Фізична географія України 8 клас

Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ  УKPAЇНИ


Тема 4. МІНЕРАЛЬНО - СИРОВИННІ РЕСУРСИ


§18. Рудні корисні копалини


Географічна розминка

З’ясуйте, чи є у вашій місцевості рудні корисні копалини і які саме. Знайдіть у власній оселі металеві предмети і визначте, з яких рудодержували ці метали.

Рудні корисні копалини України різноманітні. З-поміж інших вирізняються родовища залізних і марганцевих руд, найбільші з яких розташовані у межах «кристалічної скарбниці» України - Українського кристалічного щита. Групи родовищ утворюють окремі рудні райони, що подекуди, подібно до паливних копалин, об’єднуються в ще більші за площею регіони - у басейни. Деякі з них за запасами руд чорних металів є одними з найбільших у світі. Водночас Україна недостатньо забезпечена рудами багатьох кольорових металів - алюмінію, міді тощо.

Родовища руд чорних металів. До них належать залізні та марганцеві руди, з яких видобувають чорні метали.

Залізні руди. Найбільше скупчення залізних руд (мал. 72) - це відомий в усьому світі Криворізький залізорудний басейн.

Цей басейн розташований у центральній частині Українського щита. Він охоплює площу близько 300 км2 і простягається смугою завдовжки близько 100 км та завширшки 2-7 км уздовж річок Інгулець, Саксагань і Жовта. Загалом тут, у межах Дніпропетровської та частково Кіровоградської областей, відомо понад 300 родовищ.

Продовженням Криворізького басейну на північ є Кременчуцький залізорудний район, що так само пов’язаний з Українським щитом (його північно-східним схилом). Цей район, в якому налічують п’ять родовищ, міститься в межах Полтавської області. Він має загальну площу 150 км2 і простягається на лівому березі Дніпра майже в меридіональному напрямку смугою завширшки до 3,5 км і завдовжки 45 км.

На півдні Українського щита розташований третій за значенням в Україні залізорудний район — Білозерський. Він має площу майже 1300 км2 і простягається в Запорізькій області на південь від с. Мала Білозерка смугою завширшки до 20 км і завдовжки 65 км.

Керченський залізорудний басейн, що розташований на однойменному півострові, - це група родовищ площею 10-70 км2. Басейн розміщений здебільшого в Азово-Кубанській западині, де в минулому також були сприятливі умови для осадового накопичення заліза.

Мал. 72. Брили залізної руди (1,2)

Мал. 73. Марганцева руда

Мал. 74. Кіновар - руда ртуті

Мал. 75. Мідний самородок

Звідси території, де виявлено поклади залізної руди, продовжуються й на дні Азовського моря.

Марганцеві руди. Вони також використовуються для видобутку чорних металів (мал. 73). Найбільшим в Україні й одним із найбільших у світі за покладами марганцевих руд є Нікопольський марганцевий басейн. Він розташований на південному схилі Українського щита і простягається смугою 25 км завширшки на схід від р. Інгулець. Загальна площа басейну - понад 5 тис. км2. Цей басейн об’єднує Нікопольське (Дніпропетровська область) і Великотокмацьке (Запорізька область) родовища.

Родовища руд кольорових металів. Серед руд кольорових металів в Україні виділяються поклади ртутних (мал. 74), титанових, нікелевих і алюмінієвих руд. За запасами ртутних руд наша країна посідає друге місце у світі. Найбільше в Україні Микитівське родовище ртуті, що поблизу м. Горлівки Донецької області, пов’язане з Донецькою складчастою спорудою. У Закарпатському прогині відоме Вишківське родовище (Закарпатська область).

Історична довідка

Ртуть відома людству з давнини. її вміли отримувати ще в V ст. до н.е. у Межиріччі. Як використовувати руду ртуті (кіновар), описано в документах Давнього Китаю. До народження сучасної хімії ртуть вважали складовою частиною всіх металів, гадаючи, що її можна перетворити на золото. Лише в XX ст. фізики з’ясували, що під час ядерної реакції атоми ртуті дійсно перетворюються на атоми золота. Проте такий спосіб отримання золота надто дорогий. Нині ртуть застосовують у медицині, в електротехнічній та гірничій промисловості, у приладобудуванні та металургії тощо.

У межах Українського щита розташовані основні родовища урану. Його поклади містить, зокрема, Новокостянтинівське родовище, що в Дніпропетровській області. Так само з Українським щитом пов’язані й родовища титанових руд, найбільші поклади яких відомі в Іршанському родовищі Житомирської області та Самотканському родовищі (басейн р. Самоткань), що на Дніпропетровщині. Український щит приховує і поклади нікелевих руд, які виявлено в Кіровоградській області - Деренюське й Липовенківське родовища. А Високопільське, Малишевське і Вовчанське родовища, що в Дніпропетровській області, постачають алюмінієві руди.

Наука стверджує

Сріблясто-білі метали широкого застосування. Саме такий колір мають уран, титан, нікель та алюміній. Усі вони надзвичайно корисні в різних галузях людської діяльності. Наприклад, уран і його сполуки застосовують як ядерне паливо на атомних електростанціях. Титан дає змогу отримувати речовини, з яких виробляють білила і гуму, штучне волокно і синтетичний каучук для шин тощо. Нікель використовують для виробництва так званої легованої сталі, що є міцнішою і стійкішою до зношування. Алюміній за масштабами застосування посідає друге місце після заліза та його сплавів. З цього легкого металу виробляють дріт і фольгу, будівельні конструкції та деталі літаків, його застосовують у суднобудуванні й космічній техніці.

Родовища поліметалевих руд і золота.

В Україні є також запаси й поліметалевих руд (із вмістом свинцю, цинку, а також міді, олова та ін.), які видобувають у Закарпатській області на Берегівському та Мужіївському родовищах (мал. 75, 76, 1).

У Закарпатті розробляють Мужіївське і Сауляцьке родовища золота (мал. 76, 2).

Загалом в Україні є три золотоносні регіони: Карпати, Український щит, Донбас.

З-поміж них найліпше вивчені родовища Карпатського регіону, де золото видобували з давніх-давен. Сліди давніх гірських розробок знайдено й на Донбасі, який вважають перспективним золотоносним регіоном країни (Бобриківське, Гостробугорське, Журавське родовища). Дуже великі надії щодо золота вчені покладають і на Український щит. Нині тут уже відомо кілька родовищ цього дорогоцінного металу — Сергіївське та Балка Широка на Дніпропетровщині, Клинцівське та Юріївське у Кіровоградській області. Травневе в Одеській тощо.

Численні результати геологорозвідувальних і науково-дослідних робіт, що тривають, переконливо свідчать про перспективи України щодо видобутку золота.

Практичне завдання

Знайдіть і покажіть на карті України основні рудні родовища.

Проблема

Видобуток рудних корисних копалин нерідко спричинює знищення орних земель і утворення величезних кар’єрів. Запропонуйте, як можна було б використати з вигодою для нашої країни такі кар’єри.

Мал. 76. Поліметалева руда (1), золотий самородок (2)

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Україна має різноманітні рудні корисні копалини і багата на руди чорних металів.

Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Український щит, Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда.

Ключові терміни і поняття

Криворізький залізорудний басейн Кременчуцький залізорудний район Білозерський залізорудний район Керченський залізорудний басейн Нікопольський марганцевий басейн

Самоперевірка

Поясніть, де і чому на території України утворилися найбільші рудні басейни.

За картами з’ясуйте, які з адміністративних областей України відносно багаті на кольорові метали.

Знайдіть на карті України і поясніть походження назви міст Марганець і Дніпрорудне (Васильківський район Запорізької області).

Назвіть найбільші родовища руд, з яких у країні одержують чорні метали.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.