Підручник Географія 7 клас - Гілецький Й.Р. - Богдан 2015 рік

ВСТУП

Пригадай або здогадайся

1. Що вивчає географія?

2. Що таке материки і скільки їх є на земній кулі?

3. Які океани виділяють у межах Світового океану?

4. Що таке географічні карти і атласи?

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії

Неповторні природні комплекси. Вивчаючи загальну географію в 6 класі, ти ознайомився із загальними рисами будови окремих оболонок Землі, їх просторовими відмінностями в різних куточках нашої планети. На завершення дізнався про комплексну географічну оболонку та її закономірності, заселеність нашої планети людьми, держави, у яких вони живуть.

У 7 класі ти ознайомишся з географічними особливостями материків (мал. 1.1) і океанів, тобто розглянеш кожний материк і океан як величезний неповторний природний комплекс у межах географічної оболонки. Оскільки в загальному частини географічної оболонки називають регіонами, то географія материків і океанів називається регіональною географією.

У якій послідовності прийнято вивчати материки? Для пізнання особливостей великих природних комплексів тобі доведеться розглянути найхарактерніші риси окремих оболонок Землі (літо-, атмо-, гідро- й біосфери) у межах кожного з материків та океанів. А оскільки одні оболонки впливають на інші з різною силою, то в географії прийнято вивчення всіх природних комплексів починати з характеристики літосфери як оболонки, вплив якої на перебіг процесів в інших оболонках Землі є найсильнішим. Однак перш ніж перейти до вивчення природи самого материка чи океану, необхідно всебічно розглянути особливості його розміщення на земній кулі.

Отже, типовий план фізико-географічної характеристики материка, якого зазвичай притримуються всі географи, такий (мал. 1.2):

1. Загальні відомості та фізико-географічне положення.

2. Історія дослідження материка.

3. Рельєф і корисні копалини (літосфера).

4. Клімат (атмосфера).

5. Внутрішні води (гідросфера).

6. Природні зони (біосфера та природні комплекси географічної оболонки).

7. Населення і держави.

Мал. 1.1. Материки з островами, що до них належать

Мал. 1.2. Спочатку встановлюють географічне положення материка (1) та історію його дослідження (2), потім вивчають особливості природних оболонок (3-6) у його межах та основні риси географії населення, країн їхнього проживання (7)

Мал. 1.3. Розподіл площ материків з прилеглими островами

Детальніше про те, що необхідно розглянути в кожному з пунктів плану, ти дізнаєшся під час вивчення одного з материків.

Чи відомо тобі?

До 1953р. виділяли три океани (Північний Льодовитий вважався частиною Атлантичного океану). Міжнародна гідрографічна організація у 2000 р. запропонувала виділяти в межах 60-ї південної паралелі Південний океан, що оточує Антарктиду. Однак до цього часу це рішення не затверджено.

Співвідношення на Землі материків та океанів

Материки та їх розміри. Материки, або континенти (від лат. continens terra) — найбільші масиви суходолу Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а їхня окраїнна частина вкрита водами Світового океану. Площі материків з приналежними до них островами, а також частки території, яку вони займають, від площі усього суходолу відображено на малюнку (мал. 1.3).

Близько 149 млн км² (29 % усієї площі) припадає на суходіл і 361 млн км² (71 %) на поверхню Світового океану. Значно більше площі суходолу розміщено в Північній півкулі (39 % загальної площі півкулі), у Південній суходіл займає тільки 19 %.

Загальна площа усіх островів становить близько 10 млн км². Однак острови мають значно менші розміри, ніж материки. Найбільший серед них — острів Гренландія, площа якого 2,2 млн км². Площі материків без островів становлять: Євразії — 50,6 млн км², Африки — 29,2 млн км², Північної Америки — 20,1 млн км², Південної Америки — 17,7 млн км², Антарктиди — 14,0 млн км², Австралії — 7,6 млн км².

Найбільші частини Світового океану. Континенти, великі архіпелаги, острови поділяють Світовий океан на чотири великі частини — окремі океани. Вони суттєво різняться своїми площами (мал. 1.4). Межі між окремими океанами подекуди проведено по лініях підвищень океанічного дна (менших глибин) або просто вздовж меридіанів.

Чи відомо тобі?

У школах різних країн світу вчать різні схеми розподілу земної суші, кількість континентів, згідно з якими, може становити від 5 до 7. У випадку 7 континентів різними континентами вважаються Європа та Азія. Схему, що поділяє сушу на 7 материків, широко використовують у Китаї, Індії та більшості англомовних країн.

Мал. 1.4. Океани та їхні межі

Материки і частини світу

Історичний поділ суходолу. Слід звернути увагу, що материки Північна Америка і Південна Америка та Євразія і Африка розділені штучними об’єктами — відповідно Панамським та Суецьким каналами.

Історично склалося так, що суходіл на Землі поділяють також на частини світу. Цей поділ виник в епоху Великих географічних відкриттів. Частин світу також шість (мал. 1.5), оскільки материк Євразія містить дві частини світу — Європу та Азію. У той самий час два материки — Північна і Південна Америка — становлять одну частину світу — Америку.

Материк зазвичай розглядають без островів, а от частини світу завжди характеризують разом з прилеглими островами.

Мал. 1.5. Частини світу

Джерела географічної інформації про материки й океани

А за підручником краще! Географічні знання про материки й океани можна здобувати з художніх і наукових книжок, журналів, енциклопедій, довідників, художніх і науково-популярних фільмів, матеріалів, розміщених в Інтернеті (мал. 1.6). Однак найкраще почати пізнавати ці географічні об’єкти за допомогою шкільних підручників. Адже підручники мають такі основні переваги:

• у них наведено найважливіші й тільки перевірені відомості, а отже, достовірні;

• розкриваються всі (без винятків) пункти типового плану географічної характеристики материка чи океану;

• навчальний матеріал розглядається в усталеній для географічної науки послідовності;

• навчальний матеріал подано в доступній для учнів формі (без використання складних наукових термінів і понять).

Отже, здобуваючи знання за допомогою підручника, ти немов укладаєш на кожну поличку книжкової шафи, що відповідає пункту географічної характеристики, першу основну книжку. Дізнаючись щось нове про материк з інших джерел, ти наче доповнюєш полички книжкової шафи новими виданнями. Особливо цікаво доповнювати ці своєрідні полички додатковими знаннями, коли насправді мандруватимеш материками й океанами.

Мал. 1.6. Перший україномовний випуск найпопулярнішого у світі географічного журналу

Без атласів не обійтися. Однак географія, на відміну від більшості навчальних предметів, крім підручників має ще одне обов’язкове джерело знань — атлас. А атласи, як ти вже знаєш, — це науково систематизовані збірки карт.

У шкільному атласі для 7 класу більшість карт охоплюють тільки один материк чи океан, але є також і карти світу. Тобто карти відрізняються за просторовим охопленням.

Чи відомо тобі?

Для учителів України видано спеціальний атлас, в якому містяться карти для усіх курсів шкільної географії.

Карти материків і океанів, їх класифікація

Карти за масштабом. Ще географічні карти поділяють за масштабом на великомасштабні (масштаби від 1 : 200 000 і більші — до 1 : 10 000), середньомасштабні (масштаби менш ніж 1 : 200 000 і до 1 : 1 000 000 включно) та дрібномасштабні (карти, масштаби яких менші, ніж 1 : 1 000 000). Однак навіть найменші материки чи океани охоплюють таку велику частину поверхні земної кулі, що в атласі й навіть на настінних картах їх можна відобразити тільки в дрібному масштабі.

Крім класифікації за просторовим охопленням та масштабом географічні карти класифікують за змістом та призначенням.

Карти за змістом. За змістом карти прийнято поділяти на загальногеографічні й тематичні. Перші вирізняються тим, що на них вказується лише назва зображеної території і призначення карти (наприклад, навчальна карта). На загальногеографічних картах з однаковим ступенем детальності нанесено всі види об’єктів, що відображають зовнішній вигляд території: природні умови, населені пункти, транспортні шляхи, кордони держав тощо. Загальногеографічні карти великого масштабу дуже подібні до планів місцевості (мал. 1.7), з якими ти ознайомився в 6 класі.

Мал. 1.7. Фрагмент загальногеографічної великомасштабної карти

Тематичними називають карти, на яких один або декілька географічних об’єктів чи явищ зображено з великою детальністю та глибиною (мал. 1.8). На них за допомогою спеціальних умовних знаків можуть бути зображені такі елементи, що їх ніколи не показують на загальногеографічних картах: будову земної кори, середньомісячні температури повітря, тваринний світ. Тема, якій присвячені ці карти, завжди вказується в її назві. Так, у шкільному атласі 7 класу для вивчення кожного материка запропоновано декілька тематичних карт. Серед них передусім фізична, тектонічна, кліматична, карта природних зон.

Мал. 1.8. Тематична карта басейнів річок Українських Карпат

Щоб повною мірою використати карти атласу для пізнання материків і океанів, насамперед необхідно уважно опрацювати легенду карти (мал. 1.9). Стануть у пригоді також додаткові відомості, котрі розміщено навколо картографічного зображення.

Здобуті знання з географії материків і океанів допоможуть тобі глибше розуміти природне різноманіття регіонів світу. Це, у свою чергу, дасть змогу підготуватися до вивчення наступних курсів географії, сприймати навчальний матеріал з біології та історії, світової літератури, орієнтуватися у світових новинах із різних сфер життя людства.

Карти за призначенням. За призначенням карти поділяють на навчальні, демонстраційні й довідкові. Саме навчальні карти використовуються як обов’язкові посібники для вивчення географії. Шкільні навчальні карти відображають найважливіші географічні об’єкти та явища і не переобтяжені другорядною інформацією.

Настінні карти пристосовані для використання всіма учнями класу, тому написи на них зроблено великими літерами. Настільні карти атласів призначено для індивідуальної роботи учнів як у школі, так і вдома.

Мал. 1.9. Фрагмент легенди синоптичної карти

Демонстраційні карти, що зазвичай є яскравими й дохідливими, призначені для широкого кола людей (мал. 1.10). Довідкові карти поділяють на науково-довідкові, туристські, військові тощо.

Від шкільних навчальних карт науково-довідкові відрізняються дуже високим ступенем детальності й різноманітністю інформації, що в них закладена.

Однак навіть шкільні карти містять дуже великий обсяг відомостей про навколишній світ. На основі їх уважного вивчення і порівняння було зроблено низку важливих наукових відкриттів, у тому числі в географії материків і океанів. Тому потрібно вчитися якнайповніше розуміти зміст карт.

Maл. 1.10. Демонстраційна карта Європи

Опрацювавши вступ, спробуй відповісти

1. Що вивчають у курсі географії материків і океанів?

2. У якій послідовності прийнято характеризувати географічні особливості окремих материків?

3. Як співвідносяться між собою площі материків?

4. Чим відрізняються материки і частини світу?

5. Як співвідносяться між собою площі океанів?

6. З яких джерел можна отримувати географічні відомості про материки і океани?

7. Які карти за масштабом і охопленням території використовують для вивчення географії материків?

8. Як класифікують карти за призначенням і змістом?

9. Які карти за призначенням і змістом використовують у школі для вивчення природи материків?

Чи відомо тобі?

Використовуючи загальнодоступну комп’ютерну програму «Google Earth» — «Гугл планета Земля», ти можеш розглянути у форматі 3D будь-який куточок земної кулі, сфотографований з космосу. Також можна помилуватися фотознімками цікавих об’єктів, зроблених любителями.

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Чим подібні та чим відрізняються за змістом курси географії 6 і 7 класів?

2. Більша частина материків розташована в Північній півкулі, де вони займають площу 100 млн км². Обчисли, яку частку становить суходіл у загальній площі окремо Північної та Південної півкуль.

3. Знайди в додаткових джерелах інформації відомості про площі частин світу.

4. Випиши в зошит назви карт світу зі шкільного атласу для 7 класу.

5. Знайди в Інтернеті відомості про форму і розміри Землі.

Назви зображені об’єкти чи явища