Географія 6 клас - В. М. Бойко

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

 

Тема 3 ГІДРОСФЕРА


§50. БОЛОТА


✵ Чим, на вашу думку, болото відрізняється від озера?

✵ Яке походження мас торф?

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ БОЛОТА. Болото — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. У болоті ростуть вологолюбні рослини. З їх напіврозкладених решток утворюється торф.

Болота можуть виникати унаслідок заростання озер. Спочатку на дні озера о сідають пісок, глина, мул, принесені струмками й річками. Нагромаджуючись, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє, і його площа зменшується. На мілинах виростають очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом вони накопичуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото (мал. 233). Інший шлях утворення болота — перезволоження суходолу в разі неглибокого залягання підземних вод.

 Болота займають близько 5 % усього суходолу. Вони поширені майже повсюдно, крім пустель. Більше заболочений суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у субарктичному поясі у районах з надмірним зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка

Найбільш заболочений район світу — Західний Сибір (Росія). Болота охоплюють там площу 1 млн км2. Потужність торф'яних відкладів в них досягає б м.

Скільки років потрібно на утворення болота?

Спостереження показують, що за рік на дні озера відкладається шар мулу завтовшки 2 мм. На перший погляд, це нібито мізер. Проте, якщо скористатися «геологічним годинником», де рахунок  де на тисячі років, то отримаємо інші цифри: за 100 років нагромаджується шар 20 см, за 1000 років — 2 м, за 10 тис. років — 20м! За підрахунками вчених, навіть таке велике озеро, як Телецьке, завглибшки 200 м, буде заповнене відкладами через 36 тис. років. не дає воді просочуватися вглиб. Багато боліт у лісах помірного й екваторіального поясів.


Позначення боліт на карті


Мал. 234. Болота субекваторіального поясу (Південна Америка)

ЯКІ БУВАЮТЬ ТИПИ БОЛІТ? За характером живлення розрізняють болота верхові й низинні (мал. 235).

Верхові болота отримують вологу згори — з атмосферними опадами. Зазвичай вони розташовані на підвищених місцях (вододілах), тому їх і називають верховими. На таких болотах ростуть мохи, пухівка, журавлина. Мох швидше наростає в центральній частині болота, ніж на краях. Тому воно має опуклу форму.

Низинні болота зволожуються переважно знизу — ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхневого стоку. Вони розташовані в заплавах річок або на місці колишніх озер. Ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, тому на таких болотах рослинність різноманітніша: мохи, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева: береза та вільха. Низинні болота поширені на півночі України — на Поліссі.

Болотяний рай

Величезне скупчення боліт (близько 190тис. км2) розташоване в субекваторіальному поясі Південної Америки. Воно називається Пантанал, що у перекладі з португальської означає болото. Вважається, що там найвища в світі щільність рослин і тварин. На території Пантаналу мешкають тисячі видів комах, риб, земноводних, птахів, звірів. А крокодилів налічують до 20млн особин!

Мал. 235. Типи боліт

 

Мал. 236. Рослини боліт


Мал. 237. Тварини боліт

ЧИМ КОРИСНІ БОЛОТА. Спрадавна болота вважали символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. Займаючи великі площі, вони заважають використовувати землі для господарства.

Проте, незважаючи натаю похмурі враження, ці місця, як і будь-які части ни природи, не позбавлені потрібності й краси. У природі від них велика користь. У болотах поєднуються дві стихії — вода і земля. Вони, як губки, вбирають вологу. Накопичують її і цим підгримують рівень води в озерах, ставках і криницях. Болота нагадують складні природні лабораторії з природними фільтрами. Із каламутних боліт вода витікає чистою і дає початок струмкам і річкам. Болота зменшують посухи у прилеглій місцевості.

Вони є раєм для своєрідних болотних рослин і тварин. Там ростуть ягідні та лікарські рослини (журавлина, лохина, морошка, багно). Водяться цінні хутрові звірі — бобри, ондатри, нутрії, гніздяться численні птахи — журавлі, чаплі, качки, кулики та ін. У болотах утворюється корисна копалина — торф, який має широке застосування. Передусім, його використовують як паливо. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добрива, барвники і навіть ліки. Тривалий час люди намагалися осушувати болота. Проте це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень підземних вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф. Тому осушення боліт і використання їх під посіви сільськогосподарських культур не завжди є виправданим.

«Займиста земля»

Так у давні часи люди називали торф, який використовували як паливо «у місцях бездровних». Ця корисна копалина має осадове органічне походження й утворюється протягом тисяч років внаслідок неповного розкладання залишків рослин. Це відбувається під дією бактерій і грибів в умовах високої  вологості та поганого доступу повітря.

Мал. 233. Видобування торфу

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

·       Болото — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю, внаслідок відмирання якої утворюється торф.

·       Залежно від живлення розрізняють верхові й низинні болота.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Як утворюються болота?

2. У яких районах з ємної кулі утворилося багато боліт?

3. Як розрізняють болота за характером живлення і рослинністю?

4. Яка користь від боліт? Чи потрібно їх повсюдно осушувати?

5. За рік з відмерлих рослин у болотах утворюється 1 мм торфу. Вік сучасних торфовищ становить щонайменше 5 тис. років. Обчисліть, який шар торфу утворився за цей часу них.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

На болотах росте рослина-хижак з ніжною назвою росичка. Дізнайтеся, на кого і як полюс ця невеличка рослинка (ключові слова для пошуку: росичка, росянка).





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.