Підручник Географія 7 клас - Гільберг Т.Г. - Грамота 2015 рік

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

ТЕМА 2. Материки й океани — великі природні комплекси географічної оболонки

§ 5. Походження материків і океанів

Пригадайте:

1. Що таке материк? Скільки материків на поверхні нашої планети?

2. Що таке Світовий океан? На які частини його поділяють?

Походження материків і океанічних западин. Уважається, що майже 200 млн років тому на Землі існував єдиний суперматерик — Пангея. Він уключав усі сучасні материки, однак поступово почав розколюватися. Спочатку — на два материки: Лавразію (у її складі була сучасна Північна Америка та Євразія) і Гондвану (вона включала Африку, Південну Америку, Індостан, Австралію та Антарктиду). За наступні мільйони років материки поступово набули сучасних обрисів і розташування, однак вони не припинили свого руху.

Літосфера за своєю будовою неоднорідна й складається із земної кори та верхньої частини мантії Землі. Земну кору поділяють на океанічну й материкову.

Земна кора складається з величезних цілісних блоків — літосферних плит, які розбиті велетенськими тріщинами (рифтами). Літосферні плити знаходяться в постійному русі, наче пливуть по м’якому шару мантії. Ця гіпотеза була підтверджена А. Вегенером. Вони можуть розходитися, сходитися чи рухатися одна вздовж іншої. Швидкість їх руху становить 1-6 см за рік, помітити це можна лише за допомогою спеціальних приладів.

Нині вчені визначають вісім великих літосферних плит: Північноамериканську, Південноамериканську, Євразійську, Африканську, Індо-Австралійську, Аравійську, Антарктичну й Тихоокеанську (мал. 10). Очевидно, рух літосферних плит відбувається через циркуляцію розпеченої мантії нашої планети й триватиме до повного її охолодження.

Геологічна історія формування рельєфу материків. Сучасне географічне положення материків і океанів, особливості їх рельєфу — це результат тривалого геологічного розвитку Землі. Найбільшим проміжком геологічної історії Землі вчені умовно стали вважати ери, які діляться на періоди. Геологічна ера — це один із найбільших відрізків часу (понад сотні мільйонів років) в історії розвитку Землі.

Мал. 10. Літосферні плити

Геологічна ера — це час утворення гірських порід, що належать до певної групи. В історії геологічного розвитку Землі визначають такі ери: архей, протерозой, палеозой, мезозой, кайнозой. У назвах ер віддзеркалюються етапи життя на Землі. Архей — період найдавнішого життя, протерозой — період раннього життя, палеозой, мезозой х кайнозой — відповідно ери давнього, середнього й нового життя. В історії розвитку Землі виокремлюють п’ять епох горотворення, серед яких — байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська, альпійська (табл. 2).

Залишки живих організмів у вигляді скам’янілих решток знаходяться в осадових гірських породах. На основі знань про розвиток живих організмів за їх рештками можна визначити вік гірських порід. Рештки живих організмів та історію життя на Землі вивчає наука палеонтологія.

Таблиця 2

Геохронологічна шкала

Уважно розглянувши таблицю 2, можна дізнатися, які гірські породи утворилися в різні геологічні ери та періоди.

Запитання та завдання

1. Яку будову має літосфера?

2. Поясніть причини руху літосферних плит.

3. Поясніть, з чого складається земна кора. Які типи земної кори існують?

4. Визначте, користуючись таблицею 2, у які геологічні ери відбувався процес розвитку Землі.

5. Розгляньте карту літосферних плит (мал. 10). Де, на вашу думку, у далекому майбутньому на Землі можуть утворитися нові океани? Нові материки? Поясніть, чому.

6. Що вивчає наука палеонтологія?

7. За змістом таблиці проаналізуйте розвиток життя на Землі.

Працюємо з картою та атласом

Позначте на контурній карті світу межі літосферних плит, використовуючи карту атласу «Будова земної кори».

Цікавий факт

Ще в античні часи вчені прагнули пояснити походження нашої планети. Найпоширенішою є гіпотеза О. Шмідта. За його припущенням, Земля утворилася з холодної газопилової хмари. Частини хмари, рухаючись навколо Сонця, з’єднувалися між собою, утворюючи згустки, які постійно збільшувалися до величезних розмірів.