Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 9-10. ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ, СИНОНІМІЯ Й АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

Жінка спілкується по телефону, а поруч — її маленький син.

— Олюню, та я на проведенні конференцій уже собаку з’їла!

— Мамо, а хіба люди їдять собак?

— Ні, дорогенький! «З’їсти собаку» означає багато знати й уміти.

— Так, може, і мені собаку з’їсти, щоб багато знати?

А. Чому син неправильно зрозумів маму?

Б. Наведіть приклади фразеологізмів зі словом собака.

Фразеологізм, або фразеологічний зворот (грецьк. phrasis — вислів, зворот і logos — поняття, учення) — стійка сполука слів, яка за значенням дорівнює одному слову: роз­бити глек — посваритися, на краю світу — далеко.

За злитістю компонентів фразеологізми поділяють на чотири основні групи.

Фразеологізми є експресивним засобом мови, ними можна влучно й дотепно вислови­ти думку, дати оцінку.

Як і слова, фразеологізми можуть вступати в синонімічні (бити байдики — і за холодну воду не братися) й антонімічні зв’язки (під носом — куди Макар телят не ганяв). Крім того, вони можуть мати кілька значень, тобто бути багатозначними, наприклад:

роззявити рота —

1) говорити, казати що-небудь: Рота як слід він не вспіе роззявити — зараз готове все (П. Грабовський);

2) уважно слухати: У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жод­ного слова (Я. Качура);

3) бути дуже враженим чимось: Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (В. Кучер);

4) бути неуважним: Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Г. Тютюнник);

5) посягати на що-небудь: На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський).

Фразеологізми мають різне стилістичне забарвлення, вони бувають розмовними, про­сторічними, фольклорними, книжними й нейтральними.

2. Доведіть належність кожного фразеологізму до своєї групи.

Фразеологічні зрощення: збити з пантелику, ускочити в халепу, притча во язицех.

Фразеологічні єдності', пальцем не поворухнути, ложка дьогтю в бочці меду, гнути спину.

Фразеологічні сполучення: брати участь, порушити питання, здобути перемогу.

Фразеологічні вирази: «Борітеся — поборете!», коней на переправі не міняють, воду реше­том не носять.

3. Проілюструйте значення фразеологізмів зі словом каша.

Дати березової каші, плюнути в кашу, заварити кашу, каші не звариш, мало каші з’їв, не дати наплювати собі в кашу, скуштувати каші, скуштувати гарбузової каші.

Довідка: скривдити когось, не домовишся, побити кого-небудь, дістати відмову при сватанні, зазнати бага­то горя, недосвідчений, затіяти щось дуже складне, від­стояти себе.

4. Прочитайте уривок з повісті та виконайте завдання.

На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я відчайдух і весь удався в нього, а мати сказала, що — в оглашенного. Після цього ми з дідом перезирнулися, усміхнулися, мати посварилася на мене бровами й кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятися, і набратися розуму, якого все чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, а й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось утулявся аж у п’яти й на в’язах стирчала макітра… (М. Стельмах).

А. Знайдіть і випишіть фразеологізми.

Б. Розкрийте значення кожного з них.

5. Виконайте тестові завдання.

1. Фразеологізмом є сполука слів

А перша книжка

Б перша скрипка

В перша любов

Г перша атака

2. Книжним є фразеологізм

А посіяти іскру

Б без задніх ніг

В і конем не об’їдеш

Г у кишені бряжчить

3. Просторічним є фразеологізм

А ускочити вище халяв

Б кров з молоком

В заткнути пельку

Г водити за ніс

4. Установіть відповідність.

5. Установіть відповідність.

6. Установіть відповідність.

6. Прочитайте тексти й виконайте завдання.

А хура й досі там, а віз і нині там

Журналісти часто послуговуються висловом з байки І. Крилова а віз і нині там (коли хочуть емоційно висловитися про те, що якесь діло не йде). Нічого поганого в тому, звичай­но, немає, треба збагачувати палітру виразових засобів. Прикро лише те, що майже ніхто не згадує українського вислову з байки Л. Глібова а хура й досі там. Можливо, бояться рідко­вживаного тепер слова хура (великий віз або сани для перевезення вантажів і людей). Але ж незнання якогось слова не є підставою для ігнорування цілого фразеологізму.

Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)

«Перше, що кинулось у вічі, коли ми зайшли до музею, була цілковита занедбаність його приміщень», — читаємо в одній із газет. Кидатись у вічі в українській мові (на відміну від рос. бросаться в глаза) не є фразеологічним зворотом, тобто не має цілісного значення, а сприйма­ється буквально: хтось кинувся комусь у вічі й, можливо, видряпав їх. Поняття «привертати увагу» відтворюється фразеологізмом впадати в око (в очі, вічі): «Вутанька Гусли ста з пер­шого дня впала юнакові в око» (О. Гончар). Тож у наведеному уривку тексту потрібно було написати: «Перше, що впало в око, коли ми зайшли до музею…»

Грати роль і відігравати роль

Вислів грати роль доречний у застосуванні до акторів або до людей, які видають себе за когось. У переносному значенні використовуємо словосполучення відігравати роль. Синтак­сично незграбне речення з газетного тексту «Сам собою цей факт зіграє немаловажну (каль­ка російського слова!) роль для припинення міжрелігійних конфліктів» треба відредагувати так: «Цей факт відіграє неабияку роль у припиненні міжконфесійних конфліктів». Пор.: «Того вечора я грала зовсім іншу роль» (Леся Українка); «Педагогічна діяльність Софії Русової віді­грала велику роль у розвитку українського шкільництва» (газ.) (За О. Пономаревим).

А. Перекажіть прочитаний матеріал.

Б. Складіть текст рекомендаційного характеру на тему «Як уникати конфліктів з друзями», використавши фразеологізми, про які ви дізналися з досліджень О. Пономарева.

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Завезти́, завчасу́, за́мазка, залиши́ти, за́крутка.

Б. Перегляньте експрес-урок «Що означає на руку ковінька?» і перекажіть його.

7. Прочитайте уривок із твору й виконайте завдання¹.

— І хто нараяв нам брати невістку з тих багатирів? — крикнула Кайдашиха. — Лучче було взяти циганку, ніж багачку з порожньою скринею.

— Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом із сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала. Ви самі до мене прийшли, — сказала Мотря трохи тихішим голосом, осте­рігаючись свекра.

Старий Кайдаш розсердився на невістку й почав на неї гримати.

— Мотре! Коли ти наша, то слухай матері та роби діло. Не сьогодні ж до нас привезена. Наш хліб їси, нам і роби, а як ні, то ми тебе й попросимо слухати.

— Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю…

— А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Тая тобі не подивлюся в зуби! — крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.

— Тату, у Мотрі є чоловік, — сказав понуро Карпо. — Ви не дуже на неї махайте кулаками.

Кайдаш спахнув полум’ям.

— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я тобі носа втру.

— Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо.

Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск (І. Нечуй-Левицький).

А. Базилевич. Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

А. Знайдіть фразеологізми й випишіть їх у зошит.

Б. Яку роль виконують фразеологізми в цьому тексті? (Усно).

2. Випишіть у першу колонку фразеологічні синоніми, а в другу — фразеологічні антоні­ми. Складіть невеликий текст про шкільне життя (п’ять-сім речень), увівши в нього по два-три фразеологізми з кожної колонки.

Продавати зуби, бистрий на розум, смішки справляти, пройти крізь сито й решето, туман вісімнадцятий, заводити хихоньки та хахоньки, попасти в павутину, скалити зуби, вискочити на сухе, вибілювати зуби, мало ще пасок з’їсти.

¹ Тут і далі в спарених параграфах передбачено дві домашні вправи (по одній для кожного уроку).