Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018
ВСТУП
§ 1. Рідна мова
У світі нараховують понад 6 тисяч мов. Одними розмовляють мільйони, іншими — лише сотні, а то й десятки людей.
Навіщо стільки багато різних мов? Чи не краще б усім людям мати одну якусь мову й спілкуватися нею?
Наявність багатьох мов зумовлена об’єктивними закономірностями всесвітнього розвитку. Адже мова служить людям не лише засобом спілкування. Вона ще більшою мірою потрібна їм для пізнання й осмислення навколишнього світу. Як кожна людина трохи по-своєму сприймає навколишню дійсність, так і кожен народ певного мірою по-інакшому відображає, віддзеркалює й оцінює навколишні явища. Ця розбіжність у світосприйманні залежить від різниці в природних умовах життя, в історичному досвіді, в характері народів і, нарешті, від випадковостей.
Тому кожен народ має свою мову. Завдяки різноманіттю мов, людство в своїй сукупності має змогу якомога повніше й докладніше відтворити картину світобудови, зробити власний внесок у її пізнання. Якщо народ позбавляють його власної мови, тим позбавляють його права брати участь у всесвітньому цивілізаційному процесі.
Тож кожне суспільство зобов’язане дбати про власну мову, захищати її, розвивати, відточувати, удосконалювати її можливості й ефективно використовувати. Народ, який не дбає про свою мову, не розмовляє нею, зникає з лиця землі як непотрібний.
Національна мова, передаючись від покоління до покоління, вбирає, акумулює в собі життєвий досвід найвіддаленіших предків і, отже, полегшує нащадкам орієнтацію в міжлюдських стосунках, у природних умовах своєї землі і взагалі в цьому світі. Вона є рідною не тільки для всього народу, а й для кожного окремого індивіда, що належить до цього народу, незалежно від того, з якою мовою йому довелося зіткнутися при появі на світ.
Для нас, українців, рідна мова — українська як найбільш пристосована саме до нашого менталітету.
Рідна мова сприяє якнайповнішому виявленню творчих можливостей кожної окремої людини. Т. Шевченко, який майже все своє життя, починаючи з чотирнадцяти з половиною років, провів у російськомовному середовищі, досяг найвищої майстерності в творах, писаних саме українською мовою, і тим збагатив скарбницю не лише української, а й світової культури. Володимир Сосюра, Олександр Олесь, Євген Плужник і не тільки вони в Україні, починали писати вірші російською мовою, але видатними поетами стали тільки тоді, коли перейшли на мову рідного народу. Вчений робить відкриття не тільки тому, що він наполегливо проникає в таємниці природи, а ще й тому, що він досконало володіє тонкощами рідної мови — підґрунтям для точного мислення. Чим досконаліше людина володіє рідною мовою — мовою свого роду й народу, тим вищий у неї інтелект.
І, нарешті, мова є мірилом людської гідності. Якщо я на землі своїх пращурів соромлюся й цураюся мови, успадкованої від них, то я тим виявляю свою неповагу до предків, до їхнього інтелектуального подвигу, а отже, й до самого себе.
Немає кращих і гірших, вищих і нижчих мов. Але є мова рідного народу, яку не може замінити жодна інша. Мова рідного народу і найвеличніша, і найсвятіша. Як був переконаний колись великий французький філософ Вольтер, усі основні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити все життя.
А хто нехтує рідною мовою, цурається її, той обкрадає і себе, і свій народ.
Українська мова — одна з найбагатших мов світу. У сучасному «Словнику української мови» в 11 томах (1970-1980) зареєстровано понад 134 тисячі слів. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (2005) пояснено вже близько 250 тис. слів і словосполучень. Фактично ж її словниковий склад, за приблизними підрахунками, налічує не менше півмільйона лексем.
Українською мовою однаково чудово звучать Біблія і Гомерова «Одіссея», «Витязь у тигровій шкурі» Ш. Руставелі і «Божественна комедія» А. Данте, «Декамерон» Дж. Бокаччо й «Дон-Кіхот» М. Сервантеса, «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна і «Пан Тадеуш» А. Міцкевича, твори Шекспіра і Джека Лондона, Ярослава Гашека і Ліона Фейхтвангера. Нею складено понад 200 тисяч народних пісень, написано тисячі наукових праць. Нею творили Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Іван Багряний, Максим Рильський, сотні інших українських письменників. Українською мовою була видана перша в світі двотомна «Енциклопедія кібернетики» (1973 рік). Нема таких високих почуттів і таких глибоких думок, яких не можна було б висловити українською мовою.
1. Ще в 30-х роках минулого століття видатний український вчений і громадський діяч І. Огієнко написав працю «Наука про рідномовні обов’язки». Тут наведено окремі положення з неї. Прочитайте їх і скажіть, як ви мислите своє ставлення до рідної української мови.
1. Мова — то серце народу: гине мова — гине народ.
2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
О. Шупляк. Берегиня.
3. Літературна мова — то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.
4. Стан літературної мови — то ступінь культурного розвою народу.
5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.
6. Хто не говорить рідною мовою й не знає своєї соборної літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу.
7. Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації, бо ціле життя буде безбатченком і справи рідної нації будуть їй чужі.
8. Кожний свідомий член народу мусить завжди допомагати всіма доступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.
9. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну, більше того — як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.
10. Шануй чужу мову, але вимагай і від чужинців так само шанувати й твою мову.
2. Спробуйте вивчити напам’ять вірш Василя Симоненка «Моя мова» (1962 рік).
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
О. Шупляк. Сон калини.
3. Запишіть стислі відповіді на поставлені запитання.
1. Чому в світі є багато мов? Добре це чи погано?
2. Що відбувається в мові в процесі її розвитку?
3. Чому кожен народ повинен дбати про свою мову?
4. Які переваги рідної мови — мови твого роду й народу — над нерідною?
5. Чому ми повинні плекати свою, українську мову?