Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

§37. ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ СЛОВА. ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ. ЛІНГВОКУЛЬТУРЕМИ. ЕТНОГРАФІЗМИ. ТОПОНІМІКА Й ОНОМАСТИКА У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ

Немає магії сильнішої, ніж магія слів.

А. Франс

Буду я навчатись мови золотої

Основу всіх стилів складає міжстильова (або нейтральна) лексика, вона зрозуміла для кожного.

Стилі української мови мають своєрідні лексичні ознаки, засоби, зорієнтовані на функціонування тільки в певному стилі. Це стилістично забарвлена лексика усного мовлення, писемного мовлення, офіційно-ділового стилю, публіцистичного та наукового.

Окрему групу становить емоційна лексика — слова з позитивним чи негативним забарвленням (білявенький, дубище, хлопчисько). Емоційні слова у художньому стилі виступають епітетами, порівняннями, образними висловами. До емоційних можна віднести і просторічні слова (бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися).

Практикум

267. Розподіліть слова на групи: 1) загальновживані; 2) професійні; 3) діалектні.

Мешкати, збільшувати, ґазда, морва*, плай, земля, хлібина, тайстра, вулиця, файний, космос, ватра, штрек, шурф, лазер, зустріч, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, кабиця, місяць, квартет, соліст, лібрето, сестра, брат, вар’ят, машина, лікар, операція, перцепція, драма, епос, нічний, щодня, весело, ракета, сарака, ґаздиня, операційна, реанімація, антрацит, на-гора, кубрик, фрахт, яхта, освіта, наука, ампер, пштинькати*.

• З'ясуйте за словниками значення виділених слів, усно складіть з ними речення.

268. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Схарактеризуйте лінгвокультуреми тексту як засоби відображення культури українців.

Староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без писанки, Святої трійці — без клечання. Ми відзначаємо свято Купала, закликаємо щастя на майбутній рік на Введення, кличемо долю на Катерини, ворожимо на Андрія.

Це наша культура, наша найстарша традиція. Кутя — символ урожаю, а писанка — символ народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів.

Про все це співається в колядках, що були відомі в Україні далеко ще до початку християнських часів. Це виявляється й у звичаєвих обрядах, наприклад: дванадцять полін, дванадцять святвечірніх страв, дідух* на покуті*, сіно на столі, закликання на вечерю мороза, вовка, чорної бурі та злих вітрів.

(За О. Воропаєм)

• Поясніть правопис розділових знаків у виділених реченнях.

• Перекажіть текст усно, доповнюючи його розповіддю про роль родинних обрядів у нашому житті. Не забувайте використовувати різні види складних речень.

269. Визначте походження топонімів. Що означає їхня друга частина? Свої висновки перевірте за етимологічним словником.

Бориспіль, Високопілля, Мелітополь, Добропілля, Тернопіль, Нікополь, Маріуполь, Сімферополь, Ямпіль, Трипілля.

Морва — (діал.) шовковиця.

Пштинькати — (діал.) докучати.

Етнографізми — слова на позначення традиційних форм побуту, звичаїв, обрядів і т. ін.

Лінгвокультуреми — слова, що несуть культурологічну інформацію, культурні цінності у формах національної культури і національної мови.

Дідух — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть на Святвечір, символ урожаю, добробуту, оберіг роду.

Покуть — куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави; найсвятіше і найпочесніше місце у хаті.

Ономастика — розділ мовознавства, що вивчає історію виникнення й розвитку власних імен у мові. Включає антропоніміку, топоніміку, астроніміку.

Топонім (від грец. topos — місце і onyma — назва) — географічна назва.

Консеквенція — висновок, наслідок, результат.

СПІЛКУВАННЯ

270. Прочитайте. Визначте головну думку тексту.

Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції*. Ми повинні — всі без виїмка — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомитися з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знання твердо, до тої міри, щоб ми боліли кожним її частковим, локальним болем і радувалися кожним хоч і як дрібним та частковим її успіхом, а головно, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частиною його (І. Франко).

• Як ви розумієте вислів Ми мусимо навчитися чути себе українцями!

Домашнє завдання

271. Виконайте одне із завдань.

А Поясніть символіку українських слів рушник, вітер, блискавка, верба, явір, соняшник, барвінок. Свої міркування доповніть уривками з фольклорних і художніх творів.

Б Складіть словник топонімів місцевості, де ви живете. Яка їх етимологія.

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— За якою ознакою здійснено поділ лексики на загальновживану й обмеженого вжитку?

— Що вивчає ономастика?

— Як лінгвісти пояснюють зміст поняття « лінгвокультуреми » ?