Географія 9 клас

Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ

 

Тема 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРА ФІЧНИИ ПОДІЛ УКРАЇНИ


§46. Карпатський, Подільський, Північно-Західний райони: порівняльна характеристика


Географічна розминка

Назвіть області, що розташовані в західній частині України.

Пригадайте з курсу фізичної географії України, якими природними ресурсами багаті Українські Карпати.

Склад та економіко-географічне положення районів. Карпатський, Подільський і Північно-Західний райони розташовані на заході України, тому часто їх об’єднують під єдиною назвою - Західний регіон (мал. 138). Разом вони налічують дев’ять областей (див. Додаток 22).

Практичне завдання

Визначте склад, розміри і кількість населення кожного з трьох районів, користуючись даними таблиці, наведеної в Додатку.

Економічні райони мають багато спільного як в економіко-географічному, зокрема в геополітичному положенні, так і в особливостях господарського розвитку. Подільський район є транзитним між більшою частиною території України і західними її кордонами. Він має спільні кордони з Молдовою та Столичним, Центральним і Причорноморським районами України. Карпатський і Північно-Західний економічні райони безпосередньо виходять до державних кордонів, де межують з країнами ЄС, а Карпатський район межує ще й з Молдовою.

Через усі райони Західного регіону пролягає багато залізничних і автомобільних сполучень, на більшості з яких встановлені прикордонні переходи. Прокладені також потужні нафто- і газопроводи, якими транспортують нафту і газ до Європи. У межах Карпатського району проходить етиленопровід з Калуша до Угорщини, яким транспортують продукти переробки нафти з Прикарпаття.

Населення. У трьох районах проживає близько 13 млн осіб. Кількість населення тут щорічно зменшується, але нижчими темпами, ніж в інших районах України. А в Закарпатській області кілька років поспіль реєструють найвищий в Україні показник природного приросту. Пересічна густота населення становить 73 особи/км2, що менше середнього показника по країні. А от густота населення Чернівецької області - 115 осіб/км2 - є однією з найвищих в Україні. У цій області зареєстрована й найвища по країні густота сільського населення.

Карпатський, Північно-Західний і Подільський райони є праценадлишковими. Це зумовило інтенсивний відтік трудових ресурсів і високий рівень безробіття. Характерним явищем є сезонна трудова міграція.

Природні умови і ресурси. У кожному з трьох районів зосереджені різноманітні мінерально-сировинні ресурси. Нафта, газ, калійні солі, кухонна сіль, сірка, озокерит, поліметалеві руди, будівельні матеріали тощо. Єдиною в Європі сировиною, яку використовують для склолитого цементу, порцелянових виробів, кольорового бетону, є пеліканіт, родовища якого зосереджені в Подільському районі.

Агрокліматичні умови районів сприятливі для сільського господарства. Райони Західного регіону краще, ніж інші, забезпечені лісовими і водними ресурсами. Так, у Карпатському районі лісопокрита площа становить понад 40 %. Крім річок басейну Дністра, який протікає через Карпатський і Подільський райони, важливе значення мають річки басейну Дунаю та Прип’яті. Як рекреаційні об’єкти широко використовують Шацькі озера на Волині. Велике значення мають мінеральні води, які разом із гірськими, лісовими й лісостеповими ландшафтами утворюють основу рекреаційного господарства.

Особливості розвитку господарства. За економічним спрямуванням райони Західного регіону є аграрно-індустріальними. Так, частка валової продукції промисловості Карпатського району становить 4,0% загальнодержавного обсягу, а сільського господарства - понад 12,0 %; Північно-Західного - відповідно 2,0 % і понад 6,0 %; Подільського - понад 3,0 і 14,0 %. Сукупно в трьох районах створюється майже 19,0 % валового національного доходу країни.

У галузевій структурі господарства районів переважають матеріаломісткі й енергоємні галузі: гірничо-хімічна, лісохімічна й деревообробна, хімічна (виробництво кислот і добрив, хімічних волокон, поліетилену), фармацевтична, цукрова, спиртова, виноробна, овочеконсервна, м’ясна, молочна, сироварна, борошномельна і круп’яна. Представлені також трудомісткі галузі машинобудування.

Флагмани автомобілебудування. У Луцьку кілька років успішно працює Автомобільний завод «Богдан», що утворився на базі колишнього ЛУАЗу. Нині він входить до Української корпорації «Богдан». Завод спеціалізується на випуску мікроавтобусів (мал. 152) і легкових автомобілів на базі імпортних комплектуючих. В Ужгороді діє ЗАТ «Єврокар», що входить до холдингової компанії «АТОЛ». Обсяги виробництва підприємства - 45 тис. автомобілів «Шкода» на рік.

Для всіх трьох районів галуззю спеціалізації є легка промисловість. Важливе значення має рекреаційна галузь, хоча нині використовують лише 15 % її потенціалу. На власній сировині розвивається промисловість будівельних матеріалів. Галузями спеціалізації сільського господарства районів є вирощуваня зернових культур, цукрових буряків (43 % загальноукраїнського обсягу), льону, а також виноградарство, садівництво, ягідництво, овочівництво.

З галузей тваринництва найкраще розвивається скотарство, свинарство й вівчарство, а в приміських зонах - птахівництво.


Мал. 152. Автомобільний завод «Богдан»

Практичне завдання

Визначте галузі спеціалізації кожного з районів і центри їхнього розвитку, користуючись Додатком 22 та картами (мал. 138 і на форзаці).

Райони Західного регіону підтримують зовнішні економічні зв’язки з багатьма країнами. Експортують переважно продукцію переробки сільськогосподарської сировини, хімічної, нафтохімічної, деревообробної галузей промисловості та машинобудування. Імпортують готову високотехнологічну продукцію, зокрема устаткування, обладнання, а також нафтопродукти, ліки.

Головними проблемами сучасного розвитку районів Західного регіону є зниження обсягів промислового виробництва і, як наслідок, низький рівень зайнятості населення й високий рівень безробіття. Серйозною проблемою є також стан довкілля. Останнім часом тут часто повторюються небезпечні природні і техногенні аварії.

Проблема

Екологічну ситуацію Карпатського району ускладнює необмежене вирубування лісів. Через знеліснення схилів активізуються зсуви, частішають паводки на річках, змінюється мікроклімат. Це призводить до великих матеріальних збитків і часто людських жертв. Запропонуйте свої способи вирішення цієї проблеми.

За наявності інвестицій райони Західного регіону можуть розвивати машинобудування, хімічну галузь й інші трудомісткі виробництва. Перспективним напрямком використання прикордонних територій є створення своєрідних економічних Єврорегіонів у Закарпатській, Львівській, Чернівецькій і Волинській областях. Перспективною галуззю районів є рекреаційна, а тому залучення інвестицій може перетворити райони у потужний регіон міжнародного туризму.

Найбільші міста. Ядром господарського, наукового, культурного тяжіння Західного регіону є місто Львів. Провідними тут є галузі легкої та харчової промисловості - м’ясна, лікеро-горілчана, кондитерська (фірма «Світоч»), молочна, взуттєво-шкіряна. На промислових підприємствах міста налагоджене також виробництво телевізорів, автонавантажувачів, автобусів, сільськогосподарських машин, електроламп, приладобудування. Львів має потужну історико-культурну спадщину - архітектурні пам’ятки й ансамблі, музеї тощо. Недаремно центр міста включений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Великими містами Західного регіону є всі обласні центри. Івано-Франківськ - один з найвідоміших економічних, культурних й архітектурних центрів Західної України. Промисловість тут представлена підприємствами машинобудування, деревообробної, легкої, харчової промисловості.

Ужгород є важливим економічним центром Закарпатської області, має розвинену бізнес-інфраструктуру. Частка промислового виробництва міста в області сягає понад 30 %. Зростають інвестиції і добре розвиваються автомобілебудування, виробництво електричних машин та апаратури, меблів, деревини і виробів з неї, харчова і легка промисловість. Місто - центр туризму і готельного бізнесу. Візиткою міста є Ужгородський замок (XII-XVIII ст.), дерева сакури й найдовша в Європі липова алея (мал. 153).

Чернівці є обласним центром з багатющою архітектурною спадщиною. Його справжньою перлиною є архітектурний комплекс колишньої резиденції буковинських митрополитів, а нині Чернівецький університет. Провідні галузі промисловості міста - харчова й легка, машинобудування. Нині в місті працює понад 60 підприємств, частка яких становить майже 60 % виробленої в області продукції.

Луцьк - стародавнє і водночас сучасне місто, що поєднує в собі щиру українську гостинність та європейську вишуканість (мал. 154). Завдяки прикордонному розташуванню місто відіграє дедалі важливішу роль в інтеграційних процесах України. Найбільш розвиненою галуззю міста є машинобудування, зокрема автомобілебудування. Розвивається лісохімічна, легка та харчова галузі промисловості.

У Рівному значно розвинені хімічна й харчова галузі промисловості. Значна частка належить оборонній промисловості. Провідними підприємствами міста є ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури», ВАТ «Рівне радіозавод», ЗАТ «Агроресурс», ювелірне державне підприємство «Бурштин України», які постачають свою продукцію не тільки в Україну, а й за її межі.

Вінниця — значний промисловий і культурний центр, в якому діє 78 великих і понад 3000 малих підприємств. Місто підтримує зв’язки з 25 країнами світу. Створено кілька потужних спільних підприємств, серед яких українсько-австрійське підприємство «Поділля - ОБСТ», де виготовляють фруктово-ягідні соки, українсько-канадське підприємство «Новак», яке спеціалізується на виробництві дверей, вікон, скло-пакетів тощо, українсько-іспанське підприємство «Сперко-Україна», де виробляють ліки. Всесвітньо відомий завод «Кристал», на якому виробляють діаманти світової якості. Вінницю називають місто-парк, «перлиною Поділля». Під патронатом ЮНЕСКО у краєзнавчому музеї міста зберігають найбільшу колекцію Подільської ікони.


Мал. 153. Ужгородський замок

Мал. 154. Луцький замок

Хмельницький - важливий промисловий, культурний, туристичний центр Поділля. У місті виробляється понад 30 % продукції області. Головні галузі - це машинобудування, легка та харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Тернопіль - обласний, промисловий, транспортний, культурний центр. У місті створюється понад 45 % промислової продукції Тернопільської області. Провідні галузі - це легка промисловість і машинобудування. Розвинені також харчова, деревообробна галузі та промисловість будівельних матеріалів.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Карпатський, Подільський і Північно-Західний економічні райони охоплюють дев’ять областей і об’єднуються в Західний регіон.

Райони мають зручне економіко-географічне положення, різноманітні природні ресурси і сприятливі природні умови для розвитку господарства.

Карпатський, Північно-Західний і Подільський райони є праценадлишковими, що зумовлює інтенсивну міграцію трудових ресурсів.

Галузі спеціалізації в промисловості районів: машинобудування, хімічна, лісова, харчова і легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів; у сільському господарстві - вирощування зернових і технічних культур, скотарство і свинарство.

Основні проблеми районів - зменшення обсягів виробництва продукції промисловості, трудова міграція населення, несприятлива екологічна ситуація.

Ключові терміни і поняття

Західний регіон геополітичне положення спеціалізація

Самоперевірка

Оцініть роль Західних районів в українській економіці. Сформулюйте своє бачення перспектив їхнього розвитку.

Поясніть, чому три райони часто об’єднують в один Західний регіон.

Порівняйте галузі спеціалізації трьох районів.

Назвіть області, які входять до Карпатського, Подільського та Північно-Західного районів, порівняйте їхні





Перша публікація: 01/01/2009

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.