Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 10. Синоніми й перифрази

Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням, називаються синонімами.

Наприклад, однакові за значенням слова обрій, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небокрай, небосхил, овид; близькі за значенням — гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний.

Синоніми бувають семантичні і стилістичні.

Семантичні синоніми відрізняються лише відтінками значення: прагнення, потяг, жадоба, жага, мрія; промисловець, підприємець, капіталіст.

Стилістичні синоніми відрізняються сферою вживання: пригода (загальновживане), приключка (розмовне), притичина (розмовне застаріле), авантура (застаріле).

Два або кілька синонімів утворюють синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово — домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше і в словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.

Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відповідно й те саме слово в різному контексті може замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йде мова про організми, синонімом виступає слово одноклітинний, про культуру — первісний, нерозвинений, про смак — грубий, невибагливий, невитончений, про світогляд — обмежений, про жарт — дешевий, про твір — недосконалий, недовершений.

До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися; здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам’яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися — брати під сумнів, пообіцяти — дати обіцянку, помилитися — зробити помилку, допомогти — надати допомогу, скривдити — вчинити кривду, записувати — вести записи.

Крім постійних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише із постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелесна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна. При слові настрій синонімічними означеннями можуть виступати як постійні синоніми веселий, радісний, так і контекстуальні — весняний, світлий.

Близькими до контекстуальних синонімів за роллю в мові є перифрази. Перифраза — описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису: щоб у тексті не повторювати раз за разом слово Київ, вживають перифразу столиця України, місто Кия; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада. Перифраза часто несе в собі оцінку явища, вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення.

Синонімічні засоби допомагають точніше висловити думку, уникнути повторення однакових або співзвучних слів.

Наприклад, у реченні Автор «Слова» дуже майстерно зобразив образ вірної дружини Ігоря — Ярославни, яка оплакує гірку долю не тільки свого чоловіка, а й його дружини неприємно вражає слух і нагромадження однокореневих слів зобразив образ, і сусідство двох омонімів дружини, яке, крім того, ще й вносить двозначність у висловлювання. І зовсім по-іншому сприймається речення Автор «Слова» дуже майстерно змалював образ вірної дружини Ігоря — Ярославни, яка оплакує гірку долю не тільки свого чоловіка, а й його війська, де слова зобразив і дружини замінено синонімами змалював і війська.

Користуючись синонімами, треба зважати на відтінки в їхніх значеннях. Так, в одному синонімічному ряду зі словами військо, дружина стоять ще армія, рать, полчище. Але чи доречно було б у наведеному вище реченні, замість слова дружини, вжити не військо, а будь-який із цих синонімів? Ні, бо дружина — це княже військо, військовий загін часів Київської Русі, а армія — сучасне поняття, що означає сукупність усіх збройних сил держави; рать — хоч і давнє слово, проте означає не просто загін, а велике з’єднання озброєних людей і ще вживається в значенні «війна»; полчище — має негативне, презирливе забарвлення.

Якщо в одному реченні вживають кілька синонімів підряд, то їх розташовують у порядку наростання, посилення певних якостей: Яку дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський). Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич).

У цих реченнях ніяк не можна поміняти місцями слова теплих і сердечних, глибоке і бездонне, бо останні слова називають вищу міру якості, ніж попередні.

48. Прочитайте текст і зробіть висновок, як треба ставитися до вживання синонімів.

Наші надто ретельні законодавці мови, наші літредактори, які мають спеціальні списки «заборонених» слів (не думайте, що йдеться про якісь непристойні слова) і бояться, як чорт ладану, синоніміки (кожній речі, кожному явищу, на їх думку, може відповідати тільки одно слово), бояться відтінків, шукань і дерзань, сміливого розсування мовних меж, — недобру роблять справу! Письменники, спасибі їм, не завжди слухаються цих почтивих, але недалекоглядних людей …

Мова повинна бути сучасною, так. Але це ніяк не значить, що вона повинна втратити свій національний колорит! (М. Рильський).

49. Прочитайте прислів’я. Знайдіть у них лексичні й контекстуальні синоніми й визначте, з якою метою їх ужито.

1. І знати не знаю, і відати не відаю. 2. Що вам говорити, коли й нічого балакати. 3. Переливає з пустого в порожнє. 4. Як скаже, то ні пришити, ні прилатати. 5. Не спіши язиком — квапся ділом. 6. Як гукають, так і відгукуються, як зовуть, так і одзиваються. 7. Чи києм, чи палицею. 8. Все один чорт — чи собака, чи хорт. 9. Чорт біса витягне з ліса. 10. Допоміг йому — з калюжі в болото. 11. Глузд за розум завернув. 12. Хотів минути пень, а наїхав на колоду. 13. Виміняв шило на швайку. 14. Дорікав горщик чавунцеві, що чорний, аж гульк — і сам у сажі.

50. Зіставте той самий уривок зі «Слова о полку Ігоревім» у різних переспівах. Зверніть увагу на те, як по-різному можна висловити ту саму думку. Випишіть синоніми й синонімічні вислови, які використали перекладачі для передачі тих самих понять.

1. Тут пир докончали хоробрі русичі: сватів попоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось (Дослівний переклад Л. Махновця). 2. Допирували хоробрі русичі той пир, сватів упоїли, а самі простяглася за землю Руськую. Хилилась і слалась, плачучи, трава; високі гнулись дерева… Додолу гнулися, журились! (Т. Шевченко). 3. Не стало чим хоробрим русинам той бенкет кінчати, приходилось, сватів напоївши, за Руську землю головами накладати! Ой від того великого жалю в’яли трави у чистому полю, хилилося з туги високеє дерево додолу (Панас Мирний). 4. Тут Русь учту закінчила: всіх сватів перепоїла, — і лягла в лиху годину тут за Руськую країну. А від жалю полягає долом тирса степовая, і дерева хилять віти, жалем-тугою побиті (М. Чернявський). 5. Закінчили своє погуляння русичі, сватів своїх добре напоїли, самі полягли за землю Руську. Никне трава жалощами, древо з туги к землі клониться (М. Рильський).

51. Доберіть з довідки синоніми до поданих слів і запишіть їх у тому самому порядку.

Заплава, статки, бенкет, наклад, криця, крутіж, полеміка, порох, традиція, Кясир, пляма, кип’яток, плетиво.

Довідка: вир, звичай, майно, мереживо, оболонь, окріп, пилюка, полон, сталь, суперечка, тираж, учта, цятка.

З других букв виписаних слів прочитаєте слова, пропущені у вислові Франсуа Моріака: «Кохати — значить … не бачать інші».

52. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова: вони або повторюються, або однозвучні. Щоб уникнути цього, замініть деякі з них синонімами. Перевірте, чи не виникли при цьому нові немилозвучні повтори, чи правильно висловлено думку.

Сходить сонце. На міський вал виходить жінка, одягнена в білий одяг. Це Ярославна — дружина князя Ігоря. Вона пильно вдивляється в далечінь, чи на пильній дорозі не з’явиться її дорогий ладо зі своєю дружиною. Але порожньо на дорозі, не повертається князь Ігор з походу.

«Слово о полку Ігоревім». Худ. В. Лопата, 1986 р.

53. Переконайтеся в багатстві нашої мови. Перепишіть текст, послідовно замінюючи виділене слово його синонімами, поданими в довідці. Який текст краще звучить?

На море та землю спустився тихий вечір. Засвітилися вікна в будинках приморського міста. На маленькому острівку засвітився маяк. У небі засвітилися зорі, а між ними засвітилися червоні й зелені вогники літака. На всіх кораблях у порту засвітилося електричне світло.

Довідка: заблимав, заіскрилися, замиготіли, спалахнуло.

54. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися ґречному козакові з добрими людьми. 2. Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (3 тв. О. Ільченка). 3. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорив те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький). 4. Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах). 5. Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги (М. Томчаній).