Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. УКРАЇНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ

§3. КУЛЬТУРА УСНОГО І ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

Мовна індивідуальність виділяє людину як особистість, і чим яскравіша ця особистість, тим повніше вона відображає мовні якості суспільства.

О. Потебня

Стереотип — те, що часто повторюється, стало звичайним, загальноприйнятим і чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності.

15. Прочитайте тези з книги Василя Іванишина і Ярослава Радевича- Винницького «Мова і нація». Яке значення правильного, точного мовлення в житті людей? Як ви розумієте вислів «культура мовлення»?

Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту й високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання мовних стереотипів*: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому.

16. Пригадайте, що таке мова і мовлення. Чи може бути мова правильною чи неправильною, багатою чи одноманітною, логічною чи нелогічною, точною чи неточною? Чи стосуються ці характеристики мовлення?

Буду я навчатись мови золотої

Культура мовлення — це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Нормативність — це дотримання норм усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, тексту, стилістична відповідність.

Адекватність — це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість вислову для адресата. Добирати слова й будувати речення треба так, щоб найточніше передати зміст висловлення.

Логічність і послідовність — це обґрунтований виклад думок за законами логіки, у якому є внутрішня закономірність.

Доречність — це відповідність мовлення ситуації, урахування особливостей адресата мовлення та обставин спілкування.

Виразність — це виражальні засоби звукового й художнього мовлення: художні засоби, емоційно-оцінна лексика, логічний наголос, паузи, видозміни голосу, темп мовлення, емоційна тональність тощо.

Багатство — це лексичне багатство мови й різноманітні способи вираження однієї й тієї ж думки.

Естетичність мовлення — це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання оптимально дібраного темпу та звучності мовлення, уникнення нагромадження приголосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитат, тропів чи фігур.

Люд без мови — то глина безлика,

Без'язика отара овець.

(В. Забаштанський)

Практикум

Письмовий — 1. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл. 2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.

Писемний — 1. Те саме, що письмовий: писемні пам'ятки.

2. Властивий пам'яткам книжності; книжний (переважно про мову): писемний стиль.

17. Прочитайте. З'ясуйте, чим відрізняються усне і писемне мовлення. Продовжте перелік ознак усного й писемного мовлення.

Усне мовлення сприймається слухом; інтонаційно оформлене, емоційне й експресивне, можливе використання невербальних засобів спілкування…

Писемне мовлення сприймається зором, графічно оформлене, інтонаційні особливості мовлення передано розділовими знаками…

• Поміркуйте, яке словосполучення слід уживати: писемне мовлення чи письмове мовлення.

18. Прочитайте. Які чинники впливають на формування культури мовлення особистості?

Культура мовлення є свідченням особистісного рівня кожної особистості, того, яку вона створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.

На формування культури мовлення впливають:

— система норм літературної мови (мовний компонент культури мовлення);

— сукупність етичних правил свого народу (етичний компонент культури мовлення);

— мета й обставини спілкування (комунікативний компонент культури мовлення);

— національні уявлення про красу мовлення (естетичний компонент культури мовлення);

— мовна освіта і загальна освіченість мовців (За Л. Мацько).

19. Опрацюйте таблицю. Доберіть приклади, що ілюструють норми літературної мови.

НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Назви норм

Що регулюють норми

1. Орфоепічні

Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголосу в словах

2. Лексичні

Уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за значенням у словосполученні й реченні

3. Орфографічні

Правильне написання слів

4. Граматичні

Правильне вживання слів та їх форм і поєднання їх у словосполучення та речення

5. Пунктуаційні

Розстановку розділових знаків у реченнях

6. Стилістичні

Уживання слів відповідно до змісту, емоційного забарвлення й експресивності та стилю мовлення

20. Прочитайте. З'ясуйте, які норми літературної мови порушено.

— Дядьку, а ви мені, натурально, не можете дати «Пригоди Тома Сойєра»? Возможна чи невозможна така возможність?

Але цим старанням я тільки пошкодив собі: Юхрим одразу набурмилився, а голос його заскрипів, мов хвіртка:

— Насмішечки, заводіяко, починаєш сооружати над старшими? Де ти взявся такий дзиґльований? Гляди, щоб зараз мулько не стало тобі!

— Які насмішечки? Що ви, дядьку! Хіба можна насміхатися над старшими, та ще у великодні свята?

Мова моя була, напевне, такою щиросердою, що Юхрим трохи заспокоївся.

— Є ж такі недоколихані, що не мають ані поняття, ані елеганції, а тільки й соображають насмішечки собі,— на когось гніваються очі й уста, окантовані грубими пружками.

— Еге ж,— погоджуюсь я.— То дасте мені книжку?

— А нащо вони тобі?

— Читати (М. Стельмах).

Чого тільки не осягнуто людиною, чого тільки не вивершено людством, а мова — чи ж не найвизначніше, що створив кожен народ! Вона воістину — всеісторія. Найправдивіший літопис за всі часи буття народного.

(В. Пепа)

Слово — проводир народу… Допоки в народу залишається його мова — його серце, «воно знову оживає і сміється знову»: народ внутрішньо не підкорений, вільний і здатний на боротьбу.

(Б. Хорчук)

21. Поясніть значення слів. Складіть словосполучення, обираючи в дужках правильний варіант. Про дотримання яких норм мовлення йдеться?

Фарби — барви (водяний, природний), виключний — винятковий (право, мужність), область — ділянка — галузь (Київський, серце, мовознавство), масло — олія (вершковий, кукурудзяний), розв’язати — вирішити (завдання, проблема), свійський — домашній (тварини, ласощі), вид — краєвид (рослина, Карпати).

22. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку.

Що ж робити з тими, хто лихословить? Впливати на них необхідно власним прикладом високої мовленнєвої культури. Наведемо для прикладу притчу: «Жила одна людина. У дитинстві вона хотіла переробити світ, у юності — країну, у зрілості — сім’ю, у старості — себе. На її смертному одрі рідні почули дивне зізнання: «Якби я в дитинстві почав із себе, то зараз переробив би світ»». Ознакою сформованої особистості є вміння керувати собою, натомість незріла особистість намагається керувати іншими (За Л. Широкорадюк).

• Проведіть дослідження: підрахуйте, яку частку від вашого словникового запасу становлять вульгаризми та жаргонні слова. З якою метою

ви їх використовуєте? Спробуйте тиждень їх не вживати. Чи змінилося ставлення до вас інших?

23. Перевірте правильність наголошення слівза орфоепічним або орфографічним словником. Які норми літературного мовлення порушено?

Беремо, бовтати, везти, верба, нести, випадок, гостей, граблі, дошка, дочка, дрова, ідемо, косий, кроїти, легкий, ненавидіти, новий, ознака, олень, отаман, Покрова, приятель, ринковий, середина, тонкий, часу, шляху.

24. Ознайомтеся зі шляхами підвищення особистої культури мовлення, сформульованими В. Іванишиним і Я. Радевичем-Винницьким. Доповніть їх власними порадами.

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні. Для початку слід:

— виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;

— не говорити квапливо — без пауз, «ковтаючи» слова;

— частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо;

— вивчати мовлення майстрів слова;

— читати вголос (особливо прозові тексти) із дотриманням усіх аспектів нормативності;

— заучувати напам’ять художні твори;

— оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема мовлення ділового;

— привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо;

— виробити звичку читання з «олівцем у руках» — жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас.

Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову.

СПІЛКУВАННЯ

25. Складіть коротке висловлення на одну з поданих тем. Дотримуйтеся правил культури мовлення.

1. «Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!» (Кузьма Скрябін)

2. «Світ не цікавить, що ти думаєш про себе. Проте світ сподівається, що ти досягнеш чогось перш, ніж відчуєш, що ти великий» (Білл Гейтс).

Домашнє завдання

26. Знайдіть помилки в побудові словосполучень. Які норми літературної мови порушено?

Віддавати перевагу, ні під яким виглядом, опинитися в такому матеріальному положенні, нанести шкоду, розробити міроприємства, заключити договір, на Крайньому Півночі, тяжка біль, з-за якоїсь там премії, дуже жовтуватий, зовсім німий, трохи білюсінький, надзвичайно злющий, забагато лагідний, сильно строкатий, дуже близенько, синювата жовтизна.

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— Сформулюйте визначення поняття «культура мовлення».

— Що регулюють норми української літературної мови?

— Яких правил культури мовлення необхідно дотримуватися?

— Які чинники впливають на формування культури мовлення особистості?





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.