Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ. СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ТЕМА 10. ОСНОВНІ ЖАНРИ НАУКОВОГО СТИЛЮ. БЕСІДИ, ДИСКУСІЇ, ПОВІДОМЛЕННЯ НА НАУКОВУ ТЕМУ. СТРУКТУРА ТЕКСТІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ

Усяка правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність яких уже доведено.

Г. Лейбніц

Буду я навчатись мови золотої

Мовленнєвий жанр — визначений мовленнєвою ситуацією різновид текстів, що існує в межах того чи іншого стилю мовлення й має відносно стійку спільність змістово-композиційних і лінгвостилістичних особливостей.

В інтелектуальному житті фахівця і, безумовно, того, хто здобуває гуманітарну освіту, чільне місце посідає самостійна робота з науковими джерелами, представленими різними і формами (письмовою й усною), і жанрами (наукова доповідь, повідомлення, стаття, фахова інструкція, науковий огляд, проспект наукової роботи, план, анотація, рецензія, відгук, реферат, автореферат, дисертація, монографія, підручник, посібник, науковий коментар тощо). Кожен із наукових жанрів, поряд зі спільними (загальними) стильовими рисами, виявляє й індивідуальні. Так, зокрема, у рефераті спосіб викладу матеріалу, як і в іншому жанрі наукової літератури, є формально-логічним, але, на відміну від, скажімо, жанру статті, у ньому немає тієї наукової ґрунтовності викладу, що є обов'язковою ознакою наукової статті.

Специфіка наукової мови зумовлена відмінністю науки від мистецтва, що виявляється навіть «не в змісті, а виключно у способі обробляти цей зміст…»: і вчений, і поет «переконують, тільки один — логічними доводами, інший — образами» (За Г. Онуфрієнко).

677. Пригадайте з уроків української літератури визначення поняття «жанр». Зіставте його з визначенням мовленнєвого жанру. З'ясуйте відмінність і подібність.

Опонент — особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації й т. ін.

678. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Складіть план тексту.

Переконувати легше у сприятливій атмосфері. Таку атмосферу створює ввічливе, пошанне звертання до опонента*, привітний вираз обличчя. Сприятливу атмосферу може створити й початок виступу. Його завдання — прихильно налаштувати слухачів, викликати їх доброзичливість і увагу.

Досить вагомими доказами вважаються статистичні дані. Вони викликають довіру. Однак цифрами не слід захоплюватися. Багато цифр ускладнює сприйняття змісту виступу. Не менш переконливими доказами є приклади з життя. Щоб переконати аудиторію, доцільно покликатися на думки й судження авторитетних осіб, наводити цитати з творів видатних політичних, державних, суспільних діячів, учених і письменників. Однак слід розмежовувати факт і думки. Факти існують самі по собі, незалежно від того, як ми їх оцінюємо, використовуємо у своїх цілях. Думки можуть бути упередженими, необ’єктивними, помилковими.

Закінчується виступ формулюванням свого твердження. Гарним висновком переконливого виступу є яскравий приклад чи цитата, які підтверджують основну думку виступу й здатні викликати в слухачів сильні почуття (За Н. Голуб).

• У чому полягає мистецтво дискусії?

• Чим виступ під час дискусії відрізняється від підготовленого виступу перед аудиторією?

У спілкуванні нерідко виникають ситуації, коли під час обговорення якої-небудь проблеми доводиться відстоювати свою думку, тобто сперечатися. Найбільш благородний вид суперечки — той, що ведеться заради з'ясування зіставлення різних точок зору, заради пошуку істини. Таку суперечку називають дискусією (За Н. Голуб).

Буду я навчатись мови золотої

Мета наукової дискусії — з'ясувати й зіставити різні погляди, шукати та досягати певного ступеня згоди між учасниками або спільного рішення стосовно тези дискусії.

Предмет обговорення: суперечливі питання з різних, зокрема наукових, тем.

У дискусії кожен учасник по черзі застосовує під час наведення тверджень засоби переконання, які доступні іншій стороні і які вона визнає.

679. Прочитайте текст. Визначте його стиль. Доберіть заголовок.

Унікальною вважається дискусія знаменитих фізиків Бора й Ейнштейна. Вона тривала протягом кількох десятиліть, набуваючи то драматичного, то гумористичного характеру. Приводом для полеміки стало створення квантової механіки і пов’язаний із цим революційний переворот у поглядах на довкілля. Ця дискусія викликала неабиякий інтерес серед науковців. У ній був навіть свій секундант — видатний голландський фізик Пауль Еренфест, який допомагав організувати зустрічі між обома вченими, листувався з ними.

У цій дискусії не було переможців. Ніхто нікого не переконав. Кожний залишився на своїй позиції. Однак ця дискусія була надзвичайно результативною. Вона не зводилась до фіксування різних точок зору. Учені взаємно збагачували один одного. Розбіжності спонукали їх до уточнення своїх позицій, іноді до виправлення різних формулювань. Ця дискусія зумовила розвиток фізики на багато десятиліть. Запорукою плідності дискусії, її величезного впливу на процеси наукових досліджень була глибока взаємна повага вчених. Вони захоплювалися один одним. В одному з листів Ейнштейн так і пише: «Дорогий, якщо не сказати любий Боре!» У приватній розмові Бор говорив: «Ейнштейн — не тільки геній, він ще й прекрасна, дуже добра людина. Його посмішка і зараз стоїть переді мною» (За М. Микитюк).

• У чому полягає мистецтво дискусії?

• Що забезпечило успіх дискусії науковців?

• Сформулюйте етичні правила опонентів.

• Прокоментуйте слова відомого французького філософа М. Монтеня: «Вплив такого порадника, як роздратування, згубний не тільки для розуму, а й для совісті».

680. Уявіть, що ви берете участь у науковій дискусії з теми «Спрямованість у майбутнє — це сенс існування мови» (б. Іванишин, Я. Радевич-Винницький). Запишіть тезу й аргументи для її доведення.

Повага опонентів один до одного, намагання зрозуміти погляди й переконання противника, вникнути в суть його позиції — необхідні умови публічного спору, плідного обговорення проблем.

Буду я навчатись мови золотої

У науковому повідомленні порушують актуальні проблеми,

що потребують вирішення, максимально вичерпно репрезентують

результати наукового дослідження.

Готуючи повідомлення, необхідно пам'ятати:

1) структура повинна бути трикомпонентною: вступ, основна частина й висновок;

2) у вступі формулюють наукову проблему, яку досліджують або досліджували; в основній частині стисло й вичерпно представляють зміст проведеного дослідження або узагальнюють наукові погляди з цієї проблеми, розкривають певні закономірності або підтверджують чи спростовують наукові факти; у висновках коротко підсумовують сказане;

3) матеріали повідомлення перевіряють на відповідність основним вимогам: логіці викладу, точності інформації, чинним мовним нормам;

4) повідомлення виголошуватиметься, тому доцільно брати до уваги використання темпу мовлення, інтонації, логічних наголосів і пауз, різних способів активізації уваги слухачів;

5) завчасно спрогнозовані запитання слухачів допоможуть підготуватися до відповіді на них під час обговорення.

681. Чи відрізняються підготовлений (написаний) текст повідомлення та його усний (виголошений) варіант, і, якщо так, поясніть, у чому і як саме виявляється відмінність.

682. Працюймо групами. Підготуйте повідомлення в науковому стилі на одну з тем.

1. «Терміни в художніх текстах».

2. «Походження назв українських страв».

3. «Використання етикетних одиниць у фольклорних творах».

Домашнє завдання

683. Складіть етичний кодекс дискутанта.