Історія України 11 клас
Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х — початок 1980-х років)
§ 19. ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
2. Зміни в соціальній структурі населення.
Зміни в соціальній структурі насамперед зумовлювалися екстенсивним розвитком індустріальних галузей. Такий розвиток постійно потребував зростання чисельності робітничого класу. На початку 1960-х років робітники вже становили половину зайнятої у виробництві робочої сили, до середини 1980-х років їхня частка становила 60 %. Однак подальше зростання робітництва сповільнилося через соціально-економічні та демографічні причини. Робітничий клас являв собою строкату, розділену багатьма соціальними характеристиками верству. До неї входили промислові робітники, працівники сфери транспорту і будівництва, нарешті, працівники радгоспів, зайняті сільськогосподарською працею. Недостатні капіталовкладення в оновлення застарілого устаткування й механізацію праці призвели до того, що майже 40 % робітників промисловості та 60 % будівельників були зайняті низькокваліфікованою ручною працею. Паралельно зі зростанням чисельності робітників скорочувалася чисельність селянства. Якщо в 1960-х роках воно становило половину населення України, то в 1985 р. — уже третину.
Швидко зростала чисельність інтелігенції — працівників інтелектуальної сфери з вищою та середньою спеціальною освітою. Протягом цих років її частка сягнула чверті всіх працівників народного господарства.
Роль соціально, економічно й політично провідної верстви відігравав номенклатурно-бюрократичний апарат компартії та радянських державних установ.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.