Фізична географія України 8 клас

Розділ 1. Україна та її географічні дослідження

ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§10. Вивчення території України в XX ст.

Географічна розминка

За матеріалами географії для 6-го класу пригадайте найважливіші географічні експедиції та дослідження XX ст.

У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України. Для численного загону вчених-природознавців це стало новим поштовхом до активних досліджень природних умов і ресурсів нашої держави.

Засновником і першим президентом Академії наук України став академік Володимир Іванович Вернадський (1863-1945), який розробив учення про біосферу (мал. 35). Він досліджував основні геохімічні закономірності будови і складу Землі (земної кори, атмосфери, гідросфери) і заснував вітчизняну школу геохімії. Його праці відіграли важливу роль у розвиткові охорони природи, ландшафтознавства, палеогеографії. В.І. Вернадський очолював комісію з вивчення природних багатств України.

Одні з найвидатніших досліджень цього періоду здійснив Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940), що родом із Сумщини (мал. 36). Його вважали авторитетом у найрізноманітніших галузях наукових знань - у степовому лісівництві, ґрунтознавстві, екології, гідрології, кліматології, фізичній географії і навіть у зоології. Саме завдяки своїм різнобічним знанням Г.М. Висоцький переконався в тому, що природа є єдиним цілим. Тому окремі компоненти природи він розглядав як частини одного складно влаштованого механізму.

І всі ці частини, на думку вченого, були однаково важливі. Такі погляди і сприяли тому, що Г.М. Висоцький став одним із засновників ландшафтознавства.

У цілісності природи вчений переконався на власних практичних дослідах. Так, він з’ясував закономірності утворення ґрунтів залежно від рельєфу і вплив рельєфу на температуру приземних шарів повітря. Г.М. Висоцький вивчав вплив лісу на клімат і клімату на умови зростання рослин. Учений також розрахував показник зволоження території, досліджував значення черв’яків, мурашок і деяких землерийних тварин для поліпшення властивостей ґрунтів тощо.

Мал. 35. Портрет В.І. Вернадського і пам'ятник вченому в Києві

Мал.36. Г.М Висоцький

Мал. 37. С.Л. Рудницький

Прагнучи збагнути природу в усій повноті та незліченності її взаємозв’язків, Г.М. Висоцький одним з перших звернув увагу на зміни рослинного покриву під впливом господарської діяльності людини.

Академіка Степана Львовича Рудницького (1877-1937) вважають засновником української національної школи фізичної географії (мал. 37). У своїй науковій діяльності вчений широко використовував польові географічні дослідження. Крім численних закордонних поїздок, він здійснив велику кількість експедицій в улюблені йому Українські Карпати. Цей видатний географ досліджував також Поділля і Волинь, Придніпров’я і Донецький кряж, вивчав природу Криму та Азовського моря.

Як географа-природодослідника C.Л. Рудницького більше вабив рельєф території України, його походження та закономірності поширення. Він, зокрема, намагався з’ясувати причини виникнення численних річкових долин у басейні головної водної артерії на західноукраїнських землях - р. Дністер. Одним із перших Рудницький вивчав у Карпатах прояви молодих тектонічних рухів і пов’язані з ними форми рельєфу, детально описав залишки давніх згаслих вулканів у Закарпатті тощо.

Чудово розуміючи значення географічних карт, C.Л. Рудницький велику увагу приділяв їхній підготовці та створенню. Перша фізична карта України (та багато інших) українською мовою в масштабі 1:1 000 000 побачила світ саме завдяки його активній участі. В окремих своїх працях він прагнув показати, наскільки важливим є географічне місце України на політичній карті Європи і яке воно має міжнародне значення. Вчений першим дав комплексну географічну характеристику України, її національних територій.

Володіючи величезним обсягом знань, академік С.Л. Рудницький наполегливо прагнув поліпшити географічну освіту. Конкретним його внеском у справу географічної освіти в Україні був перший підручник з географії України українською мовою - результат багаторічної тяжкої праці. Значну увагу вчений приділяв дослідженню української географічної термінології. Наукові праці академіка C.Л. Рудницького, визнаного авторитета в багатьох галузях географії, видавали не тільки на батьківщині, а й за кордоном — у Відні, Нью-Йорку, Берліні тощо. Вчений-географ був членом кількох європейських географічних товариств та академій наук.

Із нагоди 130-річчя від дня народження видатного географа Українське географічне товариство оголосило 2007 рік «Роком академіка Степана Рудницького в Україні». У різних регіонах країни відбулися різноманітні заходи щодо вшанування світлої пам’яті вченого.

Мал. 38. П.С. Погребняк

Назавжди увійшов до славетної когорти українських учених зі світовим ім’ям і академік Петро Степанович Погребняк (1900-1976). Він був природодослідником- енциклопедистом, який залишив велику спадщину в різних галузях наук — у лісівництві, лісовій екології, ґрунтознавстві, геоботаніці, ландшафтознавстві та інших науках про Землю (мал. 38).

Одним із найвагоміших результатів досліджень ученого стала його класифікація типів лісів Українського Полісся.

Докладно вивчивши властивості ґрунтів у взаємозв’язку з біологічними й екологічними властивостями деревної та чагарникової рослинності, він зробив висновок, що ліс - це природна цілісність. Інакше кажучи, ліс - це своєрідний природний комплекс, в якому не тільки рослинність, а й усі компоненти відіграють надзвичайно важливу роль. Праці П.С. Погребняка видавали і перевидавали за кордоном багатьма європейськими та іншими мовами.

Ідеї вченого, підкріплені власними польовими дослідженнями, дали новий потужний поштовх розвиткові фізичної географії та одного з її наукових напрямків - ландшафтознавства. Для вивчення природних процесів, які відбуваються в ландшафтах, П.С. Погребняк організував мережу еколого-географічних стаціонарів у різних природних зонах України.

Розглядаючи ліс як географічне явище, академік П.С. Погребняк добре усвідомлював, наскільки сильно здатна людина вплинути не тільки на окремі компоненти природи, а й на будь-який природний комплекс у цілому. Тому природа, на думку вченого, потребує піклування й навіть охорони. За ініціативою П.С. Погребняка було створено Українське товариство охорони природи.

Географія культури

Поет - ученому. Завдяки авторитету вченого до справи охорони природи України в 50-60-ті роки минулого століття були залучені й відомі культурні діячі. Адже багато з них, як-от український поет М.Т. Рильський, розуміли, що природа всебічно впливає і на культуру людини. Високо цінуючи внесок ученого у всенародну справу охорони природи, М. Рильський присвятив П. Погребнякові вірш:

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн справжньої любові,

Бо живе й працює для століть.

Серед учених, що присвятили своє життя дослідженню земної кори, й автор численних праць про геологічну будову території України та її корисні копалини академік Володимир Гаврилович Бондарчук (1905-1993). Цей видатний геолог багато років досліджував різні райони України - від Полісся до Причорномор’я і від Українських Карпат до Донецької височини. Він започаткував новий науковий напрямок, що ґрунтується на врахуванні єдності розвитку тектонічних, геологічних структур і рельєфу.

Практичне завдання

За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених XX ст.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Заснування в першій половині XX ст. Академії наук України стало новим поштовхом для досліджень учених-природознавців.

 Географічні дослідження XX ст. були спрямовані на вивчення природних зв’язків і природи як єдиного комплексу.

Видатні постаті

В. Вернадський  Г. Висоцький  С. Рудницький  П. Погребняк В. Бондарчук

Самоперевірка

Розкажіть, як завдяки географічним дослідженням збагачувалися відомості про природу України.

Що спільного в дослідженнях Г. Висоцького і П. Погребняка?

Хто з українських учених-природознавців розглядав природу як єдиний комплекс, де все взаємопов’язано?

Назвіть видатних співвітчизників - дослідників природних умов і природних ресурсів України.