Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - О. С. Істер - Генеза 2018 рік
РОЗДІЛ 3 ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ
У ЦЬОМУ РОЗДІЛІ МИ…
• пригадаємо відомості з геометрії про синус, косинус і тангенс кута трикутника;
• дізнаємося про радіанну міру кута; тригонометричні функції кутів та числових аргументів; основні співвідношення між тригонометричними функціями;
• навчимося переходити від радіанної міри кута до градусної і навпаки; перетворювати тригонометричні вирази та обчислювати їх значення; будувати графіки тригонометричних функцій.
§ 17 СИНУС, КОСИНУС, ТАНГЕНС І КОТАНГЕНС КУТА
З курсу геометрії ви вже знаєте, що таке синус, косинус і тангенс кута а, де 0° ≤ а ≤ 180°. У цьому параграфі ознайомимося з поняттями синуса, косинуса і тангенса довільного кута, а також з поняттям котангенса кута.
1. Кути довільної величини
Розглянемо коло радіуса R із центром у початку координат (мал. 17.1). Позначимо на додатній півосі абсцис точку А, яка належить колу. Радіус ОА будемо називати початковим радіусом.
Повернемо радіус ОА навколо точки О на 50° проти руху годинникової стрілки, отримаємо радіус ОB. Кут АОВ, який при цьому утворився, називають кутом повороту. У нашому випадку кут повороту дорівнює 50°. Повернемо тепер початковий радіус ОА на кут 50° у напрямку руху годинникової стрілки, отримаємо радіус ОС. У цьому випадку кут повороту дорівнює -50°. На малюнку 17.1 стрілками вказано кути повороту 50° і -50° та напрям повороту. Узагалі,при повороті початкового радіуса проти руху годинникової стрілки кут повороту вважають додатним, а за рухом годинникової стрілки — від’ємним (мал. 17.1).

Мал. 17.1
Кут повороту може бути будь-яким числом. На малюнку 17.2 маємо кути повороту 120° і -170°.

Мал. 17.2

Мал. 17.3

Мал. 17.4
Покажемо кут повороту 225°. Оскільки 225° = 180° + 45°, повернемо початковий радіус ОА в додатному напрямі на 180°, а потім у тому ж напрямі ще на 45° (мал. 17.3). Якщо початковий радіус виконає повний оберт проти руху годинникової стрілки, то отримаємо кут повороту 360° (мал. 17.4). Початковий радіус можна повернути і більш ніж на повний оберт, наприклад на малюнку 17.5 маємо кут повороту 440°.
Якщо початковий радіус повернути за рухом годинникової стрілки на 330°, тобто у від’ємному напрямі, отримаємо кут повороту -330° (мал. 17.6).

Мал. 17.5

Мал. 17.6

Мал. 17.7
Нехай при повороті на 40° початковий радіус ОА перейшов у радіус ОВ (мал. 17.7). Якщо після цього радіус ОВ повернути на кут 360° або -360°, то знову отримаємо радіус ОВ. Із цього можна дійти висновку, що радіус ОА переходить у радіус ОВ як при повороті на кут 40° + 360° = 400°, так і при повороті на кут 40° - 360° = -320°, та й узагалі при повороті на кут 40° + 360°k, де k - будь-яке ціле число, тобто k ∈ Z.
Очевидно, що й будь-який кут а можна подати у вигляді а = а0 + 360°k, де 0 ≤ а0< 360°, k ∈ Z. Наприклад, 1100° = 20° + 360° ∙ 3, а - 640° = 80° + 360° ∙ (-2).
Приклад 1. Серед кутів повороту 460°, -270°, 810°, -660° знайти ті, при повороті на які початковий радіус приймає те саме положення, що й при повороті на кут 90°.
Розв’язання. Оскільки 460° = 100° + 360° ∙ 1; -270° = 90° + 360° ∙ (-1); 810° - 90° + 360° ∙ 2; -660° = 60° + 360° ∙ (-2), то такими є кути -270° і 810°.
Відповідь. -270° і 810°.

Мал. 17.8
Нагадаємо, що координатні осі ділять координатну площину на чотири чверті (мал. 17.8). Нехай при повороті на кут а початковий радіус ОА перейшов у радіус ОВ. тоді кут а називають кутом тої чверті, у якій міститься радіус ОВ. Так, наприклад, а = 50° - кут першої чверті (мал. 17.1), а = 120° - кут другої чверті (мал. 17.2), а = 225° - кут третьої чверті (мал. 17.3), а = -50° - кут четвертої чверті (мал. 17.1).
Кути 0°; ±90°; ±180°; ±270°; ±360°; … не належать жодній чверті.
Приклад 2. Кутом якої чверті є кут: 1) 1999°; 2) -2010°?
Розв’язання.
1) 1999° = 199° + 360° ∙ 5, отже, 1999° - кут III чверті.
2) -2010° = 150° + 360° ∙ (-6), отже, -2010° - кут II чверті.
Відповідь. 1) кут III чверті; 2) кут II чверті.
2. Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса
Нехай при повороті на кут а початковий радіус ОА перейшов у радіус ОВ, причому точка В має координати (х; у) (мал. 17.9).
Синусом кута а називають відношення ординати точки В до довжини радіуса: sinа =
.
Косинусом кута а називають відношення абсциси точки В до довжини радіуса: cos а =
.
Тангенсом кута а називають відношення ординати точки В до її абсциси: tg a=
, х ≠ 0.
Котангенсом кута а називають відношення абсциси точки В до її ординати: ctg a=
, у ≠ 0.
Зауважимо, що вказані означення не суперечать означенням синуса, косинуса і тангенса кутів від 0° до 180°, раніше введеним у геометрії.

Мал. 17.9

Мал. 17.10
3. Одиничне коло
Як відомо з курсу геометрії, значення виразів sin a, cos а і tg a, де 0° ≤ а ≤ 180°, залежать лише від градусної міри кута а і не залежать від довжини радіуса R. Тому зручно розглядати коло з радіусом R = 1 і центром у початку координат (мал. 17.10). Таке коло називають одиничним колом.
Нехай при повороті на кут а початковий радіус ОР0 переходить у радіус ОРа, де точка Ра має координати (х; у) (мал. 17.10). Кажуть, що куту а відповідає точка Ра одиничного кола. Тоді синусом кута а називають ординату точки Ра(х; у) одиничного кола, тобто sin а = у;
косинусом кута а називають абсцису точки Ра(х; у) одиничного кола, тобто cos а = х;
тангенсом кута а називають відношення ординати точки Ра(х; у) одиничного кола до її абсциси, тобто tg a =
, х ≠ 0;
котангенсом кута а називають відношення абсциси точки Ра(х; у) одиничного кола до її ординати, тобто ctg a =
, у ≠ 0.
Означення тангенса можна сформулювати й так:тангенсом кута а називають відношення синуса цього кута до його косинуса.
Справді, оскільки у = sin a, а х = cos а, то
![]()
де cos а ≠ 0. Аналогічно:котангенсом кута а називають відношення косинуса цього кута до його синуса.
Справді,

де sin a ≠ 0.
Вирази sin а і cos а мають зміст для будь-якого значення а. Вираз tg a має зміст, коли х
0, тобто коли а
±90°, ±270°,±450°, … , оскільки для цих кутів абсциса відповідної точки одиничного кола дорівнює нулю. Вираз ctg а має зміст, коли у ≠0, тобто коли а ≠ 0°, ±180°, ±360°, … , оскільки для цих кутів ордината відповідної точки одиничного кола дорівнює нулю.
Отже, кожному допустимому значенню кута а відповідає єдине значення sin a, cos а, tg a, ctg а. Тому синус, косинус, тангенс і котангенс є функціями кута а. Їх називають тригонометричними функціями кута.
4. Тригонометричні значення деяких кутів
Знайдемо значення тригонометричних функцій кутів 0°, 90°, 180°, 270°, 360° за означенням.
На одиничному колі (мал. 17.11) позначимо точки Рa для a = 0°; 90°; 180°; 270°; 360°. Матимемо:Р0°(1; 0), тому sin 0° = 0; cos 0° = 1; tg0° = 0; ctg0° - не існує. Р90°(0; 1), тому sin 90° = 1; cos 90° = 0; tg 90° - не існує; ctg 90° = 0.
Р180°(-1; 0), тому sin 180° = 0; соs 180° = -1; tg 180° = 0; ctg 180° - не існує.
Р270°(0; -1), тому sin 270° = -1; соs 270° = 0; tg 270° - не існує; ctg 270° = 0.
Точка Р360° має ті самі координати, що й точка Р0°, тому sin 360° = sin 0° = 0; соs 360° = соs 0° = 1; tg 360° = tg 0° = 0; ctg 360° - не існує.

Мал. 17.11
Подамо отримані значення у вигляді таблиці, доповнивши її значеннями синуса, косинуса і тангенса гострих і тупих кутів, відомих нам з курсу геометрії. Невідомі значення тангенса і котангенса для цієї таблиці обчислимо відповідно за формулами
![]()
Кути а, зазначені у першому рядку цієї таблиці, ще називають табличними кутами. Маємо:
а |
0° |
30° |
45° |
60° |
90° |
120° |
135° |
150° |
180° |
270° |
360° |
sin а |
0 |
|
|
|
1 |
|
|
|
0 |
-1 |
0 |
cos а |
1 |
|
|
|
0 |
- |
- |
- |
-1 |
0 |
1 |
tg a |
0 |
|
1 |
|
— |
- |
-1 |
- |
0 |
— |
0 |
ctg а |
— |
|
1 |
|
0 |
- |
-1 |
- |
— |
0 |
— |
Приклад 3.
Обчислити:

Розв’язання.
![]()
2) Запис sin2 30° означає (sin 30°)2. Маємо:

Оскільки
![]()
![]()
Отже,
![]()
Відповідь: 1) 1,5; 2) -
; 3)
; 4) -2.
5. Знаходження тригонометричних функцій за допомогою калькулятора
Для знаходження синуса, косинуса і тангенса в калькуляторах є відповідні клавіші
![]()
(У деяких калькуляторах
![]()
Спочатку перемикач «Г—Р» треба зафіксувати у положенні «Г» для задания кутів у градусах. У деяких калькуляторах це досягається за допомогою клавіші
![]()
і вибору відповідного режиму. Залежно від типу калькулятора порядок обчислень може бути різним, тому радимо уважно ознайомитися з інструкцією до калькулятора. Наведемо порядок обчислень для двох найбільш поширених типів калькуляторів (с. 170).
В останніх рядках обох таблиць скористалися тим, що котангенс є числом, оберненим до тангенса. Справді,


А ще раніше …
Термін «тригонометрія» походить від грецьких слів «тригоном» - трикутник і «метріо» - вимірюю, що разом означає вимірювання трикутників.
Потреба у вимірюванні відстаней і кутів виникла ще у стародавні часи через необхідність визначення положення зірок на небі, кораблів у відкритому морі, караванів у пустелі тощо.
Деякі знання з тригонометрії накопичили і вчені Стародавнього Вавилону. Засновниками ж тригонометрії прийнято вважати давньогрецьких вчених Гіпарха (бл. 180 р. - бл. 125 р. до н. е.) і Птолемея (бл. 100 р. - бл. 178 р.). Зокрема, Гіпарх склав таблиці хорд - перші тригонометричні таблиці. Більш точні таблиці синусів склав Птолемей. Крім цих таблиць, його праця «Альмагест» містила також тогочасні відомості з астрономії та суміжних наук.
У Європі вперше тригонометрія як самостійна наука трактується у праці «П'ять книг про трикутник усіх видів» Йоганна Мюллера (1436-1476). Подальший розвиток тригонометрії відбувся завдяки Миколаю Копернику (1473-1543), Франсуа Вієту (1540-1603), Йоганну Кеплеру (1571-1630) і був пов'язаний з дослідженнями в астрономії.
Сучасного вигляду тригонометрія набула у працях Леопарда Ейлера (1707-1783), який уперше сформулював означення тригонометричних функцій, розглянув їх для довільних кутів та довів кілька тригонометричних формул.
Термін «синус» уперше з’явився у працях індійського вченого Аріабхатти (476-550). Термін «косинус» є скороченням латинського «complementy sinus», тобто додатковий синус.
«Сучасні позначення «sin x» і «cos x» уперше запропонував Йоганн Бернуллі в 1739 р. в листі до Леопарда Ейлера. Ейлер їх прийняв і систематизував.
Терміни «тангенс» і «котангенс» уведено арабським математиком Абу-н-Вефа (940-998). Він же склав перші таблиці тангенсів і котангенсів.
• Що називають початковим радіусом; кутом повороту?
• Який кут повороту вважають додатним, а який - від’ємним?
• Сформулюйте означення синуса, косинуса, тангенса і котангенса кута а. о Яке коло називають одиничним?
• Сформулюйте означення синуса, косинуса, тангенса і котангенса кута а, заданого на одиничному колі.
Розв'яжіть задачі та виконайте вправи
1. 17.1. Чому дорівнюють sin а і cos а, якщо куту а на одиничному колі відповідає точка
![]()
17.2. Чому дорівнюють sin β і соs β, якщо куту β на одиничному колі відповідає точка Рβ(0,8; 0,6)?
Знайдіть (17.3-17.4):
17.3.
![]()
17.4.
![]()
Накресліть коло із центром у початку координат і, використовуючи транспортир, позначте кут повороту, що дорівнює (17.5-17.6):
17.5.
1) 60°;
2) 210°;
3) -40°;
4) -320°.
17.6.
1) 110°;
2) 300°;
3) -130°;
4) -200°.
2. Запишіть кут а у вигляді а = а0 + 360°k, де 0° ≤ а0 < 360°, а k — деяке ціле число (17.7-17.8):
17.7.
1) а = 420°;
2) а = 765°;
3) а = -320°;
4) а = -1060°.
17.8.
1) а = 730°;
2) а = 395°;
3) а = -710°;
4) а = -770°.
17.9. Кутом якої чверті є кут β, якщо:
1) β = 190°;
2) β = -190°;
3) β = 105°;
4) β = -105°;
5) β = 89°;
6) β = -89°;
7) β = 320°;
8) β = -320°?
17.10. Кутом якої чверті є кут у, якщо:
![]()
17.11. Відомо, що sin у = -
; cos y = -
. Знайдіть tg y і ctg y.
17.12. Відомо, що sin β =
; cos β = -
. Знайдіть tg β і ctg β.
Знайдіть за допомогою калькулятора (округліть до тисячних) (17.13-17.14):
17.13.
![]()
17.14.
![]()
Знайдіть значення виразу (17.15—17.18):
17.15.
![]()
17.16.
![]()
17.17.

17.18.

Знайдіть за допомогою калькулятора (округліть до сотих) (17.19-17.20):
17.19.
![]()
17.20.
![]()
3. 17.21. Серед кутів повороту 520°; 440°; -310°; 220°; 770°; -560° знайдіть ті, у яких початковий радіус прийматиме те саме положення, що й при повороті на кут:
1) 50°;
2) 160°.
17.22. Знайдіть у проміжку від 0° до 360° кут β такий, щоб поворот початкового радіуса на цей кут збігався з поворотом на кут а, якщо:
1) а = 480°;
2) а = -70°;
3) а = 1150°;
4) а = -670°.
17.23. Укажіть кут а, що належить проміжку [360°; 720°], для якого:
1) sin а =1;
2) соs а = 0;
3) sin а = 0;
4) соs а = -1.
17.24. Укажіть кут β, що належить проміжку [-360°; 0°], для якого:
1) sin β = -1;
2) соs β = 1.
17.25. Укажіть три таких значення х, для яких:
![]()
17.26. Укажіть два таких значення а, для яких:
![]()
Обчисліть (17.27-17.28):
17.27.

17.28.

17.29. Знайдіть значення виразу sin За + sin 2а, якщо:
![]()
17.30. Знайдіть значення виразу соs а + соs 2а - соs За, якщо:
![]()
Які координати має точка одиничного кола, отримана при повороті точки Р0(1; 0) на кут (17.31—17.32):
17.31.
![]()
17.32.
![]()
17.33. Точка одиничного кола має абсцису, що дорівнює числу -
. Яка ордината у цієї точки?
17.34. Точка одиничного кола має ординату, що дорівнює числу -
. Яка абсциса у цієї точки?
4. Обчисліть (17.35—17.36):
17.35.

17.36.

17.37. Точка Ра одиничного кола має координати (а; b). Знайдіть координати точок Р-а і Ра+180°.
Знайдіть координати точок одиничного кола, отриманих при повороті точки Р0(1; 0) на кут (17.38-17.39):
17.38.
![]()
17.39.
![]()
17.40. Для табору пластунів потрібно придбати цукор з розрахунку добової норми у 50 г цукру на одну особу. У таборі 4 курені на 28 місць кожен. Скільки кілограмових упаковок цукру знадобиться на 5 днів для всього табору?
17.41. Розв’яжіть рівняння
![]()
Підготуйтеся до вивчення нового матеріалу
17.42. Радіус кола дорівнює 1 дм. Знайдіть довжину дуги, що відповідає центральному куту:

Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.