Географія 9 клас

Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ

 

Тема 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРА ФІЧНИИ ПОДІЛ УКРАЇНИ


господарському комплексі України основною одиницею його територіальної структури є економічні райони. Кожен з вас мешкає в одному з таких районів і, безперечно, є патріотом свого рідного краю, а отже, у майбутньому працюватиме на його розвиток і процвітання. А для цього ви маєте знати мережу економічних районів України, розумітися на їхній спеціалізації, мусите вміти порівнювати економічні можливості районів, виокремлювати їхні проблеми і бачити перспективи розвитку. Так, використовуючи внутрішній потенціал кожного економічного району, можна досягти соціально-економічної єдності країни, забезпечити умови для економічних змін на місцевому рівні, зміцнити позиції держави на світовому ринку.


§41. Мережа економічних районів, критерії виділення районів і їхня спеціалізація


Географічна розминка

Спираючись на зміст § 12, назвіть основні одиниці територіальної І структури господарства країни.

Пригадайте, що таке міжнародний поділ праці.

Що таке «економічний район». Частину території країни з відносно однорідними природними й соціально-економічними характеристиками і певними кордонами, що відрізняється від сусідніх територій цілісністю і спеціалізацією, називають економічним районом. Основною його рисою є цілісність, що дає змогу розглядати економічний район як систему, яка складається з різних підсистем: економічної, соціальної, екологічної, технологічної, інформаційної. Ці підсистеми мають розвиватися збалансовано, забезпечуючи загальний розвиток усього району. Тотожним терміну «район» є слово «регіон», яке дедалі більше вживають в Україні для означення районних особливостей господарського розвитку.

Критеріями для виділення економічних районів є наявність ядра господарського тяжіння; наявність системи розселення; можливість формувати виробничий комплекс із такими групами галузей; профільні, або галузі спеціалізації, суміжні, обслуговчі галузі та ті, що забезпечують потреби населення; узгодженість меж району з межами адміністративно-територіальних одиниць; можливість перспективного розвитку території регіону (наявність ресурсів, території для забудови, забезпечення екологічної безпеки території, можливості формування регіональних ринків збуту продукції тощо).

У сучасних умовах ринкової економіки для виділення економічних районів важливе значення має рівень їхньої конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Ці показники визначають місце конкретної території в країні і в світі. Виділяючи економічні райони, обов’язково враховують чинники, які обмежують надходження інвестицій і знижують конкурентоспроможність, і ті чинники, що, навпаки, підвищують їх (мал. 137).

Мережа районів. Існують різні точки зору щодо економічних районів - від абсолютного невизнання до ствердження про об’єктивне існування таких районів і про необхідність економічного районування.

Економічні райони досліджувало багато вчених у нашій країні і за кордоном. В окремих країнах світу для статистичної звітності виокремлюють так звані статистичні райони. Наприклад, у Франції в законодавчому порядку виділено 22 статистичні райони; а США розділено на 9 таких районів.

У нашій країні під районуванням розуміють науково-обґрунтований поділ території країни на соціально-економічні райони, що склалися історично і формуються на основі територіального поділу праці (ТПП). Між економічними районами існує міжрайонний обмін товарами і послугами, або міжрайонний територіальний поділ праці. Нині в Україні виділяють дев’ять економічних районів (мал. 138).

Мал. 137. Чинники, що впливають на інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність економічних районів


Мал. 138. Економічні райони України

Практичне завдання

Скориставшись картосхемою (мал. 138), назвіть усі економічні райони України, а також області, які вони охоплюють.

Проблема

Схема економічного районування території України, що показана на карті (мал. 138), не єдина. Нині існують й інші пропозиції щодо кількості і складу економічних районів. Наприклад, пропонують виділити так званий Поліський район, до складу якого входили б усі області, що лежать у зоні мішаних і широколистих лісів, крім Київської. Поміркуйте, чи можливе існування такого району, адже він буде територіально й економічно розірваним. Запропонуйте способи вирішення цієї проблеми, спробуйте розробити свою схему районування.

Кожний з економічних районів України є системним утворенням, тобто охоплює всі соціально-економічні сфери. Тому, складаючи характеристику району, застосовують комплексний підхід, який потребує розгляду таких основних питань: склад району, його економіко-географічне положення, населення, оцінка природних умов і ресурсів, особливості господарського комплексу із зазначенням галузей спеціалізації, найбільші міста (див. Додаток 1). Важливо також звертати увагу на проблеми і перспективи розвитку району. Такого плану вивчення району будемо дотримуватися і ми, розглядаючи райони в наступних параграфах.

Спираючись на територіальний поділ праці, кожний соціально-економічний район розвиває свої галузі спеціалізації, для яких на його території склалися кращі, ніж в інших регіонах, природні, трудові, ресурсні, виробничі, економічні умови. Тому головним показником, який визначає рейтинг економічного району серед інших районів, є коефіцієнт спеціалізації району.

Він визначається за такою формулою: С - Рв/Р • 100 %, де С - загальний рівень спеціалізації району; Р - сукупний суспільний продукт, створений у районі; Рв - частина сукупного суспільного продукту району, що вивозиться за його межі. Вимірюється рівень спеціалізації у відсотках, а суспільний продукт береться у вартісному вимірі.

Реалії сьогодення

Мікрорайони України. Багато українських економгеографів пропонують районувати територію України на так званому мікрорівні, тобто на основі поділу на 24 області і АР Крим. Отже, є 25 мікрорайонів, що відрізняються рівнем соціально-економічного розвитку. Тому їх поділили на п’ять груп: високого рівня розвитку, до яких належать Київська, Дніпропетровська, Запорізька області; вище середнього рівня - Донецька, Харківська, Полтавська, Львівська, Луганська, Черкаська, Миколаївська; середнього рівня - Одеська, Сумська, Херсонська, Чернігівська, Кіровоградська; нижче середнього - АР Крим, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Серед областей найнижчого рівня розвитку опинилися Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська області.

Соціально-економічне районування допомагає визначити пріоритетні напрямки розвитку господарств регіонів, сприяє підвищенню ефективності використання економічного потенціалу територій, орієнтує у виборі доцільних варіантів розміщення нових промислових, сільськогосподарських, транспортних та інших об’єктів. Районування допомагає здійснювати територіальне управління господарством.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Економічні райони є основною одиницею територіальної структури господарства.

Економічний район - частина території країни з відносно однорідними природними й соціально-економічними характеристиками і певними межами, що відрізняється від сусідніх територій цілісністю і спеціалізацією.

Основні критерії виділення районів такі: наявність ядра господарського тяжіння; наявність системи розселення; можливість формувати виробничі комплекси; узгодженість меж району з межами адміністративно-територіальних одиниць; можливість перспективного розвитку території регіону.

В Україні виділяють дев’ять економічних районів.

Головним показником, який визначає рейтинг економічного району серед інших районів, є коефіцієнт спеціалізації району.

Ключові терміни і поняття

економічний район соціально-економічне районування територіальний поділ праці спеціалізації району

міжрайонний поділ праці коефіцієнт

Самоперевірка

Поясніть, чому для виділення економічних районів важливими є конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість.

Порівняйте склад двох-трьох районів і виділіть найхарактерніші особливості їхнього економіко-географічного положення.

Назвіть район, до складу якого входить ваша область.





Перша публікація: 01/01/2009

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.