Географія материків і океанів 7 клас

Розділ 2 МАТЕРИКИ


Тема 1. Африка


§19 Особливості ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Природні зони, закономірності їхнього розміщення


Пригадайте

Від чого залежить розподіл ґрунтів, рослин і тварин на Землі?

Що таке ґрунтовий покрив?

Закономірності поширення рослинності. В Африці налічують понад 40 000 видів і 3700 родин квіткових рослин, 900 з яких трапляються тільки на цьому континенті. Такі рослини називають ендеміками. Проте через нерівномірний розподіл опадів рослинність у різних частинах материка помітно відрізняється. Так, в екваторіальних широтах, де зволоження значне, рослинність багата, а зі зменшенням зволоження до тропічних широт рослинність біднішає. Тому в Африці чітко простежуються рослинні пояси, які, так само як і кліматичні, тягнуться з заходу на схід і повторюються по обидва боки від екватора.

В екваторіальних широтах поширені ліси, що представлені величезною кількістю видів. На 1 га часто налічують до 100 видів дерев. Деякі з них вказують на колишній зв’язок Африки з Південною Америкою та островом Мадагаскар, наприклад дерево мандрівників - равенала мадагаскарська (мал. 66).

Деревна рослинність поширена і в субтропічних поясах на північній та південній окраїнах материка. Середземноморська рослинність представлена твердолистими вічнозеленими деревами, серед яких панують різноманітні пальми. Окремі з них схожі на південноєвропейські види. Південна окраїна Африки виділяється високою ендемічністю: тільки їй властиві 6000 видів вічнозелених дерев і чагарників.


Мал 66. Екваторіальний ліс

Рідколісся і трав’яна рослинність охоплюють значні простори на північ і південь від екваторіальних лісів. Найтиповішими тут є злакові рівнини з гаями чи окремими деревами, з лісами й рідколіссями вздовж річкових долин (мал. 67).

Рослинність тропічних широт, де панує пустельний клімат, дуже розріджена і представлена здебільшого посухостійкими рослинами. Рятуючись від перегріву, багато які з рослин запасають вологу в своїх бульбоплодах і водоносних тканинах.

Особливе місце в Африці належить рослинам, які були сюди завезені і стали частиною природних комплексів. До таких рослин належать фінікова пальма, дерево какао, евкаліпти і кактуси.

Особливості поширення ґрунтів. Клімат і рослинність Африки впливають на формування ґрунтів. Де опадів мало й рослинність бідна, там ґрунтовий шар тонкий і містить мало перегною, а подекуди й зовсім не формується. Навпаки, в районах з достатньою кількістю опадів і багатою рослинністю утворюються потужні й родючі ґрунти.

На формування ґрунтів на континенті суттєво впливають також материнські породи. В екваторіальних широтах вони багаті на сполуки заліза та алюмінію, а тому мають червоне забарвлення. Ґрунти, що утворюються на таких породах, набувають червонуватого відтінку. Під трав’яною рослинністю субекваторіальних і частково тропічних широт розвиваються червоні та червоно-бурі ґрунти з незначним гумусовим шаром. У субтропічних широтах під твердолистими вічнозеленими лісами розвиваються коричневі ґрунти, що насичені кальцієм, магнієм і мають потужний шар гумусу.


Мал. 67. Африканські злакові рівнини

Основні ґрунти розташовані в Африці смугами, що відповідають кліматичним і рослинним поясам і утворюють ґрунтовий покрив.

Практичне завдання

Користуючись картою ґрунтів атласу, визначте, які ґрунти поширені в Африці на північ від екватора по 20° сх. д. Зіставте її з картою кліматичних поясів та картою рослинності. Що спільного в розташуванні цих компонентів природи?

Тваринний світ Африки дуже давній. Про це свідчать наукові дослідження. До того ж вчені припускають, що тривалий час фауна материка розвивалася без зовнішніх впливів. Нині тваринний світ Африки надзвичайно багатий на ссавців (1/4 усіх існуючих видів), чимало з яких є ендеміками (мал. 68). Вважають, що Африканський континент був центром формування ссавців усієї земної кулі. Серед ссавців дуже багато копитних.

Тварини, як і рослини, пристосувалися до природних умов життя. Так, у пустелях типовими є гризуни, декілька видів антилоп, хижаки. В умовах вологого клімату в лісах мешкають мавпи, карликовий гіпопотам, окапі (мал. 69), різноманітні птахи. Особливо численні в Африці травоїдні тварини і хижаки, які мешкають там, де достатньо для них їжі. Це жирафи, зебри, буйволи, африканські слони, леви, павіани (мал. 68) та ін.


Мал. 68. Рідкісні тварини Африки


Мал. 69. Мешканець вологих лісів - окапі - зображений на грошових банкнотах однієї з країн Центральної Африки

Горизонтальна зональність — основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу Африки та її географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються усі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.)

Північна частина Африки ширша і рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів найвідчутніший.

ПІДСУМКИ

Поширення рослинності, ґрунтів і тваринного світу на материку залежить насамперед від кліматичних умов.  Рослинність і тваринний світ Африки вирізняються багатством і різноманітністю.

 В Африці чітко простежується зміна природних зон від екватора до північної і південної окраїн материка.

Запитання і завдання для самоперевірки

У якій природній зоні можуть мешкати невідомі ще науці види африканських тварин?

З яких материків, на вашу думку, були завезені в Африку окремі важливі для господарства рослини (скористайтеся для відповіді картою рослинності)?

Наведіть приклади залежності рослин від кліматичних умов, зокрема від достатньої кількості чи нестачі води.

Як саме природні зони Африки розташовані щодо екватора?





Перша публікація: 01/01/2007

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.