Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Наголос. Основні правила наголошування слів

§7. Слово- і форморозрізнювальний наголос

Функціонує низка слів, що змінюють своє значення залежно від того, куди падає наголос. Наприклад:

Ви́года — користь: спільна ви́года;

Виго́да — зручність: квартира з усіма виго́дами;

Прошу́ — звертатися з проханням: прошу́ допомоги; про́шу — запрошу­вати (форма ввічливості) — про́шу, сідайте!

Наголос може розрізняти граматичні форми слів: книжки́ — називний відмінок множини, кни́жки — родовий відмінок однини.

Найактивніше форморозрізнювальна функція наголосу проявляється у видових парах дієслів: відкли́кати — відклика́ти, нарі́зати — наріза́ти.

Варіантні форми наголошення в орудному та місцевому відмінках мають такі іменники:

Го́стями, гістьми́; на го́стях;

Чобітьми́, чо́ботами; у чо́ботах, у чобо́тях;

Дверми́, двери́ма.

Односкладові іменники II відміни в родовому відмінку однини, зміню­ючи закінчення, змінюють і наголос: стола́ — сто́лу; моста́ — мо́сту, двора́ — дво́ру; паркана́ — парка́ну; плота́ — пло́ту.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

79. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок.

Наголос входить до поняття акцентуаційної норми, яку вважаємо фонетико-ортоепічною. Теперішня система наголошення має давню історичну мотивацію, тому через неможливість пояснити сучасними фонетико-морфологічними закона­ми справляє враження чогось дуже «примхливого» і почасти несистемного. По­над те, що деякі мови мають чітко «прописаний» наголос: французька, вірменська, перська, турецька — на останньому складі, польська — на передостанньому; пере­важно на другому складі від кінця — в італійській, іспанській, румунській мовах; здебільшого перший склад наголошують в англійській, переважно кореневий на­голос у німецькій. І український наголос також має свою систему. Він реалізується в акцентних типах різних частин мови, що зумовлено їхньою морфемною будовою, змінами звуків у потоці мовлення і складоподілом. Для нас важливі функційно-практичні характеристики наголосу, що беруть участь у розрізненні лексичних і граматичних значень слова, у виразності й нормативності наголошення (І. Фаріон).

II. Дайте відповіді на запитання.

1. Що нового ви дізналися з тексту?

2. Чому вважають, що український наголос «примхливий»?

3. Які функції виконує наголос?

4. Що означає слово «акцентний»?

III. Перекажіть текст, доповнюючи іншою інформацією про наголос.

80. Перепишіть поезію, позначте наголос у словах. Прочитайте. Звер­ніть увагу на наголошення виокремлених слів. Визначений наголос пе­ревірте за орфографічним (ортографічним) словником.

Матері

В хаті сонячній промінь косо

На долівку ляга з вікна …

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили —

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі —

сила,

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу —

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би,

як ти, прожити,

Щоб не тліти,

а завжди горіть,

Щоб уміти,

як ти, любити,

Ненавидіть, як ти,

уміть.

В.Симоненко

81. Прочитайте, правильно наголошуючи слова. Яку особливість на­голошення іменників засвідчують ці поезії? Наведіть приклади подіб­них іменників.

1. Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися.

2. Не вертаються три брати.

Плаче стара мати.

Що не таке?

82. Прочитайте, поясніть, що не так, як пра­вильно поставити наголос у виокремлених сло­вах та обґрунтуйте свою відповідь, скористав­шись матеріалом з теоретичного блоку.

1. Коли ви на сесії чуєте

«чйтання»,

То очі заплющіть,

заткніть притьмом

вуха.

Те ж саме скажу вам

про слово «запитання»,

Ніхто хай те слово

не чує й не слуха!

В. Маснюк

2. Самотина чи, може,

самотина?

А ти, Словниче наголосів, —

ша!

А то ще згине привід

(чи причина?)

Скомпонувати вірша

(чи вірша?)

В. Іванців

83. Перепишіть, позначте наголос, з’ясуйте, якими особливостями наголосу об’єднано у групи прикметники.

Кавовий, фірмовий, ринковий, меблевий, ненависний, стовідсотко­вий, зустрічний, виразний;

безстроковий, дворазовий, жаданий, кредитовий, мармуровий, проф­спілковий, ярмарковий;

їстівний, цілодобовий, чарівний, мовчазний, судовий, льодяний, без­грошовий, валовий,центровий.

84. І. Вимовте пари слів, які однакові за звуковим вираженням.

З’ясуйте лексичне значення кожного слова залежно від наголосу.

За́мок (фортеця) — замо́к (пристрій для замикання);

О́рган (…) — орга́н (…);

За́клад (…) — закла́д (…);

По́діл (…) — поді́л (…);

Ви́года (…) — виго́да (…);

якось (…) — якось (…);

ба́тьківщина (…) — батьківщи́на (…).

II. 1. Яку функцію виконує наголос у цих словах?

2. Наведіть іще приклади подібних слів. Із двома з них складіть речення.

85. До поданих дієслів доберіть дієслова недоконаного виду, запишіть, поставте наголос. З’ясуйте, яку функцію виконує наголос у цих словах.

Ви́ликати, ви́сипати, наріза́ти, підси́пати, приміря́ти, скли́кати, розси́пати.

Кумедна ситуація

86. 1. Прочитайте, що треба змінити, аби забезпечити адекватне спілкування.

— Пані, платіть за проїзд, — кинув водій навздогін до­бродійці, що хутко прошмигнула повз нього в глиб салону.

— Зараз заплачу, — відповіла пасажирка.

Водій, усміхнувшись, докинув: «Плакати не треба. Треба платити».

2. Замініть у слові плакати наголос, яке слово буде?

Запам’ятайте! Значення означальних займенників розрізняємо за до­помоги наголосу:

— са́мого, са́мої, са́мому, са́мій, са́му, са́мим, са́мою, са́мі, са́мих, са́мими — з таким наголосом функціонують займенники, які позначають час, місце, підсилюють ступінь найвищої ознаки: той са́мий день;

— само́го, само́ї, само́му, самі́й, саму́, сами́м, само́ю, самі́ (сами́), сами́х, сами́ми — ці займенники позначають особу, предмет, що є об’єктом дії, яка виконує щось особисто, діє окремо: само́му прийшлось їхати, самі́ повинні це зробити.

87. Прочитавши рубрику «Запам’ятайте!», перепишіть, поставте наголоси у фразеологізмах.

У саме серце, до самої смерті, у ту саму хвилину, по самі вуха, боротися з самим собою, перемагати самого себе, у самий раз, в самому соку, з самого малечку, одна й та сама, того ж самого дня.

88.1. З’ясуйте, яку функцію виконує наголос у таких парах слів.

Біго́м — бі́гом, верхо́м — ве́рхом, гурто́м — гу́ртом, ле́жачи — лежачи́, си́дячи — сидячи́, сто́ячи — стоячи́.

2. Складіть і запишіть з двома парами слів речення.

89. На основі вивченого матеріалу підготуйте виступ на тему «Можли­вості українського наголосу», скориставшись матеріалом «Складні ви­падки наголошення» на с. 244—249.

Ваша творчість

90. Напишіть есе на тему «Наголос — душа слова».

91. 1. Прочитайте, запишіть, поставте правильно наголоси у вирізне­них словах, запам’ятайте, хто ми є!

Ми — не Україна,

ми Україна.

Ми не окраїна,

ми є країна.

Ми — не українці,

ми українці.

В рідній країні ми —

не чужинці.

В. Маснюк

2. Продекламуйте вірш напам’ять.

Самооцінювання знань

Дайте відповіді на запитання.

1. Визначте предмет розділу «Орфоепія».

2. Дайте визначення орфоепічних (ортоепічних) норм, розкажіть про їх значення.

3. Назвіть чинники, що зумовлюють порушення орфоепічних (ортоепіч­них) норм.

4. Розкажіть про норми вимови голосних.

5. Сформулюйте вимовні норми щодо окремих приголосних звуків, про­ілюструйте кожну з них самостійно дібраними прикладами.

6. Розкажіть про вимову звукосполук приголосних. Визначені законо­мірності проілюструйте прикладами.

7. Визначте орфоепічні (ортоепічні) норми, за якими вимовляємо слова: висаджений, у клітці, схвильований, приснишся, сорокаріччя.

8. Назвіть особливості наголошення іменників, прикметників, числів­ників.

9. Вимовте слова, дотримуючись нормативного наголосу: завдання, олень, урочистий, документ, одинадцять, українці, чотирнадцять, ви­падок.

Скористайтесь матеріалом «Складні випадки наголошення» на с. 244— 249.