Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018
УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ
§63. ТВОРЕННЯ ВІДНОСНИХ І ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим у неї.
О. Гончар
Українська морфологія
Буду я навчатись мови золотої
Відносні прикметники утворюються переважно від іменникових основ, рідше — від дієслівних і прислівникових:
основа іменника + -н-, -ан-(-ян-), -ов-, -ев-(-єв-) |
ознака предмета за матеріалом, з якого його зроблено |
мідний, гречаний, пшоняний, березовий, смушевий, баєвий |
основа іменника +-н- |
ознака предмета за просторовими відношеннями; за призначенням; за часом |
стінний годинник, районний відділ; віконна рама, машинний завод; столітній, денний, осінній |
основа іменника + |
значення належності до уста- |
сільський, паризький, ткацький, |
-ськ-(-зьк-, -цьк-) |
нови, країни, міста, особи |
бідняцький |
основа іменника іншомовного походження + -ичн(ий), -ічн(ий) [-їчн(ий)] |
різні ознаки |
історичний, класичний, ортопедичний; академічний, ідилічний, органічний |
основа дієслова + -льн-, -ч- |
різні ознаки |
навчальний, точильний, складальний, вірчий, споживчий |
основа прислівника + -шн-, -жн- |
різні ознаки |
завтрашній, справжній |
Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин:
основа іменника І відміни (назва людини) + -ин-, якщо основа закінчується на [j],— -ін- (на письмі їн-) |
Ольга — Ольжин, мачуха — мачушин; Софія — Софіїн, Марія — Маріїн, Ілля — Іллін |
основа іменника II відміни (назва людини) + -ів-(-їв-), який чергується з -ов-, -ев-(-єв-) |
Петро — Петрова — Петрів, батько — батькова — батьків; Юрій — Юріїв — Юрієвого, Сергій — Сергіїв — Сергієва |
основа іменника (назва тварини) + -ин-, -ін- (на письмі — -їн-), -ач-(-яч-) та ін. |
бджола — бджолиний, орел — орлиний, змій — зміїний, соловей — соловїний; собака — собачий, теля — телячий; вовк — вовчий, ведмідь — ведмежий |
Практикум
448. До поданих словосполучень доберіть синонімічні «прикметник + іменник». Виділіть суфікси й закінчення в прикметниках.
Книжка Ігоря, прізвище Галі, пісня синички, вуха зайця, казка дідуся, лапки качки, пір’я курки, слово батька, пісня матері, сміх дитини, коса дівчини, слід лисиці.
449. Утворіть прикметники із суфіксом: 1) -ськ-; 2) -ин-. Поясніть, які зміни приголосних основи відбулися й чому.
1. Волинь, Баку, Рівне, Прага, Запоріжжя, Прилуки, Збараж, товариш, Черкаси, Буг, Кременчук, Золотоноша, Овруч, узбек, чуваш, латиш, Рига, чех.
2. Мелашка, Одарка, Галя, Рая, Ольга, Ганна, Наталка, Тетяна, Наталя.
✵ Зі словами, утвореними від виділених, складіть речення.
450. Утворіть від основ іменників прикметники із суфіксами -н-, -єн-, -ан-(-ян)-, -ов-. Визначте розряд за значенням, групу.
Хвилина, стіна, глина, срібло, половина, ім’я, машина, камінь, олово, солома, дерево, мед, дух, віск, буква, баштан, орган, вина, зміна, осінь, полин, сон, день.
✵ Поясніть написання н і нн у суфіксах прикметників.
451. Запишіть прикметники в алфавітному порядку, поставивши замість крапок н або нн. Обґрунтуйте свій вибір. Поставте в словах наголос.
Невбалага..ий, бездога..ий, неподола..ий, невпізнаний, благословений, числе..ий, силе..ий, здорове..ий, отаке..ий, шале..ий, піща..ий, чаву..ий, букве..ий, широче..ий, звіри..ий, писемний, визначний, притама..ий, підйом..ий, стара..ий, свяще..ий, вогне..ий, солов’їний, неоціне..ий, непримире..ий.
452. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Знайдіть прикметники й визначте спосіб їх творення.
ПОЧНІТЬ З ПРОСТОГО — І ЗМІНЮЙТЕ СВІТ!
«Вам набридло робити щось руками — то можете придумати, як виконувати це автоматично»,— переконують винахідники на фестивалі Sikorsky Challenge 2017.
Роман Федевич зі Львова вирішив подбати про безпеку теплиць. Проект хлопця, який навчається у Львівському технологічному ліцеї, називається «Безпечна теплиця».
«У теплиці, що я розробляю, є датчик температури. Ви можете задати певну температуру в програмі, і теплиця автоматично відкриватиметься і закриватиметься залежно від цього показника»,— пояснює свою ідею Роман.
Ще одна біда — коли теплиця відкрита, у разі сильного вітру створюється протяг, від чого вікна або вона сама можуть зламатися. На даху моделі «Безпечної теплиці» стоїть датчик вітру. «Коли дме вітер, електродвигун генерує певну напругу і передає її на плату. Так отримуємо інформацію, що є вітер. Якщо вітер легенький, теплиця не закривається. Якщо сильніший — закривається»,— каже хлопець.
«Створювати щось нове — цікаво!» — переконаний Роман Федевич (М. Прокопенко, газета «День»).
Якщо прикметник виражає належність предмета не одній тварині, а позначає загальну родову віднесеність чи властивість тієї або тієї тварини, то він входить до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників: ведмежа голова, лисячий хвіст (присвійні); ведмежа шуба, лисяний комір (відносні); ведмежа послуга, лисячий погляд (якісні).

Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників. Коротку форму, крім кількох якісних, мають присвійні прикметники із суфіксами -ів-(-їв-), -ин-(-їн-).
Повні форми прикметників змінюються за родами, відмінками й числами.
ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
||||
|
Тверда група |
М'яка група |
Тверда група |
М'яка група |
|||
чоловічий і середній рід |
жіночий рід |
чоловічий і середній рід |
жіночий рід |
|||
Н. |
-ий, -е |
-а |
-ій, -є |
— |
-і |
-і |
Р. |
-ого |
-ої |
-ь, -ого |
-ь, -ої |
-их |
-іх |
Д. |
-ому (-ім) |
-ій |
-ь, -ому (-ім) |
-ій |
-им |
-ім |
Зн. |
Н. або Р. |
-у |
Н. або Р. |
-ю |
Н. або Р. |
Н. або Р. |
Ор. |
-им |
-ою |
-ім |
-ь, -ою |
-ими |
-іми |
М. |
(на) -ому, -ім |
(на) -ій |
(на) -ьому, -ім |
(на) -ій |
(на) -их |
(на) -іх |
В українській мові є група складних прикметників із другим компонентом -лиций: круглолиций, білолиций і под. Вони мають відмінкові закінчення твердої групи (називний, знахідний і орудний відмінки однини чоловічого і середнього роду та всі форми в множині) і м'якої групи в інших відмінках усіх трьох родів: білолиций — білолицього — білолицьому — білолицього — білолицим — (на) білолицьому {-ім); білолиці — білолицих.
Практикум
453. Провідміняйте прикметники разом з іменниками. Визначте тип відмінювання (за групою), схарактеризуйте особливості його.
Білолиций хлопець, довгошия жирафа, Сергіїв мопед, столітня війна, великий район, материна пісня.
454. Випишіть прикметники. Виконайте їх морфологічний розбір.
Глеястий берег переходив у зелений, засланий споришевими килимами, моріжок*. Тут, на спориші, і викачувалися купальники, гріючи ребра проти чарівного сонечка. Далі за моріжком стояла могутня стіна сторічних берестків.
Ніяке дерево не шумить так журливо, як старі берести. На вербах листя м’яке, ніжне, навіть лагідне. І шум вербовий ніжний і лагідний. Жерстяне дубове листя у вітровій викрешує іскри, в його шумі гнів, завзяття, наступальний порив. І дуби не шумлять — гудуть. А берести, старі меланхоліки, беруть серце в полон, сповнюють солодкими болями, заносять бозна-куди, аж плаче те серце — і не знати від чого: від туги, від щастя чи поривань (І. Семенченко).
Моріжок — густа молода трава.
СПІЛКУВАННЯ
455. Складіть діалог «На вулиці незнайомого міста». Використовуйте прикметники.
Домашнє завдання
456. Складіть невеликий твір (10-12 речень) з теми «Подорожуємо Україною», обравши один із цікавих вам куточків нашої країни. Уживайте в тексті відносні й присвійні прикметники в різних відмінкових формах. Позначте розряд прикметників, відмінок, рід і число.
Виконайте тестові завдання online
Перевірте себе
✵ Дайте відповіді на запитання.
— Як творяться присвійні прикметники?
— За допомогою яких суфіксів творяться відносні прикметники? Наведіть приклади.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.