Підручник Геометрія 9 клас - Г П. Бевз - Освіта 2017 рік
Розділ 3 Розв'язування трикутників
Головне в розділі 3
Якщо a, b, c — сторони трикутника, а
,
,
— протилежні їм кути трикутника, то завжди a2 = b2+ c2- 2bc cos а — теорема косинусів,
=
=
— теорема синусів.
Кожен з трьох останніх дробів дорівнює 2R, де R — радіус кола, описаного навколо даного трикутника:
=
=
= 2R.

Сума квадратів діагоналей паралелограма дорівнює сумі квадратів його сторін.
Розв’язати трикутник — це означає знайти невідомі його сторони і кути за кількома відомими його сторонами і кутами.

Радіуси кіл, вписаного (r) у трикутник АВС і описаного (R) навколо нього:
![]()
або
![]()
Площу трикутника можна визначати за такими формулами:
![]()
![]()
— формула Герона.
![]()

Площу рівностороннього трикутника зі стороною а визначають за формулою:
![]()

Медіана трикутника розбиває його на два рівновеликі трикутники.

Площа паралелограма: S = ab sin у, де a, b — його сторони, а у — кут між ними.
Площа опуклого чотирикутника: S =
d1d2 sin а, де d1і d2— діагоналі чотирикутника, а
— кут між ними.


Нічого не зроблено, якщо щось залишилося недоробленим.
Математики стоять на плечах один одного

КАРЛ ФРІДРІХ ҐАУСС (1777-1855) Видатний німецький математик, астроном, фізик і геодезист.
• Один із найвеличніших і найвпливовіших математиків усіх часів. Його називають Королем математики.
• Характерними рисами досліджень Гауса є надзвичайна їх різнобічність і органічний зв’язок між теоретичною і прикладною математикою.
• На його честь Міжнародним математичним союзом і Німецьким математичним товариством засновано премію «Приз Ґаусса» за видатні досягнення в галузі прикладної математики.

Правильний зірчастий 17-кутник
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.