Географія материків і океанів 7 клас

Розділ 2 МАТЕРИКИ


Тема 2.Австралія


§26 Клімат. Води суходолу


Пригадайте

Чому пори року в Австралії не збігаються з нашими?

Назвіть основні показники клімату.

На які групи поділяють підземні води за умовами залягання в земній корі?

Загальні риси клімату. Австралія розташована між 10 і 38 паралелями в Південній півкулі. Тому протягом усього року сюди потрапляє значна кількість сонячної енергії, а отже, майже для всього материка характерні високі температури повітря (мал. 93).

Практичне завдання

За малюнком 93 порівняйте середні температури холодного й теплого місяців року на заході та сході материка.

Цей материк найсухіший у світі. Це спричинено тим, що над материком переважає континентальна тропічна повітряна маса й низхідні рухи повітря.

Більша частина материка розміщена у широтах, де панує пасатна циркуляція. І хоча повітряні маси рухаються з Тихого океану, вони не приносять значних опадів у внутрішні райони материка. Великий Вододільний хребет перехоплює вологу пасатів, тож рясні опади випадають тільки на навітряних схилах гір і на вузькій узбережній смузі.


Мал. 93. Температура повітря, тиск і вітри на материку

Австралія зволожується вкрай нерівномірно (мал. 94). Близько 40 % материка дістає менше 250 мм опадів на рік і тільки 10 % - понад 1000 мм. Крайня посушливість клімату Австралії істотно ускладнює використання земель у господарстві.

Практичне завдання

За малюнком 94 визначте річну кількість опадів у прибережних та внутрішніх районах материка.

Мал. 94. Розподіл опадів на материку

Кожні 10-15 років в Австралії трапляються великі посухи, що тривають інколи по два-три роки. У цей період 2/3 материка дістає менше 25 мм опадів на рік. Проте справжнім стихійним лихом для Австралії є раптові зливи, що завдають величезної шкоди сільському господарству: гинуть урожаї та худоба, змивається ґрунт.

Кліматичні пояси й типи клімату. Австралію перетинають три кліматичні пояси: субекваторіальний, тропічний і субтропічний (мал. 95).

Північна частина материка перебуває у субекваторіальному кліматичному поясі. Тут упродовж усього року тримаються постійно високі температури (близько +25 °С) і випадає велика кількість опадів (близько 1500 мм). Чітко простежуються сезонні відміни щодо випадання опадів - дуже вологе, з грозами та зливами літо й суха зима.

У тропічному кліматичному поясі на тлі загалом високих температур повітря (влітку, в січні, +30 °С, взимку, в липні, +1.6 °С) за характером звололсення розрізняють два типи клімату – пустельний і вологий тропічний. В областях з тропічним пустельним типом клімату випадає близько 200 мм опадів на рік. У районах тропічного вологого типу клімату на сході материка кількість опадів може бути в 10 разів більшою. Амплітуда температур, навпаки, значно більша у внутрішніх частинах материка.

Мал. 95. Кліматичні пояси

Субтропічний кліматичний пояс охоплює південну частину материка. Температура повітря тут додатна протягом року, але кількість і режим випадання опадів значно змінюються із заходу на схід. На південному заході Австралії клімат середземноморський, що характеризується сухим літом і вологою зимою. Центральній частині поясу притаманний континентальний субтропічний тип клімату із сухим жарким літом і порівняно холодною зимою. На південному сході панує вологий субтропічний тип клімату з рівномірними опадами впродовж року.

У помірному кліматичному поясі розташований лише острів Тасманія. Під впливом переважаючої помірної повітряної маси зима тут порівняно тепла, з нестійкою погодою, сильними західними вітрами і нежарким літом. На острові випадає понад 1000 мм опадів на рік.

Практичне завдання

 За малюнками 93-95 визначте середні температури повітря за сезонами й кількість опадів у різних кліматичних областях субтропічного кліматичного поясу Австралії.


Мал. 96. Муррей

Води суходолу. Через сухість клімату в Австралії мало великих річок. Муррей з притокою Дарлінг - найбільші річки Австралії (мал. 96). Вони беруть початок на Великому Вододільному хребті й належать до басейну Індійського океану. Головне джерело їхнього живлення - дощі. Дарлінг набагато довший за Муррей, але не завжди доносить до нього свої води. Улітку він пересихає і розпадається на окремі водойми. На відміну від своєї притоки, Муррей у посушливий період поповнює води завдяки таненню снігів на вершинах Австралійських Альп, тому не пересихає. Річки басейну Муррею є важливим джерелом водопостачання для господарських цілей.

Факти сьогодення

Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.

Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протягом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам’янисте дно.

Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Проте в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».

Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є численні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа - близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побутових потреб.

Дивовижні об’єкти і явища

Сюрпризи підземних вод. Особливістю підземних вод Австралії є значний вміст сірки. Тому використовувати їх для зрошення земель не можна: вони знищують посіви. Іноді артезіанські води перебувають у декількох метрах від поверхні, а часом їх треба шукати на двокілометровій глибині. З таких свердловин б’є вода з температурою до +80 °С. З перших свердловин у XIX ст. били високі самовиливні фонтани. Нині воду здебільшого качають насосом, а в багатьох місцях вона вичерпана повністю.

Водна проблема - одна з найголовніших в Австралії. На материку дбайливо ставляться до водних ресурсів. Широко застосовують повторне використання води, в окремих районах є опріснювальне устаткування.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 (продовження)

Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів материка

Позначте на контурній карті річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр.

ПІДСУМКИ

Австралія розташована у трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному та субтропічному.

Поверхневі води материка надзвичайно бідні, нестача їх частково компенсується великими запасами підземних вод.

Запитання і завдання для самоперевірки

Мандруючи Австралією, чи зупинилися б ви на ночівлю в кріку? Чому підземні води не використовують для зрошення?

Чому на материку басейн внутрішнього стоку більший, ніж басейни океанів?

Доведіть, що Австралія - найсухіший материк Землі.

Чим пояснюється переважання сухого й жаркого клімату в Австралії?





Перша публікація: 01/01/2007

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.