Історія середніх віків 7 клас

НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ


Узагальнення за темою «Народження середньовічного світу, особливості його розвитку»

 

Історія Середніх віків (476-1492) Періодизація

Раннє Середньовіччя   476 p. - X ст.

Розвинене Середньовіччя    XI ст. - перша половина XIV ст.

Пізнє Середньовіччя    друга половина XIV ст. — кінець XV ст.

Франкське королівство:

481-486 — об’єднання салічних франків Хлодвігом з династії Меровінгів; майордоми і «Передачі королі»;

486 — битва при Суассоні; близько 498 — хрещення Хлодвіга;

(742) 768-814 — Карл Великий;

843 — Верденський договір — розпад імперії Карла Великого.


Основні повинності селян:

• панщина (відробіткова рента) — уся робота на феодала;

• натуральний оброк (натуральна рента) — певна кількість продуктів свого господарства або продукти ремісничого виробництва, які селяни віддавали феодалові;

• грошовий оброк (грошова рента);

• громадські роботи (ремонтування мостів, мурів; будівництво замків тощо).

Сеньйори і васали (феодальна драбина)

Середньовічні міста

Причини виникнення:

• відокремлення ремесла від сільського господарства;

• розвиток ремесла та сільського господарства;

• розвиток торгівлі;

• формування християнських центрів.

Ремесло середньовічного міста:

• цех — спілка ремісників однієї спеціальності;

• майстерня ремісника — застосування ручної праці, виготовлення виробу від початку до завершення, працюють — майстер, підмайстер, учні.

Торгівля: ринки, ярмарки, міняйли, ломбард, банк, Ганза.

Міське самоврядування: міста-комуни. «Міське повітря робить людину

Середньовічний замок

1.  Донжон.

2.  Житлові кімнати.

3.  Каплиця.

4.  Сторожові вежі.

5.  Господарські споруди.

6.  Вал.

7.  Рів.

8.  Підйомний міст.

9.  Колодязь.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.