (3. Кучерява).